5. Вплив біологічно-активних органо-мінеральних добрив на урожайність сільськогосподарських культур

Екологічна ситуація, що склалася в країні, потребує інтен­сивних пошуків шляхів регенерації ґрунту, відновленню його по­тенційної родючості.

Домінуюча до цього часу інтенсифікація землеробства в на­шій країні проводилася за рахунок інтенсивної хімізації. При цьому частково розмикався створений природою малий біологічний кругообіг речовин, тому що майже вся вирощена біомаса забиралася з полів, а разом з тим зменшувався вміст гумусу в ґрунті. Все це привело до зниження родючості ґрунту.

В той же час інтенсифікація землеробства дозволила розвине­ним країнам світу збільшити врожайність сільськогосподарських культур в 2-3 рази. При цьому питома вага різних факторів в фор­муванні врожаю неоднакова і складає: добрива - 41%, гербіциди -15-20%, обробка ґрунту - 18%, насіння - 8%, іригація - 3%, Ін­ші фактори - 11-18%.

Звідси видно, що головну роль у формуванні врожаю відігра­ють добрива.

Інтенсивна хімізація, яка проводилася в нашій країні, дала можливість на певному етапі підвищити врожайність сільськогоспо­дарських культур і валові збори сільськогосподарської продукції. Але наслідки її почали негативно впливати на агрофізичні власти­вості ґрунтів з деградацією ґрунтового покрову.

Основною проблемою застосування мінеральних добрив є занітрачування продукції. Не дивлячись на це, в Голландії вносять більше 800 кг діючої речовини мінеральних добрив на гектар і при цьому занітратування продукції не виявлено. В нашій країні ця норма складає в середньому 110 кг д.р.

Необхідно відмітити, що крім 800 кг/га д.р. мінеральних добрив в Голландії вносять 75 т/га органічних добрив, а при від­ношенні їх 1:11 т/кг д.р. занітрачування продукції не буде. Во­но починається при відношенні більше 1:15 т/кг д.р.. В технічно-розвинутих країнах СІМА, Англії, Франції, Голландії, Данії, а також в КНР, відношення між органічними і мінеральними добри­вами не перевищують 1:15 т/кг д.р.

В той же час в країнах східної Європи /країни колишнього СРСР, Болгарії, Венгрії, Польщі, Чехословаччині/ відношення органіч­них добрив до мінеральних всі ці роки знаходяться в межах 1:27 -1:49 т/кг д.р.. Слід відмітити, що різні країни мають слідуючі коефіцієнти біологізації землеробства: КНР (К=0,2); Голландія (К=0,091); Англія (К=0,083); Франція (К=0,077); Данія (К=0,067); ФРН (К=0,056); Швеція (К=0,05); Польща (К=0,036), бувший СРСР (К=0,029) і Болгарія (К=0,02).

Академік АН М.К. Шикула і доктор с.-г. наук М. Доля розробили градації коефіцієнта біологізації землеробства, ці дані приво­дяться в таблиці 5.1.

Між коефіцієнтом біологізації землеробства і гуміфікацією органічних добрив прямий зв'язок: чим більший коефіцієнт біоло­гізації, тим вище коефіцієнт гуміфікації органічних добрив, а це означає що швидше досягається розширене відновлення гумусу, а також потенціальної родючості ґрунту.

Однак резерви органічних добрив - гною, торфу, сапропелю, пташиного посліду і інших - не дозволяють на даний час вийти в цілому по країні на бездефіцитний баланс гумусу.

По розрахунках інституту землеробства і агрохімії ім. А.Н. Соколовського, використовуючи старі принципи землеробства (його прийоми і технології)

Таблиця 5.1.

Значення коефіцієнтів біологізації землероб­ства при різному співвідношенні органічних і мінеральних добрив і їх вплив на властивості ґрунтів

