2.2. Цілі і завдання календарного планування будівництва
Основними цілями календарного планування є:
1. Раціональне планування СМР і розрахунок потреби в матеріально-технічних ресурсах;
2. Узгодження роботи всіх учасників будівництва з часом;
3. Використання нової технології виконання робіт, нових методів організації робіт;
4. Ефективне управління виробничою діяльністю будівельних організацій;
5. Раціональна ув'язка термінів введення в експлуатацію виробничих потужностей з потужностями та ресурсами будівельних організацій. Усі завдання календарного планування будівництва незалежно від виду та рівня планування умовно поділяють на наступні типи: загальні, поточні та оперативні.
До загальних задач календарного планування відносяться:
1. Задача обліку потреби в окремих видах ресурсів;
2. Задачі розподілу обмежених ресурсів;
3. Задача визначення оптимальної черговості будівництва об'єктів;
4. Задачі, пов'язані з мінімізацією вартості будівництва.
У процесі поточного планування вирішуються такі за ¬ дачі:
1. Формування річної програми СМР будівельних підрозділів.
2. Розподіл цієї програми по періодам будівництва і виконавцям;
3. Розробка календарних графіків будівництва об'єктів;
4. Розробка графіків потреби в робочих, машинах і механізмах, будівельних матеріалах;
5. Розробка графіків роботи механізмів і автотранспорту;
6. Розробка графіків поставки конструкцій і матеріалів.
У процесі оперативного планування вирішуються завдання розробки місячних календарних планів:
1) з урахуванням фактичної наявності матеріалів, конструкцій і засобів, машин і механізмів, робітників;
2) з урахуванням реального ходу будівництва, зривів або випередження термінів робіт і поставок.
У результаті оперативного планування отримують плани робіт з розподілом завдань між виконавцями по об'єктам і строкам.
На стадії диспетчерського управління вирішуються завдання розробки недільно-добових і часових графіків робіт, які деталізують місячні плани і дозволяють оперативно управляти будівництвом.
На цій стадії, на основі мережевих графіків:
- Видаються виконавцям тижнево-добове завдання;
- Складаються тижнево-добові графіки поставки матеріально-технічних ресурсів;
- Розробляються графіки роботи будівельних машин і автотранспорту.
Рішення наведених вище завдань календарного планування спрямоване на оптимальне управління діяльністю будівельних організацій в умовах обмежених ресурсів.
З цих позицій до календарного планування будівництва пред'являються наступні основні вимоги:
1) витримати встановлені терміни здачі об'єктів в експлуатацію;
2) забезпечити постійне і найбільш повне завантаження всіх виробничих підрозділів будівельних організацій в запланованому періоді.
2.3. Склад календарних планів в пос і пвр
Відповідно до основних положень ДБН А.3.1-5-96 календарні плани розробляються в складі проекту організації будівництва (ПОБ) і в складі проекту виконання робіт (ПВР).
У ПОС розробляється календарний план в складі:
1. Календарний план будівництва з виділенням робіт підготовчого періоду, пускових комплексів, основних об'єктів та етапів будівельно-монтажних робіт;
2. Якщо складний об'єкт - календарний план і відомість обсягів будівельних робіт, які виконуються в підготовчий період;
3. Графіки потреби в будівельних конструкціях, виробах, напівфабрикатах, основних матеріалах і обладнанні, руху робітників і будівельних машин, графіки забезпечення проектної документації.
4. Пояснювальна записка, що містить обґрунтування прийнятих методів робіт і всі необхідні розрахунки.
У складі ПВР, виконуваного за робочими кресленнями, розробляються наступні документи:
1. Комплексний мережний графік і складений на його основі календарний план виконання робіт;
2. Графік надходження будівельних конструкцій, деталей, напівфабрикатів, матеріалів і устаткування з додатком комплектувальної відомості для першого року будівництва по місяцях, а для наступних років - укрупнено по кварталах;
3. Графік потреби в робітниках і основних будівельних машинах генпідрядної і субпідрядних організацій;
4. Коротка пояснювальна записка.
Календарний графік виконання робіт є детермінована організаційно-технологічна модель, що описує часові та технологічні взаємозв'язки будівельно-монтажних робіт при зведенні будинків і споруд. Ці моделі не беруть до уваги імовірнісний характер будівельного виробництва.
Найпростішим типом організаційно-технологічних моделей виробничих процесів є лінійні календарні графіки (графіки Ганта). За допомогою таких моделей (графіків) вдається наочно відобразити однозначний взаємозв'язок і послідовність робіт в часі.
Принципова схема лінійного графіка Ганта наведена на рисунку 2.1
Рис. 2.1. Приклад лінійного графіка Ганта
Лінійні циклограми є модифікацією лінійних графіків Ганта. У практику будівництва лінійні циклограми увійшли на початку 60-х років. Як і лінійні графіки, циклограми будують на площині в двомірній системі координат: «роботи - часу». По осі абсцис відкладають робочий час, а по осі ординат - об'єкти будівництва або їх частини (захватки), на яких повинні виконуватися роботи. Шлях руху бригад з об'єкта (захватки) на об'єкт (захватку) зображують похилими лініями (рис. 2.2).
Матричні моделі (математичний опис будівельних потоків) представляють будівельний потік у вигляді матриці, на котрій можуть бути обчислені всі параметри календарного плану без його графічного вираження. Ці моделі і методи їх розрахунку розглянуті при вивченні потокових методів організації робіт.
Рис. 2.2. Приклад лінійного графіка робіт у вигляді циклограми
Сітьові моделі. Мережеві моделі і методи їх використання розглянуті нами при вивченні теми «Сітьове планування та управління будівництвом».