6. Безтарифна система оплати праці
Безтарифні системи оплати праці характеризуються такими ознаками:
робітники та службовці ставляться в рівні умови, тобто усуваються стабільні тарифні ставки для робітників і посадові оклади для службовців;
установлюється єдиний для підприємства мінімум заробітної плати для робітників, які виконують найпростіші роботи (функції);
розробляється і затверджується шкала співвідношень в оплаті праці різноманітної складності з мінімально можливою кількістю рівнів.
Оптимальною рисою безтарифних систем оплати праці є те, що їхнє застосування передбачає не відособлене нарахування тарифної частини заробітної плати, доплат, премій, компенсаційних виплат, а комплексне.
Індивідуальна заробітна плата працівника за безтарифною системою оплати праці являє собою його частину в заробленому всім колективом фонді зарплати. Наприклад, формула для розрахунку зарплати для машиністів виглядає в такий спосіб:
(6.11)
де ЗПмі - індивідуальна заробітна плата i-го працівника, грн.;
Фотi - фонд оплати праці колективу, що підлягає розподілу між працівниками, грн.;
Киi - індивідуальний коефіцієнт, що враховує розряд i-го працівника, характер робіт, результативність праці та інше;
Трi - трудомісткість виконаних i-м працівником завдань, годин.
Індивідуальний коефіцієнт Киi пропонується визначати за запропонованою формулою:
(6.12)
де Рi - розряд i-го працівника;
Кнi - коефіцієнт надійності i-го працівника;
Ктвi - коефіцієнт трудового внеску i-го працівника;
10 - коефіцієнт переходу до частки.
Коефіцієнт трудового внеску i-го працівника визначається за формулою:
, (6.13)
де Ксбi - коефіцієнт, що враховує суміщення професій і бригадирство i-го працівника;
Курi - коефіцієнт, що враховує умови праці i-го працівника;
Кинi - коефіцієнт інтенсивності праці i-го працівника;
Конi - коефіцієнт освоєння нових норм i-м працівником;
Ккдтi - коефіцієнт якості й дисципліни праці i-го працівника.
Тема 7. Планування капітального ремонту житлового фонду
1. Відбір будинків для капітального ремонту (кр)
Відбір будинків для КР здійснюють відповідно до затверджених перспективних планів, які складають експлуатаційні організації й затверджують місцеві виконкоми.
Метою відбору є виявлення об'єктів, які вимагають ремонту, визначення виду ремонту, складання і видання завдання на розробку проектно-кошторисної документації на ремонт.
Вихідними документами, що характеризують технічний стан житлової або громадської будівлі, а також її внутрішніх параметрів, які визначають обсяги робіт, є технічний паспорт на будівлю і земельну ділянку, акти результатів огляду будівель, інженерного устаткування й зовнішнього благоустрою. Основним документом, що характеризує технічний стан будинку й подвір’я, який відображає необхідність проведення КР і підвищення благоустрою, є технічний паспорт, який складається на кожну будівлю і земельну ділянку.
Попередній відбір будинків для КР виконують на основі даних техпаспортів, актів загальних і позачергових оглядів будівель і заявок громадян, які в них проживають.
Остаточний відбір будинків для КР проводять міські (районні) управління ЖКГ або інші управління, у розпорядженні яких перебувають ці житлові й громадські будівлі. Відбір будинків здійснюють за їх попереднім оглядом, який повинен бути закінчений не пізніш ніж за 2 роки до початку ремонту. Після затвердження списків житлових будинків і громадських будівель, що підлягають КР, на підставі зазначених вище документів й актів натурного обстеження будинків з визначенням технічного стану конструктивних елементів та інженерного устаткування, а також з визначенням величини їх фізичного зносу, замовник видає проектній організації завдання на розробку технічної документації.
Відбір будинків на КР проводять у три етапи:
Перший етап - загальний огляд будинків і технічні вишукування для з'ясування доцільності ремонту відібраних будинків. Результати огляду оформляють актом.
Технічні вишукування виконує проектна організація за договором з житловими управліннями. До договору на проведення вишукувань житлове управління додає наступні документи:
завдання на проведення вишукувань;
акт загального огляду будинку;
генеральний план території із вказівкою будинків, які намічені для ремонту;
технічний паспорт будинку;
інвентаризаційний план будинку (на кальці).
Звіт про проведені технічні вишукування містить фактичні дані огляду конструкцій, статистичні й техніко-економічні розрахунки, що обґрунтовують пропозиції щодо ремонту. Результати вишукувань погоджують із замовником. До звіту, як правило, прикладають інвентаризаційний план будинку.
На другому етапі відбору будинків, які підлягають КР, обстежені будинки включають у титульні списки проектних робіт майбутнього року, після їх затвердження замовник видає проектній організації завдання на проектування і укладає з нею договір на виконання цих робіт.
Третій етап відбору будинків на КР завершується включенням їх до титульних списків з КР на майбутній рік.
При відборі на КР малоцінних будинків висотою до 3 поверхів у великих і середніх містах необхідно виходити з того, що більшість таких будинків мають високий рівень фізичного зносу й тому варто обмежитися лише заходами щодо їхньої підтримки. Крім того, слід враховувати, що цінність міської території за містобудівними й економічними розрахунками найчастіше виправдає знос малоцінних будинків і надання територій, що звільняються, під нове житлове будівництво.