
- •1. Сучасний стан існуючих технологій виробництва та використання органо-мінеральних сумішей
- •2. Характеристика сировини для біоконверсної переробки органічної маси
- •3. Вплив органо-мінеральних сумішей на ріст і розвиток рослин
- •4. Біоконверсна технологія виробництва біологічно активних органо-мінеральних добрив
- •4.1. Біоконверсний комплекс
- •Техніко-економічна характеристика Біоконверсного комплексу бк-1
- •4.2. Технологічний процес виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив.
- •4.2.1. Мікробіологічна ферментація органічної маси.
- •4.2.2. Вплив складу сировини на мікробіологічний процес.
- •4.2.3. Опис технологічного процесу
- •4.2.4. Склад обладнання і його технічна характеристика.
- •4.3. Технологічний режим процесу виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив
- •4.3.1. Перемішування, подрібнення, гомогенізація вихідної органічної маси.
- •4.3.2. Тонке подрібнення біомаси.
- •4.3.3. Мікробіологічна ферментація.
- •4.3.4. Термостатування в реакторі.
- •4.3.5. Температурний режим процесу.
- •4.3.6. Режим завантаження реактора.
- •4.3.7. Перемішування в реакторі.
- •4.3.8. Відбір газу.
- •4.4. Виготовлення біологічно активних органо-мінеральних добрив
- •4.4.1. Подрібнення і класифікація органо-мінеральних компонентів.
- •4.4.2. Змішування органо-мінеральних компонентів.
- •4.4.3. Високотемпературна сушка суміші
- •4.4.4. Гранулювання органо-мінеральної суміші.
- •4.4.5. Підсушування і охолодження гранул.
- •4.4.6. Фасування гранул.
- •4.5. Вимоги до якості виконання технологічного процесу.
- •4.6. Контроль технологічного процесу
- •4.7. Загальні відомості з техніки безпеки при експлуатації біоконверсного комплексу
- •4.8. Обґрунтування і розрахунок базових технологічних процесів виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив
- •4.8.1. Масова доля компонентів для приготування 1 тони ба омд визначається за формулою:
- •4.8.3. Вологість суміші визначається за такою залежністю:
- •4.8.5. Кількість технологічної води необхідної для приготування рідкого субстрату в мікробіологічний реактор визначається по такій залежності
- •4.8.6. Кількість біогазу який одержимо в результаті мікробіологічної ферментації визначимо по такій залежності:
- •4.8.7. Кількість біогазу який потрібний для сушки ба омд визначаємо із залежності:
- •4.9. Результати експериментальних досліджень твердо фазного ферментера
- •4.9.1. Конструктивно-технологічна схема ферментера
- •4.9.2. Експерементальні дослідження роботи твердофазного ферментера
- •Результати експериментальних
- •4.10.1. Конструктивно-технологічна схема поршневого насоса.
- •2. Експеремнетальні дослідження роботи поршневого насоса.
- •5. Вплив біологічно-активних органо-мінеральних добрив на урожайність сільськогосподарських культур
- •6. Вплив біологічно-активних органо-мінеральних добрив на продуктивність і якість цукрових буряків при локальному їх внесенні.
- •6.1. Умови проведення досліджень
- •6.2. Результати досліджень
- •6.3. Дослідження локального внесення біологічно активних добрив на врожайність цукрових буряків
- •6.3.1. Обгрунтування технологічного процесу локального внесення бад
- •7. Техніко-економічне обґрунтування виготовлення та використання біологічно активних органо-мінеральних добрив
- •7.1. Біоенергетична оцінка біоконверсних комплексів
- •7.1.1. Обґрунтування критеріїв оцінки біогазових установок
- •7.1.2. Визначення коефіцієнта біоенергетичної ефективності біогазових установок.
- •7.1.3. Результати випробовувань бгу.
- •Вихідні дані розрахунку собівартості ба омд.
- •Розрахунок собівартості ба омд
- •Розрахунок економічної ефективності ба омд при вирощуванні цукрових буряків
- •Біоконверсний комплекс бк-1
- •1. Опис роботи біокомплекса
- •1.1. Опис і робота ферментера
- •1.2. Опис і робота установки для виробництва омд
- •1.2.3. Прес-гранулятор
- •2. Використання за призначенням
- •3. Технічне обслуговування
- •4. Поточний ремонт
- •5. Консервація.
- •6. Зберігання
- •7. Транспортування.
- •8. Утилізація.
- •9. Інструкція з монтажу, пуску і регулюванню біокомплекса.
- •Добриво Біологічно-активне органо-мінеральне гранульоване "Біогран"
- •1. Нормативні посилання.
