Хід уроку

1. Організаційна частина.

Встаньте, діти, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться ви до мене,

Посміхніться і до себе,

Привітайтесь: «Добрий день!»

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

Сорока-ворона

на припічку сиділа,

діткам кашку варила,

ополоником мішала,

діток годувала.

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 42.

2. Музична гра Василя Верховинця «Гляньте всі» (див. урок № 7).

V. Слухання музики.

Віктор Косенко «Дощик», «Гумореска», «Колискова».

1. Загальні відомості про композитора.

1918 року Віктор Степанович Косенко закінчив Петро градську консерваторію по класах композиції у Н. А. Со колова та фортепіано в І. С. Миклашевської. З 1918-п викладав у Музичному технікумі в Житомирі (пізніше - директор Житомирського музичного училища). 1938 рок) закладові надали його ім’я. З 1929-го викладав у Київ­ському музично-драматичному інституті (з 1932 — про­фесор). У 1934—37 рр. працював у Київській консервато­рії. В історію української музики Віктор Косенко увійшов насамперед як неперевершений лірик. Його вокальна, ка­мерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов’янської музики і народної пісні.

В. Косенкові, одному з небагатьох українських композиторів того часу, пощастило отримати європейську музичну освіту. Його дитинство пройшло у Варшаві. Він був вундеркіндом: у шість років, не знаючи нот, грав на слух Па­тетичну сонату Бетховена. Унікальні здібності хлопчика розвивали професори Варшавської консерваторії. Музичну освіту продовжив у метрів Петербурзь­кої консерваторії. Її тодішнім директором був відомий російський компози­тор Олександр Глазунов. Оцінивши обдарованість юнака, він звільнив його від платні за навчання. У Петербурзі музикант зустрічався з Рахманіновим та Скрябіним.

Більшу частину життя Віктор Степанович прожив у Житомирі. Тут разом з друзями-музикантами створив мистецьке середовище, яке не поступалося столичному. На життя молодий Косенко заробляв, ілюструючи музикою німі фільми. Сучасники розповідають, що глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта. Адже Віктор Степанович був феноменальним піаністом. Він залишив по собі десятки творів, які увійшли в золотий фонд української фортепіанної музики. Серед них «Альбом дитячих п’єс», на якому зростало багато поколінь юних піаністів. У своїй творчості, різноманітній за жанрами і переважно ліричній за характером, В. Косенко спи­рався на традиції російської (П. Чайковський, С. Рахманінов, О. Скрябін) та української класики (М. Лисенко).

Прожив композитор лише 42 роки. Помер 3 жовтня 1938-го. Похований на Байковому кладовищі.

У Києві відкрито Меморіальний музей-квартиру композитора.

Віктор Степанович Косенко — український композитор, піаніст і педагог

«24 п’єси для фортепіано» — на сьогоднішній день один з найкращих збірників дитячої фортепіанної музики, що так яскраво і щиро передає внутрішній світ дітей. -

2. Слухання творів.

3. Обговорення.

VI. Фізкультхвилинка.

Білка

Білка в лісі стриб та сгриб —

(стрибай, як білочка)

І знайшла великий гриб.

(покажи, який великий)

А додому принесла,

(несемо гриб у руках)

Гриб не влазить до дупла.

(пробуємо пропхати)

Довелося білочці Гриб сушить на гілочці.

(нанизуємо на ниточку гриб і сушимо)

А. Качан

VII. Повторення пісні.

Музика В. Кленца, слова В. Поповича «Співучий колобок».

VIII. Музична грамота.

1. Робота з підручником, с. 42. Ознайомлення з нотою «мі».

2. Аналіз почутого.

3. Цікаві розповіді.

4. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація

X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).

У музиці веселиться пристрасть.

Фрідріх Ніціие

УРОК 11

Тема. «Зерно»-інтонація як найменша смислова частина музики. Музична тема. Зображальні та виражальні інтонації. Поєднання зображальних і виражальних інтонацій. Микола Римський-Корсаков «Три дива» з опе­ри «Казка про царя Салтана». Тема Білки. Тема Царівни Лебідь. Тема Тридцяти трьох богатирів. Михайло Глинка «Марш Чорномора» з опери «Руслан і Людмила» — слухання. Слова Василя Вікторова, музика Тама­ри Попатенко «Щеня і кошеня» — розучування (с. 43—47).

Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з вокальною музикою, розвивати уміння її визначати; повторити назви музичних інструментів; вдоскона­лювати вокальні навички; розвивати ритмічний слух, увагу; виховувати любов до народних пісень, зокрема колискових.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Ілюстрації ведмедика, котика, музичних інструментів: рояля, скрипки, барабана, портрет М. Римського- Корсакова, музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон).

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Учитель:

Урок музики почавсь,

Кожен з вас приготувавсь?

Учні:

Ми готові вже співати,

Грати й навіть танцювати.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 43.

2. Пізнавальна бесіда (розповідь про створення «Казки про царя Салтана»).

3. Музична гра Василя Верховинця.