2. Послуги підприємств житлово-комунального господарства.

Підприємства ЖКГ надають більше 40 видів послуг.

Комунальна послуга має ряд специфічних особливостей від інших видів послуг, які надаються споживачам, а саме:

1. Безперервність виробництва.

2. Локальний характер надання послуг.

3. Одночасність виробництва й споживання послуг.

4. Неможливість, у більшості випадків, складування і нагромадження послуг комунальних підприємств. Залежність попиту на комунальні послуги від кліматичних умов, сезонних коливань, а також від періодичних коливань (місячних, тижневих й добових).

Комунальна послуга може бути особистісною, виробничою й суспільною.

Особистісна має споживчий характер й оплачується населенням. Виробнича надається як населенню, так і виробничим підприємствам і організаціям. Суспільна надається для створення комфортних умов проживання в місті.

3. Класифікація підприємств житлово-комунального господарства.

З огляду на специфіку й розмаїтість комунальних підприємств, а також на різноманітність послуг, їх можна класифікувати на дві укрупнені групи:

1. Комунальні підприємства й організації, які виробляють матеріальну продукцію (електростанції, котельні).

2. Комунальні підприємства й організації, які надають послуги або виконують певні роботи (МЕТ, саночистка, готелі).

Підприємства, які входять до складу ЖКГ, розрізняються також за ознаками організації виробничої діяльності, тобто за галузевими ознаками. Крім того, ЖКГ має також спеціальну (за формами власності) і відомчу (за ознаками підпорядкованості) структуру.

За призначенням і функціями комунальні підприємства поділяють на такі групи:

- санітарно-технічні (водопроводи, каналізація, підприємства із санітарного очищення);

- транспортні (трамвайні й тролейбусні депо, АТП, метрополітен т.д.);

- комунальної енергетики (електричні, газові, теплові мережі т.д.);

- комунального обслуговування (готелі т.д.);

- підприємства зовнішнього міського (селищного) благоустрою (підприємства дорожнього господарства, озеленення, вуличного освітлення т.д.).

4. Програма розвитку й реформування житлово-комунального господарства.

Серед напрямків соціально-економічних перетворень, які в останні роки відбуваються в Україні, важливе місце займає реформування і розвиток житлово-комунального господарства в цілому й однієї з його ведучих складових - житловій сфері, зокрема. Актуальність невідкладного вирішення завдань з реформування діяльності підприємств житлово-комунального господарства обумовлена гостротою проблем, які нагромадилися в цій галузі.

Стан справ у такій важливій сфері економіки держави, яким є житлово-комунальний комплекс, останнім часом став об'єктом особливої уваги з боку керівництва країни. Так, Постановою Кабінету Міністрів України в лютому 2002 р. була схвалена Програма реформування й розвитку житлово-комунального господарства на 2002 - 2005 рр. й на період до 2010 року(№ 139 від 14.02.2002 р.). До розробки цієї Програма з метою підвищення ефективності й надійності функціонування житлово-комунальних систем життєзабезпечення населення, поліпшення якості житлово-комунальних послуг з одночасним зниженням нераціональних витрат були залучені і співробітники Харківської національної академії міського господарства.

У Програмі, зокрема, підкреслюється, що житлово-комунальне господарство є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які останнім часом значно загострилися. Погіршується стан житлового фонду. Близько 40 тисяч будинків (що становить приблизно 4% житлового фонду України) належать до категорії старих й аварійних. На грані повної зупинки перебуває ліфтове господарство. Підприємства житлово-комунального господарства не мають вагомих економічних стимулів до оптимізації структури тарифів, зниження нераціональних витрат матеріально-технічних ресурсів.

Серед основних принципів реформування виділяють:

- пріоритетність прав споживачів щодо задоволення їхніх потреб у якісних житлово-комунальних послугах за економічно обґрунтованими цінами;

- підтримка з боку органів самоврядування в забезпеченні стійкого функціонування галузі;

- підвищення технічного стану й продовження термінів служби наявного житлового фонду й інженерних мереж;

- забезпечення беззбиткового функціонування ЖКГ за рахунок зміни тарифної політики й включення в тарифи інвестиційної складової.

Основні напрямки розвитку житлового господарства:

1) Заходи щодо ремонту старих й аварійних будинків.

2) Завершення передачі відомчого житла в комунальну власність.

3) Завершення установки лічильників у будинках.

4) Встановлення кодових замків на під'їздах.

5) Створення об'єднань власників багатоквартирних будинків.

6) Впровадження договірних відносин між постачальниками комунальних послуг, службами замовника й споживачами.

7) Реорганізація і приватизація ЖЕК, перетворення їх у самостійний суб'єкт ринкової економіки.

8) Розвиток конкурентних основ при проведенні ремонту.

9) Впровадження диференційованих тарифів за житлову площу.

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що складність ситуації й комплексний характер проблем підприємств галузі вимагають усвідомлення суспільством особливої значущості забезпечення ефективного функціонування ЖКГ і, зокрема, своєчасного та ефективного ремонту його основних фондів.