3.Самоконтроль та його методи.

Лікарський контроль і лікарсько-педагогічні спостереження дадуть кращий результат, якщо вони будуть доповнені самоконтролем.

Самоконтроль — істотне доповнення лікарського контролю. Він проводиться учнями особисто. Для цього кожен з них зобов'язаний вести щоденник самоконтролю.

Самоконтроль дозволяє своєчасно встановити наявність тих або інших відхилень в стані здоров'я учнів, приймати необхідні заходи по їх видаленню.

ОБ'ЄКТИВНІ ПОКАЗНИКИ

Зростання — важливий показник фізичного розвитку. Але він повинен розглядатися у поєднанні з масою тіла, обхватом грудної клітини, ЖЕЛ (спірометрія). Вимір зростання має велике значення для розрахунку показників, що характеризують правильність, пропорційністьсть статури і стан фізичного розвитку.

Маса тіла служить однією з основних характеристик фізичного стану людини і є показником розвитку його організму. Маса тіла людини в нормі визначається шляхом розрахунку з показників росту (у см) умовних величин.

Обхват грудної клітини. Добре розвинена грудная клітина - показник хорошого фізичного розвитку і відома гарантія міцного здоров'я. Об’єм грудної клітини досліджується в стані спокою (у паузі), при вдиху і видиху.

М'язова сила рук. Сила м'язів рук вимірюється динамометром. М'язова сила рук залежить від зростання, маси тіла, об’єму грудної клітини і інших показників. В середньому відносна сила м'язів рук для чоловіків – 60-70% ваги, для жінок - 45-50% ваги. Станова м'язова сила - це сила м’язів-розгиначів спини. Вона залежить від росту, віку, маси тіла, роду занять. У чоловіків станова м'язова  сила  значно  вища,  ніж  у  жінок. З віком вона починає знижуватись.

Спірометрія (ЖОЛ) — це об'єм повітря, яке можна видихнути з легенів, що характеризує головним чином силу дихальних м'язів, а також еластичність легеневої тканини.

Величина ЖОЛ у різних людей коливається в достатньо широких межах залежно від віку, стану здоров'я і інших показників. Заняття фізичною культурою і спортом, особливо веслуванням, плаванням, бігом, спортивними іграми, сприяє збільшенню ЖОЛ.

Пульс. Рівень тренованості людини і її пацездатність багато в чому залежать від функціональної здатності серцево-судинної системи.

Кожній людині властива своя частота пульсу. В стані спокою у здорового нетренованого чоловіка вона зазвичай складає 60-80 уд/хв, у жінок вона на 5-10 ударів частіша.

Частота пульсу залежить від віку, рівня фізичних навантажень і ін. Під час занять фізичними вправами пульс завжди підвищується.

Потовиділення. При великій м'язовій роботі потовиділення сприяє встановленню кислотно-щелочної рівноваги, регулює температуру тіла і є основним показником нормального водно-сольового обміну.

У спокої за 1 год. з поверхні шкіри людини виділяєтся 36-60 г води, а за добу - 900 г. Помірне навантаження викликає втрату води в добу до 2 л води.

Потовиділення залежить не лише від навантаження і темпе­ратури повітря, але і від стану нервової системи.

При правильній методиці і режимі тренування потовиділення зменшується, а маса тіла майже не змінюється.

СУБ'ЄКТИВНІ ДАНІ

Настрій відіграє велику роль в житті людини. Більшій ефективності тренувального процесу сприяє гарний настрій.

Але спорт, фізична культура, у свою чергу, покращують настрій, викликають відчуття бадьорості, радості, упевненості в своїх силах.

Коли людина знаходиться в хорошій спортивній формі, вона по іншому сприймає навколишній світ.

Самопочуття. Під впливом регулярних занять фізичними вправами і спортом перебудовується весь організм. Так, робота серця, легенів і інших внутрішніх органів супроводжується виникненням нервових імпульсів. У звичайних умовах ці імпульси не доходять до кори головного мозку і не викликають відповідних реакцій, перехідних у відчуття. Ось чому здорові люди зазвичай не відчувають дискомфорту свого серця, легенів, печінки і тому подібне.

