VI. Фізкультхвилинка.

А — з ніжками двома,

(ноги поставити якомога ширше, руки скласти на грудях)

И — перекладинка навскоси,

(ноги на ширину пліч, права рука вздовж тіла, ліва рука пряма, торкається зап ^}ястка правої)

0 — овальне воно,

(напівзігнуті руки з 'єднати над головою)

1 — горить свічка угорі,

(п ’ятки разом, підняти перед собою прямі руки і притулити кулачки один до одного)

У — антенки на даху,

(п ’ятки разом, руки розвести широко в сторони і вгору)

Е — почнем спочатку все.

(п ’яти разом, правою рукою взятися за ліве вушко так, щоб зап ’ясток торкався чола, ліву руку зігнути в лікті)

VII. Вивчення пісні.

Слова та музика Дмитра Кабалевського «Ми — третьокласники» — розу­чування.

1. Загальні відомості про композитора.

Д митро Борисович Кабалевський — композитор, педагог,

громадський діяч. Народився 17 (ЗО) грудня 1904 року в Санкт-Петербурзі.

У 1925—1930 роках навчався в Московській консер­ваторії. З 1932 року — викладач. З 1939 року — професор.

Обіймаючи адміністративні посади в Союзі компози­торів і Міністерстві культури СРСР, а також представля­ючи СРСР у різних міжнародних культурних організаціях, Кабалевський був одним з найбільш офіціозних вітчизня­них композиторів і музичних діячів радянської епохи.

1939 — професор МДК імені П. І. Чайковського. 1940—1946 — головний редактор журналу «Радянська музика».

1952 — секретар правління СК СРСР.

1959 — почесний професор консерваторії в Мехіко.

1961 — член Ради директорів ІСМЕ (Міжнародного товариства музичної освіти при ЮНЕСКО), президент Радянської секції ІСМЕ.

1962 — голова комісії з музично-естетичного виховання дітей та юнацтва.

1964 — віце-президент ІСМЕ

1965 — доктор мистецтвознавства.

1970 — член-кореспондент Академії мистецтв у НДР.

1971 — дійсний член АПН СРСР.

1972 — почесний президент ІСМЕ.

1983 — засновник і головний редактор журналу «Музика в школі».

Нагороди та звання

• орден «Знак Пошани» (1940).

• Сталінська премія першоґо ступеня (1946) — за 2-й квартет (1945).

• Сталінська премія другого ступеня (1949) — за концерт для скрипки з оркестром (1948).

• Сталінська премія другого ступеня (1951) — за оперу «Сім’я Тараса» (1950).

• народний артист РРФСР (1954).

• народний артист СРСР (1963).

• Державна премія РРФСР імені М. І. Глинки (1966) — за «Реквієм» для солістів, двох хорів і симфонічного оркестру (1962).

• орден Трудового Червоного прапора (1966).

• чотири ордени Леніна (1964, 1971, 1974, 1984).

• Ленінська премія (1972) — за нову редакцію опери «Кола Брюньйон» (1968).

• Герой Соціалістичної Праці (1974).

• Державна премія СРСР (1980) — за 4-й концерт для фортепіано з орке­стром («Празький ») (1979).

2. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

3. Робота над піснею.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

Кашалот — найбільше зубате створіння в природі. Колись зустрічалися екземпляри завдовжки 25,6 м і вагою до 100 т. Нині ж 20-метрові — рідкість. Вузька, завдовжки 3—4 м нижня щелепа кашалота озброєна півсотнею масив­них зубів близько 20 см заввишки і вагою від 1 до 3 кг. Плавають ці кити у всіх океанах, крім Північного Льодовитого. Влітку вони із субтропіків і тропіків мігрують у води помірних і холодних зон.

Кашалоти більшу частину віку живуть невеликими зграями, а самки з ди­тинчатами і молодими китами, нерідко в супроводі старого самця, — окремо.

У липні або серпні кашалотиха народжує одне дитинча завдовжки 4 м і вагою більш 1 т, якого вона годує молоком 10—11 місяців. Ростуть маленькі кашалоти дуже швидко і до 4—6 років стають дорослими.

Кашалоти — чудові пірнальники. Точно відомо, що вони можуть занурю­ватися на глибину до 1100 м.

За останні 100 років у Світовому океані здобуто більш ніж 2,1 мільйона китів. Для регулювання й обмеження китобійного промислу в 1964 році була створена Міжнародна китобійна комісія, куди входили представники 20 країн. За прийнятими правилами міжнародної угоди заборонене полювання на деякі види китів. У 1972 році англійський дослідник Н. А. Макентош підрахував, що в Антарктиці популяція фінвалів (вид китів) зменшилася в 5 разів, синіх — у 25, а горбатих — у 30 разів. Усе це свідчить про те, що дійовим заходом по­рятунку китів була би загальна заборона китобійного промислу. Учені пораху­вали, що для відновлення антарктичних зграй синіх китів до 150 тисяч голів буде потрібно мінімум 50 років, а для росту зграй горбатих китів до 27 тисяч голів — мінімум 60 років. Ці відомості тільки про китів, а тепер уявіть собі, скільки щодня гине інших морських тварин: тюленів, морських котиків, риби. Частина їх винищується, частина вмирає від екологічного забруднення. Багато видів морських тварин утрачені для нас назавжди.

3. Робота в зошиті.