Міністерство аграрної політики та продовольства України

Житомирський національний агроекологічний університет

Агрономічний факультет

Кафедра рослинництва

Курсова робота із дисципліни «Рослинництво з основами програмування врожаю» на тему:

«Розробка і обґрунтування технології вирощування озимого тритикале в умовах господарства Овруцького району Житомирської області»

Виконав: студент групи курсу

агрономічного факультету

Харчук О. П.

форми навчання А-11-1

Перевірив:____________________

Житомир – 2014 р

Область Житомирська		район Овруцький		господарство
Карточка проектованого поля
Культура озиме тритикале		Програмована врожайність			58ц / га
Урожайність без внесення добрив					43 / га
1.	Площа				100 га
2.	Агровиробнича група ґрунту
3.	Бонітет ґрунту			40
	Ціна балу ґрунту по проектованій культурі			6
4.	Механічний склад ґрунту			Суглинистий
5.	Глибина гумусового горизонту, см			28
6.	Глибина орного шару, см			24
7.	Глибина розрахункового шару для NPK, см			30
8.	Вміст гумусу, %			3,0 і більше
9.	Рік агрохімічного обстеження			2010
10.	Вміст у ґрунті, мг / кг:
	легкогідролізованого азоту (N)			8,2
	рухомого фосфору (P2O5)			13,1
	обмінного калію (K2O)			5,4
11.	Гідролітична кислотність, мг-екв / 100 г ґрунту			2,3
12.	PH сольове			6,5
13.	Об’ємна маса ґрунту, г / см3			1,58
14.	Глибина залягання ґрунтових вод, м			2,0
15.	Попередник			Льон-довгунець
16.	Внесено під попередник			гною – 10 т/га, N60Р60К60
17.	Забур’яненість поля			2
18.	Заселеність:
	шкідниками			1
	збудниками хвороб			1
19.	Характер весни			суха
20.	Характер осені			Пізня, волога
21.	Стан посівів перед збиранням:
	полягання			1
	забур’яненість			слабка
	висота стеблостою			низький
	густота стояння рослин, стеблостою			зріджений
22.	Погодні умови періоду збирання			Часті дощі

Зміст

Вступ…………………………………………..…………………………6

Розділ 1. Оцінка умов господарства

1.1. Грунтово-кліматичні умови

1.1.1. Характеристика клімату………………………………...…………8

1.1.2. Грунтові умови……………………………………………………12

Розділ 2. Біологічні особливості культури та продуктивність реєстрованих сортів.

2.1. Ботанічна характеристика культури……………………….………14

2.2. Вимоги до умов вирощування……………………………..………18

2.3. Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів………...……………20

Розділ 3. Програмування врожайності сільськогосподарських культур

3.1. Розрахунок потенційної урожайності за фотосинтетичною активною радіацією (ПУ)……………………………………….………24

3.2. Дійсно можлива урожайність (ДМУ) за ресурсами вологи ….…26

3.3. Проектування елементів структури запланованої врожайності…28

3.4. Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує заплановану врожайність ……………………………….…30

Розділ 4. Обгрунтування технології одержання програмованої врожайності.

4.1. Розміщення озимого тритикале у сівозміні ………..…..…………31

4.2. Основний та передпосівний обробіток грунту ……...……………31

4.3. Розрахунок норм застосування добрив …………………...………32

4.4. Сівба…………………………………………………………………35

4.4.1. Підготовка насіння до сівби………………………………………..

4.4.2. Розрахунок норм висіву……………………………………………

4.4.3. Строки і способи сівби…………………………………………….

4.5. Захист рослин від шкодо чинних організмів………...……………40

4.6. Збирання та зберігання врожаю……………………………………42

4.7. Агротехнічна частина технологічної карти вирощування озимого тритикале…………………………………………………………………43

Розділ 5. Заходи по охороні навколишнього середовища…………….45

Висновки…………………………………………………………………46

Список використаних джерел……………………………….………….47

Вступ

Тритикале - новий ботанічний рід у родині тонконогових, створений селекціонерами схрещуванням пшениці й жита. Зерно крупне з високим вмістом білка і незамінних амінокислот (лізин, триптофан). Має високу потенціальну врожайність, невимогливе до умов вирощування.

Назва культури походить від з'єднання початку назви пшениці (Triticum) і закінчення латинської назви жита (Secale).

Вміст білка на 1-2% вищий ніж у пшениці, і на 3-4% - ніж у жита. Вміст клейковини як у пшениці і більше (25-38%), але через геном жита якість її (еластичність, розтяжність) нижча. Зерно тритикале за протеїновою поживністю перевищує зерно пшениці на 9,5%, а ячменю і кукурудзи - майже на 40%.

Зерно використовується для випікання хліба, у кондитерській, пивоварній та спиртово-горілчаній промисловості. Це високоякісний компонент у виробництві комбікормів.

Вважається, що зерно тритикале не забезпечує високої якості хлібних виробів через низьку якість клейковини. Проте білий хліб майже такий самий, як і пшеничний із високоякісного борошна, має приємний смак та аромат. Розроблені технології заводської випічки сортів хліба із суміші тритикале і пшениці. Нові сорти забезпечують високу якість хліба.

Кормові сорти тритикале висівають для одержання зеленого корму, силосу, сіна. Солома використовується на корм тваринам, як підстилка для худоби, придисковується в якості органічного добрива.

Тривалий час тритикале було лише цікавим біологічним об'єктом і не мало прямого практичного використання в сільськогосподарському виробництві. Основна причина цього - недостатня його продуктивність. Селекція нової культури розпочалась зовсім недавно, перші сорти ярих та озимих тритикале з'явилися 30 років тому.

Зараз створені нові сорти, які відзначаються вищою якістю зерна.

Тритикале можна вирощувати в тих регіонах, що й озиму пшеницю і жито. Сорти тритикале мають високу агроекологічну пластичність до різних фунтово-кліматичних умов, за зимостійкістю переважають сорти озимої пшениці. Характерна властивість тритикале - висока стійкість проти захворювань та пошкодження шкідниками. Тому це перспективна культура для екологічно чистих технологій. Вирощують тритикале в Україні переважно в Поліссі і Лісостепу. Урожайність зерна 50-60 ц/га і вище, зеленої маси - 400-500 ц/га.

Розділ 1. Оцінка умов господарства