Співвідношення органічних і мінеральних добрив, т/кг д.р.	Коефіцієнти біологізації	Характер впливу на землеробство	Вплив на властивості ґрунтів
1:0 - 1:5	1-0,2	Біологічне землеробство	Оптимальна для рослин щільність складу ґрунту; оптимальне значення ґрунтових режимів; інтенсивне наростання вмісту гумусу
1:5 - 1:8	0, 2-0,125	інтенсивна біологізація	Оптимальна щільність складу; близьке до оптимальних значень ґрунтових режимів; Інтенсивне наростання вмісту гумусу
1:8 - 1:15	0,125-0,067	Біологізація	Близьке до оптимального значення щільності складу; в значеннях ґрунтових режимів можливі мінімуми; сповільнене наростання вмісту гумусу в ґрунті
1:15 - 1:30	0,067 -0,030	Хімізація	Не оптимальне значення щільності силосу, спостерігається слитизація ґрунту, утворюються брили, спостерігаються мінімуми в значеннях ґрунтових режимів; проходять процеси дегуміфікації і декальцінації
1:30	0,030	інтенсивна хімізація	Високі значення щільності складу

до 2010 року, а з урахуванням ерозії і дальше, ми будемо вести землеробство при зменшенні родючості.

Позитивні результати в підвищенні врожаїв і зменшенні нега­тивного впливу хімізації дає локальне внесення органічних добрив, що зменшує дозу внесення.

Для широкого впровадження такого способу необхідно вирішити технічні питання. Другим таким напрямком е використання гумусова-них органо-мінеральних добрив з використанням гумінових кислот. Гу­мінова кислота, внесена з добривами, навіть в незначній мірі, слу­жить екстрагентом і має відповідні комплексоутворюючі властивості. Л.А.Христова вважає, що стимулююча дія в гумусованих добри­вах обумовлена наявністю гумінових кислот.

Нами проведено ряд досліджень з біогумусом. Визначено, що при переробці дощовими черв'яками субстрату в біогумусі вміст NРК і інших хімічних елементів в біогумусі зменшився. Так, вміст за­гального азоту зменшився на 10%, вміст фосфору зменшився на 7%. Зменшення вмісту NPК пояснюється тим, що вони використовуються для нарощення біомаси черв'яків.

Підвищення врожаю на 20% було одержано при внесенні біогуму­су під цукрові буряки. А при внесенні під цукрові буряки біогуму­су + NPК в вигляді гранульованого добрива, підвищення врожаю складало 37%. Дані приводяться в таблиці 5.2., (рис. 4).

Рис. 4. - Вплив різних видів добрив на збір цукру

Виходячи з вищевказаних досліджень, виникає питання, що сприяє підвищенню родючості ґрунту при внесенні біогумусу, не див­лячись на те, що в грунт при цьому потрапляє в 10 раз менше гуму­су і поживних хімічних елементів, чим при застосуванні органічних добрив. Якісний склад біогумусу приведений в таблиці 5.3.

Єдиною відповіддю на це питання може бути якісний склад його мікрофлори, яка утворюється при переробці дощовими черв'яками суб­страту в біогумус. Адже в біогумусі загальне число бактерій в 100 раз більше, ніж в перегної, яке складає близько 2000 млрд. колоній на грам.

Звідси можна зробити висновок, що високоефективне сучасне добриво необхідно розглядати, як комплекс хімічних, органічних, а також мікробіологічних елементів. Останньому до цього часу не придавалось значної

Н – Нітроамофоска, /180 кг/га/

П - перегній /250 кг/га/;

Б - біогумус /400 кг/га/;

Б+Н – біогумус + нітрофоска 10:1 /380кг/га/;

К - контроль /без добрив/.

уваги. Тому, основною задачею мікробіологіч­ної науки є обґрунтування корисної мікрофлори біогумусу, механізм її збереження, а також використання в комплексі з органо-мінеральними добривами /терагранулами/.

Для перевірки ефективності різних видів добрив був проведе­ний лабораторно-польовий дослід з застосуванням біогумусу, перег­ною, нітрофоски, суміші нітрофоски з біогумусом в порівнянні з контролем - без внесення добрив.

Внесення вказаних видів добрив проводилось одночасно з посі­вом цукрових буряків безпосередньо в зону рядка. Для цього була використана бурякова сівалка ССТ-12В. В зв'язку з тим, що механізм приводу туковисівних апаратів сівалки ССТ-12В не забезпечує внесення необхідних доз, було проведене переобладнання сівалки шляхом зміни передаточного відношення механізму приводу в відпо­відності з заданими нормами внесення добрив.

Умови проведення та результати досліду приведені в табли­цях 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8.

