РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ
2.1. Поняття системи національних рахунків
2.2. Принципи побудови системи національних рахунків
2.3. Економічні операції та система цін у СНР
2.4. Валовий продукт як складова національних рахунків
2.1. Поняття системи національних рахунків
З проведенням ринкових реформ для опису та аналізу ринкової економіки виникла необхідність запровадити систему статистичних показників, яка адекватно моделює економічні процеси. Механізм формування системи національних рахунків започатковано з 1952 р. за ініціативою ООН. Основним завданням такої системи було визначено узгодження міжнародних статистичних стандартів та національних рахунків.
Система національних рахунків – це система показників, де в узагальненому вигляді охоплено вci господарчі суб’єкти (інституціональні одиниці), вci види економічних операцій, у які вони вступають, фінансових i нефінансових активів, власниками яких виступають інституціональні одиниці. Подання цієї інформації в національних рахунках на основі ряду концепцій, постулатів i визначень дозволяє забезпечити взаємопов’язаний опис основних фаз економічного процесу: виробництва товарів i послуг, утворення, розподілу i перерозподілу доходів, їх використання на споживання i заощадження, фінансування нагромадження капіталу, операцій з фінансовими активами i зобов’язаннями та інше. З метою характеристики цих фаз передбачено систему рахунків, яка складається для найбільш важливих видів економічних операцій, економіки країни в цілому, галузей, інституціональних секторів. Передбачено також рахунки для іншого світу, в яких реєструються економічні операції з іншими.
Для здійснення макроекономічного аналізу існують декілька інформаційних систем. Ключове місце серед них займає СНР, котра повністю співставна та інтегрована зі статистикою державних фінансів, грошово-кредитною статистикою, Платіжним балансом, гармонізована з вимогами МОП.
Інформаційна база СНР ґрунтується на внутрішніх і зовнішніх джерелах даних. До числа перших належать реєстр підприємств, а також звіти підприємств, дані переписів та обстежень. Зовнішніми джерелами є адміністративні дані: звітність органів управління, Національного банку України, митна й податкова статистики та ін.
Інформаційна база безпосередньо Управління статистики ґрунтується на системі обов’язкової статистичної звітності. Умовно усю сукупність обстежень підприємств органами статистики можна розподілити на п’ять головних груп:
комплекси обстеження (форма № 1-підприємництво, бухгалтерська звітність та ін.);
галузеві обстеження і переписи (обстеження в межах промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі, а також щодо інших видів послуг);
обстеження праці, зайнятості й заробітної плати;
обстеження домогосподарств;
спостереження за цінами.
Цій системі статистичної звітності властива достатня ефективність для цілей СНР. Однак на нинішньому етапі економічного розвитку країни вона не здатна повною мірою задовольнити інформаційні потреби національних рахунків, що викликає низку труднощів при їх складанні. Відзначимо деякі основні з них:
а) Реєстр підприємств відповідно до рекомендацій міжнародних організацій Управління статистики розпочало розробку Національного статистичного реєстру підприємств із накопиченням вихідної інформації, яка забезпечить основу для вибору респондентів та взаємодії з ними. Можна стверджувати, що зараз практично створено модель реєстру, розроблено проект положення про статистичний реєстр та інші нормативні документи щодо його експлуатації. На регулярній основі Управління статистики здійснює обмін інформацією з Державною податковою адміністрацією про новостворювані підприємства. Надалі докладатимуться зусилля для актуалізації статистичного реєстру шляхом реєстрації нових підприємств, а також випадків їх поділу, злиття та закриття. Крім того, складним питанням є визначення одиниць обліку та їх практичне використання в системі статистичних обстежень. Управлінням статистики підготовлено відповідний проект рекомендацій.
б) Збір інформації на дискретній основі. Значна частина статистичних форм, які використовуються для складання квартальних національних рахунків, нині вже збираються на дискретній основі (форма 5-е). Робота в цьому напрямку продовжуватиметься в поточному році в процесі діяльності комісії з удосконалення форм статистичної звітності.
в) Ціни. Оскільки статистика цін є основним джерелом даних для дефляції при складанні національних рахунків у постійних цінах, потреби їх укладачів повинні найперше братися до уваги фахівцями, які займаються статистикою цін. Тому в даному випадку йдеться про розрахунок і публікацію дефляторів за галузями й елементами ВВП. Управління статистики досягло значного прогресу в розрахунках споживчих цін і цін виробників згідно з міжнародними стандартами. Також слід зосередити увагу на розробці індексів щодо будівництва, експорту-імпорту та деяких видів послуг.
г) Представлення даних у вигляді динамічних рядів. Внаслідок переходу в 2001 році на КВЕД виникла проблема проведення ретроспективних перерахунків динамічних рядів. Для їх вирішення Управлінням статистики здійснюється комплекс заходів: визначається перелік показників для перерахунку, методи й глибина перерахунку.
Важливо відмітити, що реалізація СНР по суті є питанням відповідальності країн. Країни можуть обирати різні способи реалізації, які вони вважають найбільш відповідними їх потребам, пріоритетам, наявності фінансових та інших ресурсів. Така можливість є наслідком гнучкості в застосуванні системи. У залежності від аналітичних потреб і наявних даних окремим аспектам у рамках системи може приділятися різна увага шляхом зміни рівнів агрегування, використаних класифікацій, послідовності рахунків, застосованих методів оцінки, зміни порядку складання та періодичності підготовки різних розділів рахунків і т.д.
