2.18. Визначення трудомісткості і машиноємкості робіт

Визначивши обсяги робіт і, вибравши методи їх виконання, визначають обсяг необхідних витрат праці і необхідну кількість машинозмін для їх виконання. Для цього, використовуючи відповідні ДБН і ЄНіР, визначають норми часу на виконання одиниці об'єму роботи в людино-годинах і машиногодинах. Ці норми, у разі необхідності, можуть бути відкориговані з урахуванням плану підвищення досягнутої продуктивності праці на окремих роботах.

В загальному випадку трудоємність роботи і

а машиноємність роботи і

де– і норма часу відповідно в чол.-год і машино-год на виконання одиниці об’єма роботи і;

відповідно трудоємність і машиноємкості роботи 𝑖 в змінах;

8 - переклад трудомісткості і машиноємкості робіт у зміни.

На практиці для підрахунку трудомісткості робіт у процесі календарного планування часто використовують укрупнені виробничі норми або калькуляції витрат праці, які попередньо розробляються.

При визначенні сумарної трудомісткості робіт на об'єкті, загальну враховану трудомісткість, як правило, збільшують на 5 - 10%. Цим враховуються дрібні невраховані роботи і відповідно збільшують чисельність робітників необхідних професій.

2.19. Встановлення змінності робіт

Будівельно-монтажні роботи можуть виконуватися в одну, в дві або три зміни.

До трьохзмінних відносяться процеси, безперервність виконання яких викликається технологічними вимогами, наприклад, бетонування силосних корпусів монолітних елеваторів в ковзаючій опалубці.

У дві зміни зазвичай ведуть роботи, на яких зайняті основні провідні машини (в третю зміну здійснюється, як правило, їх обслуговування і ремонт).

Земляні роботи та монтаж збірних конструкцій, як правило, виконуються у дві зміни.

Цегляна кладка найчастіше ведеться в одну або в дві зміни, але при необхідності можлива робота в три зміни при достатньому освітленні.

Оздоблювальні, сантехнічні, електромонтажні роботи

в більшості випадків виконуються в одну зміну.

Роботи, які виконуються вручну, призначаються у другу зміну тільки в тих рідкісних випадках, коли фронт робіт різко обмежений і бригада (ланка) змушена розділитися для позмінної роботи (наприклад, при кладці цегляних труб).

Слід враховувати, що багатозмінна робота пов'язана з додатковими витратами на освітлення робочих місць, збільшення численного технічного персоналу і т.п.

2.20. Визначення чисельності робітників і тривалості робіт

Чисельність робітників у зміну для виконання даної роботи визначається відповідно до її трудомісткістю і заданої або прийнятої тривалості. При призначенні кількості робочих виходять з наявного складу робітників, а також з того, що перехід робітників з однієї захватки на іншу не повинен викликати змін в чисельному складі бригади.

Тривалість виконання робіт залежить від її трудоємності, використовуваних методів виконання робіт, продуктивності використовуваних будівельних машин і чисельності робітників, які одночасно можуть працювати на захватці.

Тривалість процесів, які виконуються механізованим способом (наприклад, розробка ґрунту), повинна визначатися по продуктивності цих машин. У цьому випадку, на початку визначають тривалості механізованих робіт, визначаючих ритм інших робіт графіка, потім розраховують відповідно тривалості робіт, що виконуються вручну.

Тривалість виконання механізованих робіт t_мex(дні) визначають за формулою

Де - машиноємність роботи в машинозмінах;

- кількість машин що використовуються;

- кількість змін роботи в сутки.

Необхідна кількість машин залежить від обсягу та характеру будівельно-монтажних робіт та строків їх виконання.

Кількість робітників, які забезпечать безперервну роботу машини, визначиться за формулою:

Тривалість робіт, що виконуються вручну (дні),

розраховують шляхом ділення трудомісткості робіт в чол-днях на прийняту кількість робочих R, які можуть бути зайняті на розглядаємому фронті робіт: