20. Охарактеризувати основні міжнародні організації зі стандартизації

МІЖНАРОДНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ - діяльність, у якій беруть участь органи стандартизації різних країн. Провідна роль у міжнародній стандартизації належить двом неурядовим міжнародним організаціям - Міжнародній організації зі стандартизації (ICO) і Міжнародній електротехнічній комісії (МЕК). Важливою для міжнародної стандартизації є діяльність двох міжурядових організацій - Світової організації торгівлі і Європейської економічної комісії ООН. Регіональними організаціями у сфері стандартизації є Європейський комітет зі стандартизації (СЄН),

Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (СЄНЕ-ЛЕК), Міжскандинавська організація зі стандартизації (ІНСТА), Панамериканський комітет стандартів (КОПАНТ).

Міжнародні неурядові організації ICO і МЕК розробили низку правил щодо застосування стандартів. Міжнародні стандарти ICO представляють собою варіант технічних вимог до продукції (послуг), що полегшує обмін товарами та послугами між економічними агентами світового ринку (ці вимоги не обов'язкові для всіх країн-учасниць). Стандарт ICO у випадку його використання імплементується в національну систему стандартизації. Національні комітети можуть подавати свої пропозиції, a ICO може ухвалити рішення про застосування національного стандарту як міжнародного з урахуванням впливу стандарту на розвиток міжнародної торгівлі, гарантування безпеки людей, захисту довкілля.

21. Охарактеризувати структуру та основні положення «Закон України про стандартизацію» від 5 червня 2014 року, № 1315-VII.

5 червня 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон України «Про стандартизацію» (№ 4585)

Закон встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.

У законі передбачені основні засади розроблення національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них.

Законом визначені джерела фінансування: кошти державного бюджету України; кошти, передбачені на виконання програм і проектів; власні та залучені кошти суб’єктів господарювання; інші не заборонені законодавством джерела фінансування.

Витрати суб’єктів господарювання, пов’язані з розробленням стандартів, кодексів усталеної практики, у тому числі національних, і технічних умов, участю в роботі міжнародних і регіональних організацій стандартизації, належать до витрат, пов’язаних з науково-технічним забезпеченням їхньої господарської діяльності.

Законом України «Про стандартизацію»

передбачено низку позитивних змін, а саме:

- створення в Україні Національного органу стандартизації (НОС) на базі організації, яка не є органом державної влади;

- надання новоствореному НОС повноважень щодо розгляду та затвердження національних стандартів,

- відміна обов’язкового погодження проектів національних стандартів з центральними органами виконавчої влади;

- скасування вимоги щодо державної реєстрації технічних умов та відміна дії через 15 років галузевих документів (ОСТ СРСР, ГСТУ, СОУ тощо);

- втрата центральними органами виконавчої влади повноважень щодо прийняття галузевих стандартів.

а також негативних, таких як:

- визначення НОС як єдиного замовника робіт із стандартизації за кошти державного бюджету (НОС буде замовляти і розподіляти бюджетне фінансування на роботи зі стандартизації між центральними органами виконавчої влади, ТК та іншими суб’єктами стандартизації);

- закупівля робіт із національної стандартизації за кошти держбюджету з проведенням торгів (тендерів);

- проведення експертизи проектів стандартів НОС.