- •2. Технічні вимоги
- •3. Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища.
- •4. Правила приймання.
- •5. Методи аналізу.
- •6. Транспортування і зберігання.
- •7. Гарантії виробника.
- •8. Порівняльна техніко-економічна характеристика органо-мінеральних добрив
- •9. Технічні умови на органо-мінеральні добрива
- •Біологічно активні добрива Технологія виробництва Монографія
4.8. Обґрунтування і розрахунок базових технологічних процесів виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив
Для виробництва біологічно-активних органо-мінеральних добрив застосовується технологія виробництва (БА ОМД), яка включає в себе процес мікробіологічної ферментації органічної маси з подальшим її змішуванням з різними композиціями органо-мінеральними добавками, які використовуються для вологопоглинання, а також насичення хіміко-біологічними стимуляторами з подальшим формуванням гранул вологістю не більше 18-20%.
Технологія виробництва БА ОМД включає такі основні операції:
перекачування рідкої органічної маси;
відокремлення сторонніх механічних включень з вихідного продукту;
дозування органічної маси;
мікробіологічна ферментація;
сепарація збродженої органічної маси на згущену масу і фугат;
біологічна очистка фугату;
змішування різних органо-мінеральних компонентів;
формування гранул;
сушка і охолодження гранул;
фасовка готового продукту.
Вихідні вимоги технології виробництва БА ОМД:
Продуктивність технологічної лінії, кг/год – 500
Вологість гранул не більше, % - 20
Вміст NPK в абсолютно сухій речовині не менше, % - 4,0
Кислотність рН – 7,5
характеристика компонентів
Таблиця 4.6.
№ п/п |
Компонент |
Вологість компоненту, % |
Масова доля компоненту, % |
1 |
Сапрополь |
42-49 |
60 |
2 |
Пташиний послід |
65-69 |
25 |
3 |
Біогумус |
46-52 |
10 |
4 |
Зола соломи |
1,8-2,0 |
5 |
4.8.1. Масова доля компонентів для приготування 1 тони ба омд визначається за формулою:
де 1000 – маса БА ОМД, кг
Мв.к. – маса вологого компоненту, кг
Мс.к. – маса сухого компоненту, кг
Wв.к. – вологість вологого компоненту, %
Wс.к. – вологість сухого компоненту, %
µ - масова доля компоненту, %
Мс – маса сапропелю, кг
Мб – маса біогумусу, кг
Мп – маса пташиного посліду, кг
Мз – маса золи, кг
4.8.2. Загальна маса сировини для виробництва 1 т. БА ОМД становить:
М=Мс+Мп+МБ+Мз=889+606+157+41=1693кг, М=1693 кг
4.8.3. Вологість суміші визначається за такою залежністю:
де
МС1 – маса суміші, кг
МС1=МК1+МК2
МК1 – маса першого компоненту, кг
МК2 – маса другого компоненту, кг
WК1. – вологість першого компоненту, %
WК2. – вологість другого компоненту, %
WС1 – вологість першої суміші, %
звідки:
Wc=51%
Таким чином, вологість суміші для приготування БА ОМД становить WC=51,0%
4.8.4. Для приготування 1 т. БА ОМД вологістю WОМД=20% потрібно випарувати слідуючу кількість вологи із суміші:
де
МВ – маса вологи, кг
М – маса суміші, кг
WС – вологість суміші, %
WОМД – вологість гранул, %
4.8.5. Кількість технологічної води необхідної для приготування рідкого субстрату в мікробіологічний реактор визначається по такій залежності
де МТ.В. – маса технологічної води, кг
МП – маса посліду, кг
WП – вологість посліду, %
WР.П. – вологість рідкого посліду, %
WФ – вологість фугату, %
кг
(3,5м3)
Виходячи з технологічних розрахунків і вихідних даних для виробництва БА ОМД продуктивністю Q=500 кг/год при термотолірантному режимі роботи біореактора експозиція зброджування органічної маси становить 5 діб, тому для отримання однієї тони БА ОМД кількість рідкого субстрату курячого посліду вологістю W=86% становить МР.П.=408+344=751кг. Таким чином для виготовлення 5 тон БА ОМД за добу необхідно 3755 кг рідкого субстрату WР.П.=86%/
Виходячи з цих розрахунків приймаємо об’єм біореактора таким:
де VP – об’єм реактора, м3
К1 – коефіцієнт запасу, К1=1,2
К2 – експозиція збродження, діб (К2=5);
МР.П. – маса рідкого посліду, кг
δ – питома вага рідкого посліду, δ=0,98 кг/м3
таким чином:
приймаємо VP = 25,0 м3