- •Хід уроку
- •IV. Повідомлення теми уроку.
- •Диби-диби
- •Я, мама і тато
- •Баєчка «Як виникли ноти?»
- •IX. Підсумок уроку. Релаксація.
- •X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя). Музика — посередник між духовним і чуттєвим життям людини. Людвіг вам Бетховен
- •Хід уроку
- •1.Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).
- •2.Музичне привітання.
- •IV. Повідомлення теми уроку.
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкультхвилинка.
- •VII. Вивчення пісні.
- •Нагороди та звання
- •VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.
- •IX. Нотна грамота.
- •X. Підсумок уроку. Релаксація.
- •Хід уроку
- •Легенда про пісню
- •3. Музична гра Ігоря Верховинця. Ладки-ладки
- •Опис гри
- •Ладки-ладки
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкультхвилинка.
- •VII. Вивчення пісні.
- •3. Робота з підручником, с. 16—17.
- •Класифікація ладів
- •Динаміка
- •VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.
- •IX. Підсумок уроку. Релаксація.
- •X. Вихід з класу під звучання нісні (за вибором учителя). Музика — це чаша з вином мовчання. Роберт Фріпп
- •Хід уроку
- •II. Розспівування.
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкульгхвилинка.
- •VII. Повторення пісні.
- •VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.
- •Музика — це універсальна мова людства. Генрі Лонгфелло Уодсворт
- •Хід уроку
- •IV. Повідомлення геми уроку.
- •V. Слухання музики.
- •Руханка «Кораблик»
- •Хід уроку
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкульгхвилинка.
- •VII. Вивчення пісні.
- •VIII. Підсумок уроку. Релаксація.
- •III. Ритмічні вправи.
- •Гляньте всі
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкультхвилинка.
- •VII. Повторення вивчених пісень.
- •IX. Підсумок уроку. Релаксація.
- •X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).
- •Хід уроку
- •I. Організаційна частина.
- •II. Розспівування.
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкультхвилинка.
- •VII. Вивчення пісні.
- •VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.
- •1. Робота з підручником, с. 34.
- •IX. Підсумок уроку. Релаксація.
- •X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя). Інтонація
- •1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).
- •2. Музичне привітання.
- •IV. Повідомлення геми уроку.
- •1. Робота з підручником, с. 36.
- •V. Слухання музики.
- •Хід уроку
- •1. Організаційна частина.
- •V. Слухання музики.
- •Сидить Василь
- •Сидить Василь
- •Хід уроку
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкультхвилинка.
- •VII. Нотна грамота.
- •VIII. Вивчення пісні.
- •IX. Пізнавальний екскурс в минуле.
- •Ларон Копленд
- •Хід уроку
- •У дзбаночку молочко
- •V. Слухання музики.
- •3. Робота з підручником, с. 52.
- •VII. Вивчення щедрівки «Павочка ходить».
- •Рональд Рейган
- •III. Ритмічні вправи. Качка йде
- •V. Слухання музики.
- •VI. Фізкультхвилинка.
- •VII. Вивчення пісні.
- •3. Робота з підручником, с. 56.
- •Колядка
- •1 Святе Дитятко,
- •IX. Підсумок уроку. Релаксація.
- •X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).
- •Хід уроку
- •1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).
- •2. Музичне привітання.
- •II. Розспівування.
- •III. Ритмічні вправи. Качка йде
- •IV. Повідомлення теми уроку.
- •Ой сусіди, сусідоньки
- •Виправляєм гілочки
- •Виховний захід Театралізоване дійство «Сон»
- •Ой на кота — воркота
- •Сни до ранку розглядають.
- •Дітей в нас багато
- •Колискова
- •1,Закотився день за обрій,
- •Дзвоник спить-затих до ранку,
- •Школа снить, вона втомилась,
III. Ритмічні вправи. Качка йде
IV. Повідомлення
теми уроку.
1. Робота з підручником, с. 54.
2. Пізнавальна бесіда.
3. Музична гра Василя Верховинця «У дзбаночку молочко» (див. урок № 13).
V. Слухання музики.
«Гра в зайчика» в обробці Миколи Леонтовича.
1. Загальні відомості про композитора.
Микола Дмитрович Леонтович — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».
Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Beils».
Народився 13 грудня 1877 р. в селі Монастирку Брац- лавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика.
Раннє дитинство минуло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту.
Початкову музичну освіту Микола здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчила сина народних пісень.
1887 року Леонтович вступив до Немирівської гімназії. 1888 року, через брак коштів, батько переводить його до Шар городе ького початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. Тут майбутній композитор опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.
1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці- Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки М. Лисенка.
1898 року Леонтович закінчив духовну семінарію та вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії та п’єси російських і українських композиторів. 1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою М. Лисенкові.
Восени 1904 року залишає Поділля і переїздить на Донбас, де влаштовується викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року музикант навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві.
У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний «Щедрик», а також «Піють півні», «Мала мати одну дочку», «Дударик», «Ой зійшла зоря» та ін. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом з хором Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх.
Із постанням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів увели до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала «Легенда» Миколи Вороного (оригінальний твір Леонтовича). Після приходу більшовиків маестро працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, разом з композитором і диригентом Г. Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.
Під час захоплення Києва ЗІ серпня 1919 року денікінцями, які переслідували українську інтелігенцію, змушений виїхати до Тульчина, де засновує першу в місті музичну школу. 1919—1920 року працює над першим великим симфонічним твором — народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка, яку не закінчив.
Восени 1920 р. у Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К. Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися тйори Леонтовича.
У ніч з 22 на 23 січня 1921 р. композитор перебував у свого батька в селі Марківка Гайсинського повіту, де його убив агент ВЧК Грищенко/який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім’я вбивці композитора, оприлюднили лише у 1990-х роках.
