
- •1. Сучасний стан існуючих технологій виробництва та використання органо-мінеральних сумішей
- •2. Характеристика сировини для біоконверсної переробки органічної маси
- •3. Вплив органо-мінеральних сумішей на ріст і розвиток рослин
- •4. Біоконверсна технологія виробництва біологічно активних органо-мінеральних добрив
- •4.1. Біоконверсний комплекс
- •Техніко-економічна характеристика Біоконверсного комплексу бк-1
- •4.2. Технологічний процес виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив.
- •4.2.1. Мікробіологічна ферментація органічної маси.
- •4.2.2. Вплив складу сировини на мікробіологічний процес.
- •4.2.3. Опис технологічного процесу
- •4.2.4. Склад обладнання і його технічна характеристика.
- •4.3. Технологічний режим процесу виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив
- •4.3.1. Перемішування, подрібнення, гомогенізація вихідної органічної маси.
- •4.3.2. Тонке подрібнення біомаси.
- •4.3.3. Мікробіологічна ферментація.
- •4.3.4. Термостатування в реакторі.
- •4.3.5. Температурний режим процесу.
- •4.3.6. Режим завантаження реактора.
- •4.3.7. Перемішування в реакторі.
- •4.3.8. Відбір газу.
- •4.4. Виготовлення біологічно активних органо-мінеральних добрив
- •4.4.1. Подрібнення і класифікація органо-мінеральних компонентів.
- •4.4.2. Змішування органо-мінеральних компонентів.
- •4.4.3. Високотемпературна сушка суміші
- •4.4.4. Гранулювання органо-мінеральної суміші.
- •4.4.5. Підсушування і охолодження гранул.
- •4.4.6. Фасування гранул.
- •4.5. Вимоги до якості виконання технологічного процесу.
- •4.6. Контроль технологічного процесу
- •4.7. Загальні відомості з техніки безпеки при експлуатації біоконверсного комплексу
- •4.8. Обґрунтування і розрахунок базових технологічних процесів виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив
- •4.8.1. Масова доля компонентів для приготування 1 тони ба омд визначається за формулою:
- •4.8.3. Вологість суміші визначається за такою залежністю:
- •4.8.5. Кількість технологічної води необхідної для приготування рідкого субстрату в мікробіологічний реактор визначається по такій залежності
- •4.8.6. Кількість біогазу який одержимо в результаті мікробіологічної ферментації визначимо по такій залежності:
- •4.8.7. Кількість біогазу який потрібний для сушки ба омд визначаємо із залежності:
- •4.9. Результати експериментальних досліджень твердо фазного ферментера
- •4.9.1. Конструктивно-технологічна схема ферментера
- •4.9.2. Експерементальні дослідження роботи твердофазного ферментера
- •Результати експериментальних
- •4.10.1. Конструктивно-технологічна схема поршневого насоса.
- •2. Експеремнетальні дослідження роботи поршневого насоса.
- •5. Вплив біологічно-активних органо-мінеральних добрив на урожайність сільськогосподарських культур
- •6. Вплив біологічно-активних органо-мінеральних добрив на продуктивність і якість цукрових буряків при локальному їх внесенні.
- •6.1. Умови проведення досліджень
- •6.2. Результати досліджень
- •6.3. Дослідження локального внесення біологічно активних добрив на врожайність цукрових буряків
- •6.3.1. Обгрунтування технологічного процесу локального внесення бад
- •7. Техніко-економічне обґрунтування виготовлення та використання біологічно активних органо-мінеральних добрив
- •7.1. Біоенергетична оцінка біоконверсних комплексів
- •7.1.1. Обґрунтування критеріїв оцінки біогазових установок
- •7.1.2. Визначення коефіцієнта біоенергетичної ефективності біогазових установок.
- •7.1.3. Результати випробовувань бгу.
- •Вихідні дані розрахунку собівартості ба омд.
- •Розрахунок собівартості ба омд
- •Розрахунок економічної ефективності ба омд при вирощуванні цукрових буряків
- •Біоконверсний комплекс бк-1
- •1. Опис роботи біокомплекса
- •1.1. Опис і робота ферментера
- •1.2. Опис і робота установки для виробництва омд
- •1.2.3. Прес-гранулятор
- •2. Використання за призначенням
- •3. Технічне обслуговування
- •4. Поточний ремонт
- •5. Консервація.
- •6. Зберігання
- •7. Транспортування.
- •8. Утилізація.
- •9. Інструкція з монтажу, пуску і регулюванню біокомплекса.
- •Добриво Біологічно-активне органо-мінеральне гранульоване "Біогран"
- •1. Нормативні посилання.
- •2. Технічні вимоги
- •3. Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища.
- •4. Правила приймання.
- •5. Методи аналізу.
- •6. Транспортування і зберігання.
- •7. Гарантії виробника.
- •8. Порівняльна техніко-економічна характеристика органо-мінеральних добрив
- •9. Технічні умови на органо-мінеральні добрива
- •Біологічно активні добрива Технологія виробництва Монографія
3. Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища.
3.1. БАД не токсичні пожежо- і вибухобезпечні відносяться до IV класу небезпеки по ГОСТ 12.1.007.
3.2. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинна перевищувати 5 мг/м3.