Добрива, що застосовуються в оптимальному поєднанні з ін­шими агротехнічними і біологічними заходами, являються основою підвищення родючості ґрунту, росту врожаю сільськогосподарських культур та регулятором якості продукції. В зв'язку з цим, необ­хідно вдосконалювати асортимент добрив і технології їх внесення. Поряд з такими традиційними добривами, як гній, торфоперегнійні компости зараз необхідно звернути увагу на такі екологічно чисті добрива, як сапропель та біогумус.

Для визначення ефективності їх внесення в 1994, 1995, 1996 роках на полях УкрЦВТ були закладені досліди по вивченню впливу внесення біогумусу в комплексі з іншими мінеральними добривами.

В 1994 році добрива вносились вручну в вигляді органо-мінеральних гранул безпосередньо в рядок. В 1995, 1996 роках біогумус в суміші з нітрофоскою вносився з допомогою тукового обладнання, змонтованого на сівалці ССТ-12В, Ре­зультати дослідів приведені в таблицях 5.9, 5.10.

В результаті проведеної роботи встановлено, що локальне припо­сівне внесення добрив в цілому забезпечує краще їх використання та ак­тивізує біологічні процеси їх розпаду в ґрунті. Застосування такого прийому дає можливість підвищити збір цукру до 35% при використанні аналогічних норм добрив під основний обробіток ґрунту.

Перспективним прийомом є використання при локальному внесенні біогумусу, яке забезпечує вищу ефективність, ніж застосування міне­ральних добрив. Однак, технічні засоби /туковисіваючі апарати АТП-2/ не адаптовані для їх внесення, тому найбільш перспективним залишаєть­ся виробництво органо-мінеральних гранул. Вплив органо-мінеральних су­мішей на врожайність цукрових буряків при їх локальному внесенні приведено в таблицях 5.11, 5.12, 5.13 і на основі табличних даних /табл. 5.15./ побудована діаграма /рис. 5./, з якої видно, що найбільший збір цукру був при застосуванні органо-мінеральної суміші в наступному співвід­ношенні / біогумус + нітрофоска як 10:1 по масі /, в результаті чо­го прибавка урожайності цукрових буряків склала 35,2 ц/га.

Таблиця 5.2

Результати дослідів по вивченню впливу різних видів органо-мінеральних сумішей на врожайність цукрових буряків

Показник	Вид органо-мінеральних сумішей
	біогумус	перегній	нітроамофоска	бюгумус+ нітрофоска	контроль
Врожайність коренеплодів, т/га	48,8	41,0	51,0	55,2	40,4
Цукристість, %	17,0	16,6	16,0	16,3	16,4
Збір цукру, т/га	8,16	6,8	8,16	8,99	6,62

Рис. 5. Вплив різних видів органо-мінеральних добрив на урожайність цукрових буряків

П – перегній

Н – нітрофоска

Б - біогумус

Гр – органо-мінеральні гранули на основі торфу

Б+Н – біогумус + нітрофоска 5:1

Б+Н – біогумус + нітрофоска 11:1

Б+Н – біогумус + нітрофоска 23:1

К – контроль (без добрив)

Таблиця 5.3.

Якісний склад біогумусу

Показники	Одиниці виміру	Основа субстрату
		Гній ВРХ	Послід	Гній свиней	Сапропель
Кислотність	рН	7,4	7,1	7,4	7,5
Органічна речовина	%	25	47	41	34
Гумус, всього:	%	20,3	34,2	29,4	25,6
в т.ч. рухомий	%	1,6	3,4	1,4	0,8
Груповий склад:
гумінові кислоти	%	3,1	6,4	4,0	3,8
фульвокислоти	%	2,4	4,7	3,0	0,7
нерозчинний осад	%	14,8	23,5	22,4	20,7
вуглець	%	12,5	13,5	20,5	17,0
загальний азот	%	1,0	1,6	1.5	0,8
Відношення С:N		23	15	14	21
фосфор	%	0,9	1,6	2,4	2,1
Калій	%	2,2	2,1	2,5	2,9
Кальцій	%	4,6	7,3	7,0	7,3
Магній	%	0,9	2,3	4,1	2,3
Залізо	%	0,57	0,36	0,48	0,40
Бор	мг/кг	43,7	39,6	35,9	3,7
Молібден	мг/кг	0,5	0,3	0,41	0,4
Цинк	мг/кг	134	317	328	250
Мідь	мг/кг	7,3	15,4	22,2	14,8
Марганець	мг/кг	425	395	350	380
Кобальт	мг/кг	4,4	4,2	3,4	4,4

Таблиця 5.4.

Умови проведення досліду (поле №5)

Показник	Значення показника
Місце проведення	Виробничо-технічна база УкрЦВТ "Дослідницьке"
Дата посіву	03.05.96 р.
Культура	Цукрові буряки
Сорт	ЛВМС-31
Фракція насіння, мм	3,5 - 4,5
Норма висіву насіння, шт/пог.м	10,0
Вологість ґрунту в шарі, %
0 - 5 см	13,7
5-10 см	18,7
10-15 см	10,1
Твердість ґрунту в шарі, МПа
0-5 см	2,4
5-10 см	3,4
10-15 см	3,4
Норма внесення, кг/га:
біогумусу	400
перегною	250
нітрофоски	180
нітрофоска + біогумус /1:10/	380

Таблиця 5.5.

Умови проведення досліду (поле №7)

Показник	Значення показника
Сівалка	ССТ-12В
Швидкість руху, км/г	5,7
Дата посіву	07.05.96р.
Культура	Цукрові буряки
Фракція насіння, мм	3,5-4,5
Норма висіву насіння, кг/га	180,0
Вологість ґрунту в шарі, %:
0 - 5 см	19,3
5 - 10 см	18,8
10 - 15 см	20,1
Твердість ґрунту в шарі, МПа:
0 - 5 см	0,8
5 - 10 см	1,4
10- 15 см	1,4

Таблиця 5.6.

Змішування добрив

Добрива	Сульфат амонію, амофос, діамофос	Аміачна селітра	Натрієва і калієва селітра	Сечовина	Суперфосфат	Фосфоритна і кістяна мука	Калійна сіль, хлористий калій	Вапно, зола	Вапно, - послід
Сульфат амонію, амофос, діамофос		++	+	++	+	+	++	--	--
Аміачна селітра	++		++	+	+	+	+	--	--
Натрієва і калійна селітра	+	++		+	+	+	+	+	--
Сечовина	++	+	+		++	+	+	+	+
Суперфосфат	+	+	+	++		+	+	--	++
Фосфоритна і кістяна мука	+	+	+	+	+		+	--	++
Калійна сіль, хлорис­тий калій	++	+	+	+	+	+		+	++
Вапно, зола	--	--	+	+	--	--	+		--
Вапно, послід	--	--	--	+	+	+	++	--

Таблиця 5.7.

Вплив органо-мінеральних сумішей на урожай­ність цукрових буряків в ранній стадії розвитку (поле №7)

Внесення органо-мінеральних сумішей	Маса 100 рослин, кг
	всього		коренів		гички
	дослід.	контр.	дослід.	контр.	дослід.	контр.
Перегній	10,0	8,9	3,3	2,9	6,7	6,0
Нітрофоска	11,3	10,1	3,8	3,0	7,5	6,1
Біогумус	11,7	9,1	3,9	2,9	7,8	6,2
Гранули	9,0	8,9	3,0	2,9	6,0	6,0
Нітрофоска + біогумус	7,0	6,3	2,3	2,1	4,7	4,2
Нітрофоска + біогумус /1:11/	7,0	6,3	2,3	2,1	4,7	4,2
Нітрофоска + біогумус /1:23/	7,8	7,4	2,6	2,1	5,2	4,4

Досліди закладені в 1996 році.

Таблиця 5.8.

Характеристика органо-мінеральних сумішей

Показник	Органо-мінеральні суміші
	перегній	нітроамо­фоска	біогу­мус	гра­нули	Нітрофоска+біогу­мус
					1:5	1:11	1:23
Строк проведення досліду	07.05.96р.
Об'ємна вага, кг/м3	350	950	550	740	600	560	550
Вологість, %	14,6	3,6	36,7	7,5	26,3	32,4	36,0
Вміст поживних елементів, % на повітряно-суху речовину:
азот	0,23	17,0	0,29	0,40	2,88	1,29	0,65
фосфор	0,32	17,0	0,37	0,15	1,80	0,86	0,75
калій	0,24	17,0	0,53	0,10	2,44	1,14	0,61
Гумус, % на п.с.р.	14,1	-	24,6	4,6	20,5	19,0	19,0

Таблиця 5.9.

