Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ_2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
199 Кб
Скачать
☆

2.4. Валовий продукт як складова національних рахунків

Головним показником при розробці системи національних рахунків, основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт, що характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями та установами в поточному періоді на економічній території країни.

При вимірюванні ВВП враховуються результати виробництва підприємств, організацій, установ незалежно від того, чи вітчизняними є дані підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом, наприклад, є дочірніми відділеннями іноземних корпорацій.

Частина виробленого країною ВВП має бути передана нерезидентам як компенсація за надані ними ресурси або трудову участь у процесі виробництва. З іншого боку, резиденти даної країни, можливо, отримують аналогічні доходи із-за кордону. Отже, щоб мати уявлення про доходи, які отримують резиденти даної країни у зв’язку з їх участю у виробництві ВВП даної країни та частково ВВП інших країн, потрібно ВВП даної країни зменшити на величину доходів, що виплачуються нерезидентами, та додати аналогічні доходи, що отримали резиденти цієї країни з-за кордону. Коли ми внесемо цю поправку, то отримаємо показник валового національного продукту.

Доходи резидентів, отримані з-за кордону у зв’язку з тим, що вони брали участь у виробництві, звуться первинними доходами. Тому можна сказати, що ВВП відрізняються від ВНП на сальдо первинних доходів, які виплачені резидентами інших країн. У країнах, що розвиваються, ВВП, як правило, більший від ВНП, оскільки цим країнам доводиться сплачувати розвиненим країнам великі проценти за зовнішні позики. І навпаки, для розвинутих країн характерним є протилежне співвідношення: ВДВ, як правило, більший від величини ВВП.

Показники ВВП можна розраховувати трьома методами:

1. За виробленою продукцією (виробничий метод).

Валовий внутрішній продукт на стадії виробництва складається з валової доданої вартості всіх секторів економіки, а також податків на продукти та імпорт за мінусом субсидій. Він обчислюється за формулою:

,

(2.4)

де ВВПtн – валовий внутрішній продукт номінальний у t-му році;

ВДВtj – валова додана вартість j-ї галузі у t -му році;

Пt – податки на продукти та імпорт;

Сt – субсидії на продукти та імпорт;

ФПt – умовна продукція фінансових посередників.

Валова додана вартість розраховується як різниця між валовим випуском і проміжним споживанням. Для j-ї галузі обчислюється за формулою:

,

(2.5)

де ВВtj – валовий випуск j-ї галузі;

ПСtj – проміжне споживання j-ї галузі.

2. За витратами (метод кінцевого використання).

ВВП за категоріями використання є сумою кінцевих споживчих витрат домашніх господарств (СВдг), сектора некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (СВнко), та сектора загальнодержавного управління (СВзду), валового нагро­мадження (ВН) і чистого експорту (ЧЕt):

,

(2.6)

де ВВПt – валовий внутрішній продукт;

СВдгt – кінцеві споживчі витрати домашніх господарств;

СВнко t – кінцеві споживчі витрати сектора некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства;

СВздуt – кінцеві споживчі витрати сектора загальнодержавного управління;

ВНt – валове нагромадження;

ЧЕt – чистий експорт.

3. За доходами (розподільчий метод).

Валовий внутрішній продукт, сформований за категоріями доходів, виступає як сукупність усіх первинних (факторних) доходів в економіці, які розподіляються між підприємцями та власниками робочої сили в обмін на їх участь у виробництві.

У формалізованому вигляді ВВП за категоріями доходів дорівнює сумі оплати праці найманих працівників (ОП), чистих податків (ЧП), що виплачуються у зв’язку із виробничою діяльністю (за винятком субсидій) та валового прибутку (ВП):

,

(2.7)

де ВВПt – валовий внутрішній продукт;

ОПt – оплата найманих працівників;

ЧПt – чисті податки;

ВПt – валовий прибуток.

Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як найобгрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має власні недоліки:

– по-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативних факторів, які пов’язані з його виробництвом і, зрозуміло, завищують рівень нашого матеріального добробуту;

– по-друге, до ВВП не внесена вартість первинних операцій;

– по-третє, у ВВП, на жаль, не відображається повною мірою покращення якості товарів, а це безумовно, є одним з мірил економічного добробуту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]