Основою накопичення інформації для складання балансів активів та пасивів у СНР дотримуються за рахунок агрегування даних. Принцип агрегування дозволяє в цілому перейти від отримання даних у межах конкретної статистичної сукупності по інституціональній одиниці на рівень макроекономічного рахунку або економіки в цілому.
Управління статистики не може ізольовано від інших організацій займатися розробкою статистичних даних, необхідних для всебічного аналізу соціально-економічних явищ і формування інформаційної бази для вироблення економічної політики й прийняття рішень. Важливе місце в процесі складання СНР, як зазначалося, займають джерела даних. До них належать дані різних міністерств і відомств: Міністерства фінансів і Державного казначейства, Національного банку України, Державної податкової адміністрації та ряду інших. Для складання національних рахунків у повному обсязі та високої якості потрібна чітка взаємодія й координація між основними розробниками даних СНР, що діють у рамках органів державного управління, у питаннях гармонізації концепції, визначення методів оцінки й обліку, розробки програми збору даних і проведення аналізу.
Статистика державних фінансів, економічний аналіз і відповідні оцінки бюджетів (доходів і видатків) центральних органів державного управління, позабюджетних фондів, регіональних і місцевих органів влади є важливими для розробки всіх рахунків державного сектору та даних про операції органів державного управління, що залучаються до рахунків інших секторів. До числа проблемних питань на сьогодні можна віднести деталізацію окремих компонентів доходів та видатків бюджету, використання класифікацій, гармонізованих із міжнародними (насамперед класифікації функцій органів державного управління – КФОДУ), створення первинного обліку для бюджетних організацій.
Грошово-кредитна і банківська статистика існують для того, щоб складати окремі агрегати рахунків поточних операцій і рахунків накопичення та ув’язувати дані про потоки й записи активів, необхідно володіти даними грошово-кредитної, банківської та інших галузей фінансової статистики, які розробляє Національний банк України, насамперед даними про прибутки й збитки Національного й комерційних банків, Балансом банківської системи.
Крім того, важливим джерелом складання передусім рахунку «Решти світу» в СНР є статистика платіжного балансу. Сальдо експорту та імпорту товарів і послуг стосовно всіх секторів економіки впливає на отримуваний ними дохід та загальний підсумок заощаджень. Більше того, поточні трансфери та операції з капіталом між внутрішньою економікою і решти світу разом із сальдо поточних операцій чинять вплив і на міжнародні резерви економіки. Розрахунки платіжного балансу, що здійснюються сьогодні в Україні, мають низку недоліків через недостатню якість джерел вихідних даних й потребують уточнення методології розрахунку даних балансу, деталізації, дезагрегації окремих її показників. Удосконалення розрахунків платіжного балансу сприяло б поліпшенню національних рахунків за умови гармонізації концепції класифікації та розрахунків між платіжним балансом і даними СНР. Окремо слід виділити питання щодо реалізації побудови фінансового рахунку. В основу формування фінансового рахунку покладено дію кейнсіанської теорії, згідно зх якою рівновагу економіки можна підтримати за рахунок кругообігу грошових коштів, їх вилучення та направлення через відповідні витрати.
Розглянувши питання про інформаційну базу для СНР, можна зробити висновок, що як Управління статистики, так й інші відомства, які розробляють статистичну інформацію, повинні продовжувати модифікувати існуючі процедури й методи збору та розробки даних, у тому числі шляхом створення нових джерел даних із застосуванням вибіркових обстежень.
В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР, що охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінансів, страхування, житлово-комунальне господарство тощо). Вона не залишає поза увагою й економічну діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями.
СНР охоплює і тіньову економіку, але оскільки її обсяги обчислюють опосередкованим шляхом і держави погоджуються на оприлюднення інформації про тіньовий сектор, що виробляє не заборонені законом товари і послуги, але уникають висвітлення інформації про виробництво заборонених законом товарів і послуг (нелегальне виробництво і торгівля зброєю, торгівля живим товаром та органами людей, наркобізнес тощо), то це дає змогу зменшити похибки підрахунку макроекономічних показників, але не дає змоги уникнути їх.
Слід зазначити, що умовна оцінка житлових послуг, які надаються домовласниками самим собі, здійснюється за допомогою ставок квартирної плати за аналогічні будинки і квартири. Такий підхід нівелює вплив зміни частки орендованого житла на загальний обсяг національного доходу.
До річного результату виробництва СНР не включає:
• результати природного приросту рослин і тварин, якщо цей приріст здійснюється без участі людської діяльності;
• зростання вартості активів, зумовленого інфляційними чинниками і т. ін.
Окрім зазначеного вище, СНР ґрунтується на концепції первинних доходів. Ця концепція дуже близька за змістом до концепції факторних доходів. Головна відмінність між ними полягає у тому, що теорія факторних доходів розглядає доходи держави як такі, що отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів. Первинні доходи ж формуються такими факторами: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва. Концепція первинних доходів виходить із того, що органи державного управління по суті є фактором виробництва. Первинні доходи, згідно з нею, – це доходи, які отримують суб’єкти економіки в процесі первинного розподілу створеної вартості.