3.3. Застосовувати БАД потрібно згідно з вимогами ГОСТ 12.3.037.
3.4. Робітники які працюють з добривами повинні пройти навчання по безпеці праці у відповідності з ГОСТ 12.04.004.
3.5. Приміщення в якому проводяться роботи по виробництву БАД, повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.
4. Правила приймання.
4.1. Правила приймання у відповідності з ГОСТ 23954 з додатковими вказівками.
4.2. Кожна партія добрив повинна супроводжуватися документами про якість, які містить наступні дані:
Найменування організації – виробника;
Найменування продукту;
Дата виготовлення;
Номер партії;
Номер залізничного вагону;
Масу нетто;
Позначення цих технічних умов;
Результати проведення випробувань або підтвердження про відповідність вимогам технічних умов.
4.3. При отриманні негативного результату по хоч по одному із показників, проводять повторний аналіз із подвійної виборки тієї ж партії і паралельно аналіз галузевого стандарту зразка на даний вид продукції.
5. Методи аналізу.
5.1. Відбір і підготовка проб – по ГОСТ 21560.1.3.
5.2. Точкові проби від не упакованого продукту відбирають по ГОСТ 21560 п. 1.3.4.
5.3. Точкові проби від не упакованого продукту відбирають по ГОСТ 21560 п. 1.5.
5.4. Скорочення об'єднаних проб і отримання середніх проб проводять по ГОСТ 21560.0. Розділ 2.
5.5. Визначення зовнішнього вигляду.
5.5.1. Навіску БАД масою біля 100 г. Розміщують на гладку чисту білу поверхню і розглядають при природному освітленні обережно перемішуючи, визначають відповідність його вимогам цих технічних умов.
5.6. Фізико-хімічні показники визначають у відповідності з п. 2.2.
5.7. Визначення масової долі магнію комплекснометричним методом.
5.7.1. Суть методу полягає у взаємодії окису магнію з натрієвою сіллю з добавкою аміачно-буферного розчину і індикатора.
5.7.2. Апаратура, реактиви:
Плитка електрична ЕПШ-1-08- 220 по ГОСТ 14919;
Терези лабораторні 2-го класу точності по ГОСТ 24104;
рН – метр лабораторний, любого типу;
Піпетка ємністю 25см3 по ГОСТ 1770;
Магній сірчанокислий по ГОСТ 4523;
Амоній хлористий по ГОСТ 3772;
Аміак водний по ГОСТ 3760: розчин з масовою частиною гідроокису натрію 10-20%;
Вода дистильована по ГОСТ 6709;
Кислий хром темно-синій 2 (5 – хлор – 2 – оксифеніл) – 1,8 – диоксинафталін. Готують наступним чином: 0,12 кислотного хрому темно-синього ретельно розтирають з 20 г. хлориду натрію:
Трилон Б, розчин концентрацією С=0,05 моль/см3.
Готують наступним чином: 18,613 натрієвої солі етилендиаметрилоуксусної кислоти зважують, розчиняють у воді, коли розчин солі лужний, його слід відфільтрувати. Розчин в колбі на 1 м3 доводять до мітки.
Титр трилона Б установлюють по сірчанокислому магнію;
Хром темно-синій (індикатор). Готують наступним чином: 0,5 г. кислотного хрому темно-синього розчиняють в 10 см3 аміачно-буферного розчину і доводять етиловим спиртом до 100 см3 ;
Аміачно-буферний розчин. Готують наступним чином: 67 г хлористого амонію розчиняють у воді, добавляють 570 см3 аміаку і доводять водою до 1 дм3.
5.7.3. Проведення аналізу.
2,5 г розтертого в порошок добрива розмішують в стакані ємністю 200-250 см3, заливають водного, ретельно перемішують. Стакан обережно нагрівають, потім кип’ятять на плитці на протязі 10-15 хв.
Залишок в стакані переносять в мірну колбу ємкістю 250 см3. Після охолодження розчин доводять до мітки і перемішують. Із мірної колби частину колби фільтрують.
Відбирають піпеткою 25 см3 розчину, перемішують в конічну колбу ємкістю 250-300 см3 доводять об’єм розчину 90-100 см3 , прибавляють по краплинах розчин з масовою долею гідроокислу натрія 10-20% до рН=12-13 (по зміні забарвлення універсального індикатора від жовтої до фіолетової).
При цьому магній випадає в осад у вигляді гідроокислу. Добавляють індикатор (7-8 крапель) свіжоприготованого розчину хрому темно-синього, після чого повільно титрують розчином триола Б при інтенсивному перемішуванні до переходу кольору індикатора із малиново-червоного в синій.
Розчин після визначення кальцію підкислюють добавкою 1,5-2,5 см3 розчину концентрацією С(HCl) = 1 моль/дм3. Потім вливають 5 см3 аміачного буферного розчину і титрують з тим індикатором.
5.7.4. Обробка результатів
Масова доля магнію (Х6) в перерахунку на MgO, в відсотках вираховується по формулі
де V – об’єм розчину трилона Б концентрацією С=0,05 моль/дм3, см3
0,002016 – кількість окислу магнію, г
m – маса навіски добрива, г.
За кінцевий результат аналізу приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустимі розходження між якими не повинні перевищувати 0,15% абс. при достовірній вірогідності р=0,95.