Самопочуття — це своєрідний барометр впливу фізичних вправ на організм учнів. Надмірні навантаження супроводжуються поганим самопочуттям. Якщо воно зберігається тривалий час, необхідно негайно звернутися до лікаря і знизити навантаження.

Втома, стомлення, зниження працездатності безпосередньо пов'язані із станом нервової системи людини. Це складний фізіологічний процесс, який починається у вищих відділеннях нервової системи і впливає на інші системи і органи організму.

Нічний сон не можна замінити нічим. Суть його полягає в своєрідній затримці діяльності нервових клітин кори головного мозку процесом торможіння. Глибина і тривалість сну залежать від багатьох причин.

Сон має бути достатнім і регулярним, але не менше 7 год, а при великих за об'ємом фізичних навантаженнях - 8-9 год.

Корисно перед сном зробити прогулянку на свіжому повітрі. При цьому їжу потрібно приймати останній раз не пізніше ніж за 1,5-2 ч до сну, у вечерю не повинні входити міцний чай, кава; палити на ніч строго за­бороняється.

Апетит. При фізичних навантаженнях обмін речовин відбувається активніше.

У перші дні занять маса тіла зменшується, оскільки витрачаються запаси організму: «тане» накопичений жир і втрачається вода, але одночасно з цим развивається апетит. Загальновідомо, що апетит нестійкий, легко порушується при нездужаннях, хворобі, але потім знов відновлюється.

Часто при порушеннях тренувального режиму, підвищеному навантаженні, перенапруженні апетит втрачається. Це дозволяє судити про правильність або неправильність методики занять.

У щоденнику самоконтролю апетит наголошується як хороший, задовільний, поганий.

Серцебиття — це відчуття частих і сильних ударів серця, пов'язане з поганим самопочуттям. При цьому пульс частішає або сповільнюється, тобто буває неритмічним.

Серцебиття є, як правило, ознакою підвищеного збудження нервового апарату серця.

Час виникнення серцебиття, його характер, тривалість, ступінь зв'язку з тренувальними заняттями слід відзначати в щоденнику самоконтролю.

Головні болі найчастіше виникають при різних захворюваннях. Крім того, головні болі і головозапаморочення можуть бути викликані стомленням і надмірним фізичними навантаженнями.

Тривалі головні болі — ознака серйозної хвороби (малокрів'я, серцево-судинних, шлунково-кишечних, ниркових, нервових і інших захворювань).

Інколи головні болі і запаморочення появляют­ся при заняттях фізичними вправами. Тут особливо важливим є самоконтроль, який допоможе вияснити, після яких вправ і коли вони з'являються, визначити їх тривалість.

Задишка. Робота серця тісно пов'язана з діяльністю легенів. Тому ослаблення серцевого м'яза спричиняє за собою порушення кровообігу в легенях, знижує їх вентиляцію, тобто обмін між легеневим і зовнішнім повітрям. В результаті цього в крові виникає недолік кисню і надлишок вуглекислоти, яка подразнює дихальний центр, викликаючи задишку.

Всяка енергійна робота, заняття фізичними вправами викликають прискорене дихання, тобто задишку. Після великої фізичного напруження задишка вважається нормальним явищем. При цьому число диха­ння може подвоїтися і навіть потроїтися. У міру наростання тренованості, задишка зникає і дихання швидко приходить в норму.

Болі у м'язах. Часто в підготовчому періоді заняття або в осіб, що тільки що приступили до занять фізичною культурою, з'являються болі в м'язах. Як правило, ці болі продовжуються протягом двох-трьох тижнів і є свідоцтвом активної перебудови організму.

  В тих, хто постійно займається фізичною культурою ці болі не проявляяються, і після великих фізичних навантажень їх м'язи швидко відновлюють свою роботоздатність. Масаж, вживання різних лі­карських засобів допомагають швидше зняти болі в м'язах.

Болі в боці. Вони наголошуються в правому підребер'ї — в області печінки або в лівому — в області селезінки після великого фізичного навантаження.

Поява болю в лівому підребер'ї пояснюється переповненням селезінки кров'ю, в правому підребер'ї — переповнюванням кров'ю печінки.

Ці болі обумовлені різними причинами — надмірним навантаженням, неправильним диханням, тренуванням після прийому їжі, порушеннями в роботі серця.