Динаміка наростання маси коренеплодів, гички та цукристості цукрових буряків (сорт "Перла" )

Дата відбору зразка	Внесення добрив на поверхню рядка
	N17 P17 K17			Біогумус 0,5 дози			Біогумус повна доза			Контроль
	маса коренів, г	маса гички, г	цукристість, %	маса коренів, г	маса гички, г	цукристість, %	маса коренів, г	маса гички, г	цукристість, %	маса коренів, г	маса гички, г	цукристість, %
18.06	69	155	–	78	174	–	74	165	–	74	188	–
16.07	227	341	10.1	300	453	10.0	351	561	10,4	288	417	10.0
18.08	300	288	12.2	340	323	12.8	300	334	12.3	300	334	12.0
21.09	337	228	14.0	409	283	14.0	431	383	13.8	388	285	13.0

Примітка :

1 Внесення в рядки нітрофоски в дозі 150 кг/га;

2 Внесення біогумусу в дозі 300 кг/га /0.5 дози/;

3 Внесення біогумусу в дозі 600 кг/га /повна доза/;

4 Контроль без добрив.

Таблиця 5.10.

Вплив норми та виду добрив при локальному їх внесенні на біологічну активність ґрунту та збір цукру.

Показники	В зону рядка
	Контроль /без добрив/	Х Р60 К90	Х Р40 К60	Біогумус + N60 Р60 К60	Біогумус + N90 Р90 К90	Продукти переробки "Кобос" + N60 Р60 К60	Продукти переробки "Кобос" + N90 Р90 К90
Варіант внесення	1	2	3	4	5	6	7
Біологічна актив­ність ґрунту, %	12.4	19.5	19.5	29.1	15.8	20.6	30.6
Збір цукру, ц/га	58.5	66.7	67.1	80.3	73.8	74.9	74.5

Примітка: х – N₉₀ внесено під передпосівну культивацію

Таблиця 5.11.

Вплив органо-мінеральних сумішей на врожайність цукрових буряків в пізній стадії розвитку

Варіанти досліду	Норма внесення, кг/га	Густота тис.шт/га		Врожайність, ц/га		Цукристість, %
		дослід	контроль	дослід	контроль	дослід	контроль
Перегній	250	129	129	201.0 433.3	195.2 433.3	16.0	16.2
Нітрофоска	180	120	112	253.0 472.2	226.0 477.7	16.5	15.8
Біогумус	400	111	98	244.0 433.3	142.1 433.0	16.5	16.4
Гранули	180	104	129	335.0 516.7	228.0 483.3	15.6	16.2
Нітрофоска + біогумус /1:5/	380	102	80	378.0 583.3	298.0 405.5	16.7	16.2
Нітрофоска + біогумус /1:11/	380	80	80	304.0 588.3	298.0 403.3	16.6	16.2
Нітрофоска + біогумус /1:23/	380	91	98	283.0 333.9	142.1 433.0	16.5	16.5

Примітка: в чисельнику – весняні дані.

в знаменнику – осінні дані.

Таблиця 5.12.

Ефективність застосування органо-мінеральних сумішей при вирощуванні цукрових буряків

Органо-мінеральний компонент	Характеристика, %					Норма внесення, т/га	Прибавка врожаю, %
	Суха речовина	Органічна речовина	Азот	Фосфор	Калій
Перегній	43.0	40,0	0.16	0.15	0.48	6.0	20.0
Рідкий гній	28.0	21. 4	0.37	0.33	0.46	40.0	30.0
Біогумус	48.2	45.0	0.24	0.16	0.53	0.5	20.0
Біогумус	-"-	-"-	-"-	-"-	-"-	1.0	28.0
Зброджена маса гною	48.6	35.0	0.06	0.09	0.13	1.0	20.0
Біогумус + N60 P60 K60	48.0	41.0	1.12	1.04	1.40	1.0	37.0
Біогумус + N60 P60 K60	40.0	37.7	2.7	2.63	2.94	1.0	26.0

Таблиця 5.13.

