Дітей в нас багато
їхав батько із синами На велосипеді:
Посадив старшого ззаду,
Меншого — спереду.
І так сильно та старанно На педалі тиснув,
Що аж гальма запищали —
Хтось позаду свиснув.
А свистіла якась тітка,
І дуже сердито.
Сварилася на татуся:
—Хуліган, бандито!
Куди женеш отой ровер,
Діточок не любиш?
Ти поглянь, яка дорога,
Діточок погубиш!
Тут татусь наш розгубився,
Втупився в дорогу,
Але син, котрий позаду,
Став на допомогу:
— Не сваріться, пані тітко,
На нашого тата,
Як загублюсь, то в нас вдома
Ще дітей багато.
Соненя. Ти, безперечно, маєш рацію! Сміх продовжує життя. Але нам треба повертатися до праці. Я не хочу, щоби хтось із діточок проснувся посеред ночі і заплакав від того, що у нього був неміцний сон.
Сон. Так, так, нумо до праці! Хто у нас далі на черзі у конкурсі? Напевно,
Ніч.
Ніч. А я співатиму вам пісню.
(Сл. Г. Корнієнка, муз. Т. Шахневича)
Колискова
Біля хати — синій спокій.
Місяць дивиться з-під вій,
Спи, мій синку ясноокий,
Спи хороший, рідний мій.
Терпко пахне рута-м’ята.
Вітер влігся під стоги,
Сплять курчата і зайчата,
Спи ж і ти, мій дорогий.
Дрімота. Поки Ніч співала пісню, у нас виникла проблема. Одна мама досі кличе Сон, а ми зовсім не звертаємо уваги, так заслухались. Ось прошу, почуйте. —
Ходить сонко по долині,
Мати кличе до дитини:
Ой соночку, соколочку, —
Іди до нас у колисочку!
Іди до нас у колисочку,
Приспи нашу дитиночку!
У нас хатка тепленька,
Колисочка новенька.
Не йде сонко, не приходить,
Десь комишем тихо бродить.
Сон. А й справді, треба все виправити. Я розповім дитяті сонливий віршик.
Ой спи, дитя, без сповиття,
Поки мати з поля прийде Та принесе три квіточки.
Одна буде дрімливая,
Друга буде сонливая,
А третя — щасливая.
Ой щоб спало — щастя мало
Та щоб росло, не боліло,
На серденько не скорбіло.
Місяць. (Співає пісню «Люлі, люлі, мій синочку»).
2. Справлю тобі колисочку Та й повішу на дубочку.
3. Сонце зійде, обігріє,
Роса впаде та й скупає.
4. Роса впаде та й скупає,
Листок впаде та й накриє.
5. Вітрець стане, заколише,
Птах прилине, заспіває.
Зірка 6.
А-а-а, люлі, люлі —
Налетіли гулі,
Сіли на воротях В червоних чоботях.
А ворітця скрип-скрип,
Моя доня спить-спить.
Зірка 7,
Ой спи, дитя, в колисоньці,
Як горошок в билиноньці.
Буде вітер повівати Та й горошком колисати.
Як горошок затиркоче,
Тоді Галя спати схоче.
Зірка 8.
Ой ну, люлі-люлечки,
Шовковії вервечки,
Мальовані бильця,
Ходім до Кирильця.
Що Кирилець робить?
Він листоньки пише,
Дитину колише.
Листоньки читає,
Дитину хитає.
Листоньки малює,
Дитину годує.
Дрімота.
Ой повішу колисочку у полі, у полі,
Будуть дитя колисати соколи, соколи.
Я повішу колисочку та на ожиночку,
Буде вітрець колисати малу дитиночку. Прилетіла зозуленька, сіла на калину, Криленьками фиркотіла, збудила дитину. Бодай з тебе, зозуленько, сиве пір’я впало, Збудила ми дитиноньку, ще було би спало.
(У виконанні Зірок звучить пісня «Щука-риба в .морі грає»).
Сон.
Ой у ліску на горішку Там хатинка новенька.
Там хатинка новенька,
Там дитина маленька.
Ми дитину будем колисати І самі будем спати.
Місяць. Дивіться, друзі, зараз буде світати, тож мені та Зіркам пора на відпочинок, і всі ви втомилися за цілу ніч, бо старанно виконували свої обов’язки. Зустрінемося наступної ночі. До зустрічі!
Ніч. Я ледь не забула приспати школу. Заспіваю їй колискову, нехай відпочине.
(У виконанні Ночі звучить «Колискова школі»).
