VI. Фізкультхвилинка.
Руханка-гра «Ріпка»
Тренер розподіляє ролі між учасниками тренінгу (Ріпка, Дід, Баба, Онука, Песик, Кішка, Мишка). Тренер або хтось з учнів читає текст казки, а всі інші виконують запропоновані їм ролі: Ріпка — говорить «Оба-на!», Дід — тре руки і говорить: «Так-так», Баба — грозить кулаком Діду, кажучи: «Убила би», Онука — руки в боки і промовляє: «Я готова», Жучка — плигає і говорить: «Гав- гав», Кішка — вигинає спину, говорить: «Няв-няв», Мишка — обертається навколо себе і подає голос: «Пі-пі-пі».
VII. Нотна грамота.
1. Робота з підручником. Музична абетка.
С. 49. Нота «соль».
VIII. Вивчення пісні.
Колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю» — розучування.
1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.
2. Робота над піснею.
IX. Пізнавальний екскурс в минуле.
1. Аналіз почутого.
2. Цікаві розповіді.
3. Робота в зошиті. '
X. Підсумок уроку. Релаксація.
Більшість людей використовують музику як диван, вони хочуть, щоб вона була м’якою подушкою, втішала від стресу у повсякденному житті. Але серйозна музика ніколи не повинна викликати сон.
Ларон Копленд
УРОК 13
Тема. Емоційна виразність музичних інтонацій. Імпровізація. Вплив тембру на яскравість інтонації. Жуль Массне «Елегія» — слухання. Щедрівка «Павочка ходить» — розучування (с. 51—53). '
Мета. Дати уявлення про імпровізацію, збагачувати музичні враження від про- слуховування українських народних танців; розвивати творчі здібності, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички; засобами української народної творчості виховувати любов до музики, рідного народу.
Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Наш урок цікавим буде!
Казку люблять усі люди!
І дорослі, і малі,
Тобто — й наші школярі.
Будемо ми працювати Й руку вправно піднімати.
Казка кличе нас усіх,
Починаємо мерщій!..
1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).
2. Музичне привітання.
IV. Повідомлення теми уроку.
1. Робота з підручником, с. 51.
2. Музична гра Василя Верховинця.
У дзбаночку молочко
Дійові особи
Киця.
Реквізит:
стільчик,
іграшковий кухлик, маска для Киці, мотузок — «хвостик».
Опис гри
Посеред кімнати на стільчику стоїть дзбанок (кухлик) з молочком. Трохи осторонь навпочіпки дрімає Киця, схиливши голову на «лапки».
Круг стільчика зальотним рухом 1 вліво обертається замкнене дитяче коло. Хода на носках із трохи зігнутими колінами, властива зальотному руху, буде якоюсь мірою відтворювати м’яку котячу ходу.
Під час руху перед початком пісні діти ритмічно нявкають, причому так, щоб перше «няв» припадало на крок лівої ноги, друге — на крок правої. Третє — знову на ліву, а на праву — пауза.
Отже схема пересування виглядатиме так:
1 2 1 2
няв няв няв пауза і т. д.
л п л п
де 1—2 («раз—два») — це тактування 1 для зальотного руху. Літери «л» і «п» означають — ліва нога і права нога.
Якщо коло обертатиметься проти руху годинникової стрілки, то літери «л»
і «п» поміняються місцями.
Дитячі голоси розбудили Кицю. Вона встає, потягується, позіхає, прогинає спинку, випускає і ховає кігтики, розпушує хвостик, чепуриться. Киця голодна, їй хочеться молочка. Нишком (зальотним рухом) підкрадаючись до стільчика, вона заздрісно дивиться на дзбаночок і в той же час з острахом оглядається, чи не стежить бува хто за нею.
Крок за кроком наближається Киця навшпиньки до мети. Кроки дівчинки супроводжуються аналогічними рухами рук (перебирання передніми лапками у повітрі).
Кожній дитині, звичайно, не раз доводилось бавитися з домашніми тваринами, і свої спостереження за їхніми звичками та поведінкою вихованці можуть успішно використати у цій грі.
Нарешті Киця біля стільчика. Діти зупиняються, перестають нявкати і, повернувшись обличчям до середини, за сигналом виховательки починають пісню:
У дзбаночку молочко...
Ох, то штука ловка!
Як його покуштувать?
Не влізе головка.
Протягом першого куплету до слів «Не влізе головка» Киця пританцьовує і плеще в долоні. Дівчинка може виконувати колисання або ритмічно присідати, ледь згинаючи та випростовуючи ноги в колінах.
Наприкінці куплету Киця перестає танцювати, нахиляється над дзбаноч- ком, немов хоче встромити в нього голівку.
Проте кухлик вузенькнй, голівка не влазить, і Киця, зажурена, ходить по кімнаті, жалібно співаючи: «Няв, няв, няв! Няв, няв, няв!» (хор мовчить).
Після Кициного соло діти починають другий куплет:
Наша Киця дуже мудра,
Способу добрала —
У дзбаночок цей вузенький Хвостика вмочала.
Тут Киця зупиняється, підносить пальчика до лоба і замислюється над тим, що ж їй робити далі.
Раптом Киця веселішає, співаючи: «Няв, няв, няв! Няв, няв, няв!» Спочатку боязко, а потім все сміливіше вона бере свій «хвостик» — мотузок і в ритмі співу вмочує в «молочко» у дзбаночку.
Діти весело переглядаються між собою, показуючи пальчиком на Кицю - дивіться, мовляв, яка вона мудра!
Знову після «нявкання» вступає дитячий хор:
Киця кухлих не звалила,
Зробила обачно.
Тепер хвостик витягає,
Облизує смачно.
У ритмі пісні Киця продовжує «вимочувати» мотузок, а нід слів «Тепер хвостик» — витягає його із дзбаночка і, прицмокуючи, удає, що облизує з хвостика молочко.
Наприкінці третього куплету після слова «смачно» Киця ще раз хотіла було встромити «хвостика» в дзбаночок, але раптом хтось затупотів ногами, і вона, перелякана, утекла з кола.
Сховавшись за дитячі спини, втікачка відв’язує від себе «хвостик» — мотузок, чіпляє його будь-якій дівчинці — новій Киці, сама займає її місце в колі, і фа починається знову.
Мета гри. Виховувати у дітей спостережливість. Розвивати дитячу фантазію та артистичні здібності. Ознайомити дітей з найпростішими танцювальними рухами (зальотним та колисанням).
У дзбаночку молочко...
Ох, то штука ловка!
Як його покуштувать?
Не влізе головка.
Няв, няв, няв!
Няв, няв, няв!
Наша кицька дуже мудра, Способу добрала —
У дзбаночок цей вузенький Хвостика вмочала.
Няв, няв, няв!
Няв, няв, няв!
Киця кухлик не звалила, Зробила обачно.
Тепер хвостик витягає, Облизує смачно! Ня-а-а-в!