Об’єктивна та суб’єктивна сторони суспільного буття

Суспільне буття та суспільна свідомість - основні взаємодіючі сфери (матеріальна і духовна) життя суспільства. Головною, визначальною складовою частиною суспільного буття є суспільне виробництво матеріальних благ, що включає продуктивні сили і виробничі відносини. Суспільна свідомість — це економічні, соціальні, політичні, правові, моральні, художні, релігійні, філоські, наукові та ін. погляди, а також уявлення, ідеї та теорії. У процесі розвитку суспільства механізм визначального впливу суспільного буття на суспільну свідомість ускладнюється, до нього включаються нові опосередковуючі ланки.

До рівнів суспільної свідомості належать буденно-практична й теоретична свідомість, а також суспільна психологія та ідеологія. Розділення суспільної свідомості на буденно-практичний і теоретичний рівні ґрунтується на протиставленні, з одного боку, життєво-практичного, несистематизованого і разом з тим цілісного життєрозуміння, а з другого — того складу ідей, котрі піддалися творчій переробці й раціональній систематизації. Специфіка буденно-практичного та теоретичного рівнів суспільної свідомості не означає їх неповноцінності: навпаки, ці специфічні риси визначають сильні сторони кожного з рівнів, дозволяючи збагатити, конкретизувати істинність знань про об’єкт пізнання. Так, буденно-практична свідомість охоплює об’єкт відображення, як правило, з неприхованої, зовнішньої сторони і, на відміну від теоретичної свідомості, володіє більш широким, цілісним і повним знанням про об’єкт. Цілісність свідомості — один з головних показників її життєстійкості. 

Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це – політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова свідомість тощо. Ця розмаїтість залежить від двох основних факторів:

1. від об'єкта, тобто від складності суспільного буття. Кожна сторона суспільного буття відбивається якою-небудь формою суспільної свідомості;

2. від способу відображення. Люди мають потребу глибше і всебічно пізнати світ. Один і той самий об'єкт люди намагаються пізнати з різних сторін, з різних поглядів, тобто по-різному підходять до його розгляду. Наприклад, відносини між людьми можна розглядати і в моральному, і в юридичному, і в політичному аспектах.

Суттєве значення для розвитку форм суспільної свідомості має їх взаємодія. Всі форми переплітаються між собою, доповнюючи за певних умов одна одну. Основою взаємодії виступає цілісність суспільного життя, тісний зв'язок між собою різноманітних суспільних відносин. Взаємодія форм суспільної свідомості – це об'єктивний закон її розвитку.

4. Основні функції суспільної свідомості

Свідомість поза людським буттям неможлива: свідомість народжується в бутті, створює буття, відображає буття. Таким чином, свідомість виконує такі функції:

• Пізнавальну;

• Прогностичну;

• Комунікативну;

• Рефлексивну;

• Регулятивну.

Так, пізнавальна функція свідомості проявляється в накопиченні, переробці та використанні інформації щодо навколишньої дійсності; регулятивна - в контролі поведінкових та емоційних проявів; прогностична - в побудові образів майбутнього, плануванні подальшого життя; рефлексивна - в пізнанні людиною самої себе як суб'єкта психічної діяльності; комунікативна функція свідомості полягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.