Збір цукру при різних видах органо-мінеральних добрив

Вид органо-мінеральних добрив	врожайність, ц/га	Цукристість, %	Збір цукру, ц/га
Перегній	433.3	16.0	69.3
Нітрофоска	472.2	16.5	77.9
Біогумус	455.5	16.5	75,2
Гранули /торфооснова/	516,7	15.6	80.6
Біогумус + нітрофоска/5:1/	583,3	16.7	97.4
Біогумус + нітрофоска/11:1/	588,3	16.6	97.6
Біогумус + нітрофоска /23:1/	533.9	16.5	88.1
Контроль, середнє значення	445.9	16.2	72.2

Для визначення характеристики вмісту поживних речовин в ґрунті перед посівом цукрових буряків (поле №7 дослідне госпо­дарство УкрЦВТ) були відібрані проби ґрунту і зроблений агрохі­мічний аналіз, дані якого приведені в таблиці 3.14

Грунт - типовий для даного господарства, - чорнозем вилугуваний, малогумусний, середньосуглинковий з вмістом NPK відпо­відно 10,9; 38.4; 18.3 мг/100 г ґрунту, реакція ґрунтового роз­чину - рН - 6,3.

Як свідчать результати хімічного аналізу (таблиця 3.15), вміст азоту перед збиранням врожаю зменшився в 1.01-1.8 разу, і знаходиться на рівні контролю (10.0 - 11.5 мг/100 г ґрунту). А зрівнюючи зміни азоту по варіантах, можна відмітити значне змен­шення цього елементу в варіантах з внесенням нітрофоски, перегною та біогумусу.

Аналогічно з азотом використовувався вміст фосфору і калію. Зміни, які відбулись з гумусом, можна віднести як за рахунок органо-мінеральних сумішей, так і за рахунок мікробіологічних проце­сів, які проходять в ґрунті і остаточні висновки про причини цих змін за такий короткий період робити передчасно.

Вцілому, фенологічні спостереження показали, що вмісту по­живних елементів було достатньо для нормального розвитку рослин (цукрових буряків).

З метою вивчення різних варіантів розміщення рослин цукро­вих буряків по площі був проведений дослід з розміщенням рослин в дві стрічки в порівнянні з традиційним розміщенням рослин в од­ну стрічку і локальним внесенням органо-мінеральних добрив.

Дослід проведений на полі науково-виробничої бази "Дослід­ницьке" УкрЦВТ де був розміщений господарський посів цукрових буряків. В зв'язку з відсутністю технічних засобів для виконання двострічкового посіву дослідний посів був виконаний вручну. Для цього на двох суміжних проходах сівалки ССТ-12В були виділені ділянки довжиною 15 м по всій ширині захвату,

Таблиця 5.14.

Агрохімічна характеристика поля №7 НВБ "Дослідницьке"

Точки відбору зразків	рН	азот, мг/100 г ґрунту	фосфор, мг/100 г ґрунту	калій, мг/100 г ґрунту
№1	6.35	11.2	44.2	56.6
№2	6.35	10.1	38.0	22.1
№3	6.08	9.0	38.5	7.36
№4	6.30	11.2	40.3	38.0
№5	6.40	11.2	39.7	11.0
№6	6.30	11.5	39.1	9.2
№7	6.25	11.5	32.8	6.4
№8	6.45	10.6	34.5	4.6
№9	6.25	11.5	38.5	9.2
Середнє	6.30	10.9	38.4	18.3

Таблиця 5.15.

Характеристика вмісту поживних речовин в ґрунті на дослідних ділянках цукрових буряків з різними видами органо-мінеральних сумішей

Види органо-мінеральних сумішей	Норма внесення, кг/га	рН		Гумус, %		Азот, мг/100 г		Фосфор, мг/100 г		Калій, мг/100 г.
		дослід	контроль	дослід	контроль	дослід	контроль	дослід	контроль	дослід	контроль
Перегній	250	6.3 6.0	- 6.0	4.8 4.7	- 4.5	16.5 10.9	- 10.0	43.1 35.1	- 33.4	14.7 7.4	- 11.0
Нітрофоска	180	6.0 6.0	- 6.1	4.0 4.2	- 4.1	18.2 10.6	- 11.2	39.1 27.6	- 30.5	14.7 7.4	- 7.4
Біогумус	400	6.4 6.2	- 6.4	4.0 4.3	- 4.5	16.2 10.0	- 11.2	38.0 27.6	- 33.4	26.9 3.1	- 11.0
Гранули органо-мінеральні	180	6.2 6.3	- 6.0	4.5 4.6	- 4.5	15.4 11.5	- 10.0	42.0 38.0	- 16.1	31.9 6.1	- 11.0
Нітрофоска + біогумус /1:5/	380	6.0 6.0	- 6.2	4.1 4.4	- 3.2	12.6 11.2	- 11.5	25.3 24.2	- 27.0	14.7 4.9	- 7.4
Нітрофоска + біогумус /1:11/	380	6.3 6.2	- 6.2	4.4 4.6	- 3.8	10.5 10.4	- 11.5	29.9 28.8	- 27.0	9.8 7.4	- 7.4
Нітрофоска + біогумус /1:23/	380	6.4 6.3	- 6.4	4.0 4.2	- 4.5	12.0 11.2	- 11.2	29.9 29.9	- 33.4	50.2 6.1	- 11.0

