- •26. Концепція м’якого права
- •27. Суб’єкти міжнародного права
- •36. Проблеми правосуб’єктності фізичної особи в меп
- •61. Історія створення гат/сот
- •62. Сот: основні цілі, структура та процедура прийняття рішення.
- •63. Процедура та практика вирішення торгових спорів сот
- •64. Основні положення гатт 1947-1948
- •65. Довготривалі багатосторонні переговори в практиці сот. Огляд уругвайського раунду та його підсумки.
- •66. Маракешська угода про створення сот 1994 року. Загальна характеристика.
- •67. Правила митної оцінки. Митні збори. Антидемпінг. Угода про процедури ліцензування імпорту.
- •68. Гатс
- •71. Угода про сільське господарство. Угода про субсидії та компенсаційні заходи.
- •72. Угода про санітарні та фітосанітарні заходи. Угода про технічні бар’єри в торгівлі.
72. Угода про санітарні та фітосанітарні заходи. Угода про технічні бар’єри в торгівлі.
Угода про санітарні та фітосанітарні заходи утворює багатосторонню основу правил і процедур, що регулюють: розробку, впровадження та застосування санітарних і фітосанітарних заходів з метою мінімізації їх негативного впливу на торгівлю; сприяння використанню гармонізованих санітарних і фітосанітарних заходів на основі міжнародних стандартів, інструкцій і рекомендацій міжнародних організацій, не вимагаючи від членів СОТ змінювати їх належний рівень захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин.
Угода встановлює: зобов'язання щодо визнання еквівалентності національних санітарних і фітосанітарних заходів; спеціальний і диференційований режим стосовно країн, що розвиваються.
Основними принципами Угоди є наступні:
члени СОТ повинні забезпечити застосування будь-якого санітарного чи фітосанітарного заходу лише в обсязі, необхідному для захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин, базування його на наукових принципах, подовження його дії без достатніх наукових обґрунтувань (окрім застосування відповідних тимчасових заходів);
· санітарні та фітосанітарні заходи не повинні створювати свавільної або невиправданої дискримінації членів СОТ, на території яких існують ідентичні чи аналогічні умови. Вони не повинні застосовуватися у спосіб, який є прихованим обмеженням міжнародної торгівлі.
Угода про технічні бар’єри в торгівлі. Технічні регламенти не повинні розроблятися, прийматися та застосовуватися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих бар'єрів для міжнародної торгівлі. Для цього вони не повинні мати більшого обмежувального впливу та торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, зокрема — забезпечення національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту життя або здоров'я людини, тварин рослин, захисту довкілля.
Встановлює: пріоритет використання міжнародних стандартів як основи національних технічних регламентів (не поширюється на країни, що розвиваються); водночас, не виключається можливість використання відмінних від них національних стандартів, з огляду на суттєві кліматичні або географічні фактори, чи суттєві технологічні проблеми; регулювання визнання результатів процедур оцінки відповідності інших країн; порядок надання інформації іншим членам СОТ стосовно чинних технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності, а також технічної допомоги в цих питаннях; спеціальний і диференційований режим для країн, що розвиваються.
Зобов'язує прийняти та дотримуватися Кодексу доброчинної практики з розробки, затвердження та застосування стандартів.
Закріплює надання процедурами оцінки відповідності технічним регламентам і стандартам постачальникам товарів, що походять з території інших членів СОТ, умов не менш сприятливих, ніж постачальникам товарів вітчизняного походження або товарів походженням з іншої країни за порівнюваних обставин. Процедури оцінки відповідності не повинні застосовуватися з метою створення невиправданих бар'єрів для іжнародної торгівлі.