Примітка: в чисельнику - дані за 23.07.06 року,

в знаменнику - дані за 01.10.06 року.

на яких всі висівні апарати виключались, але посівні секції находились в опущеному стані. Після проходу сівалки на одній з дослідних діля­нок вручну був виконаний посів цукрових буряків з розміщенням їх в дві стрічки і відстанню між стрічками 15 см / по 7.5 см вліво і вправо від осі сліду посівної секції сівалки/. Для порівняння на суміжному проході сівалки був також вручну виконаний посів з роз­міщенням буряків в одну стрічку з шириною міжрядь 45 см / по осях слідів посівних секцій сівалки/. Після появи сходів на дослідних ділянках з двострічковим і однострічковим посівами вручну були сформовані задані густоти насадження рослин - 5 шт. /пог.м, 7 шт/пог.м.

На ділянках були визначені показники рівномірності розміщен­ня рослин по довжині рядків, розмірні характеристики, урожайність та цукристість коренеплодів.

Результати досліду (таблиця 3.16) показу­ють, що при близьких значеннях діаметра коренеплодів довжина і маса їх при двострічковому посіві менша, ніж при однострічковому. Але за рахунок більшої фактичної густоти насадження рослин бі­ологічна урожайність коренеплодів на двострічковому посіві на 5,8-11,0% більша, ніж на однострічковому. При цьому суттєвої різниці в цукристості коренеплодів не відмічено.

Таким чином, двострічковий посів дає можливість більш рів­номірно розмістити рослини цукрових буряків на площі поля, але суттєвої різниці в розмірах, масі та цукристості коренеплодів в досліді не виявлено.

Таблиця 5.16.

Результати досліду по вирощуванню цукрових буряків з розміщенням рослин в дві стрічки (2005 рік )

Показник	Двострічковий посів			Однострічковий посів
1	2	3	4	5	6	7
Задана густота насад­ження рослин, шт./м пог.	5	7	9	5	7	9
Розміщення рослин на період збирання коре­неплодів: - середня відстань між коренеплодами, см	22.8	15.6	13.0	23.0	15.6	14.7
- середнє квадратичне відхилення, ±см	12.1	11.1	12.1	12.4	8.4	7.4
- коефіцієнт варіації, %	53.1	71.1	89.8	52.1	53.8	50.5
Фактична густота рослин на період збирання коре­неплодів, шт./м пог.	4.4	6.4	7.7	4.3	6.4	6.8
Розмірні характеристики коренеплодів:
- діаметр, мм	56.1	58.2	51.4	59.3	55.7	52.0
- довжина, мм	168.0	172.0	196.4	191.3	207.4	211.0
- маса, г	0.360	0.280	0.260	0.357	0.259	0.264
Фракційний склад корене­плодів по масі, % :
0 - 100	13.3	14.7	12.6	8.1	7.3	4.0
100 - 200	19.6	24.6	22.7	26.0	23.7	20.4
200 - 300	20.7	17.3	24.3	15.0	18.0	19.9
300 - 400	16.5	10.9	19.8	22.3	22.6	17. 1
400 - 500	8.3	6.7	5.9	12.0	11.7	16.4
500 - 600	7.0	6.8	4.0	6.1	7.1	7.0
600 - 700	5.0	3.2	5.9	0.7	1.8	6.7
700 - 800	2.0	1.9	1.0	0.9	1.4	2.1
900 - 1000	3.4	1.3	2.3	5.0	3.2	1.7
1000 і більше	2.8	1.0	1.2	2.0	1.7	3.0
Урожайність коренеплодів, т/га	35.4	40.1	44.0	34.3	36.8	40.0
Цукристість, %	16.8	16.4	16.4	16.8	17.0	16.9