
- •Лабораторна робота №2
- •1. Укладання пароізоляції
- •2. Укладання утеплювача
- •3. Укладання вітро- та гідрозахисної мембрани
- •4. Улаштування каркасу для зовнішнього облицювання
- •5. Улаштування зовнішнього суцільного облицювання сайдингом
- •1. Вкладання гідроізоляції.
- •2. Укладання мауерлату.
- •3. Встановлення крокв.
- •4. Монтаж утеплювача.
- •5. Улаштування гідробар’єру.
- •6. Влаштування суцільного настилу.
- •7. Вкладання бітумної черепиці.
- •8. Обшивання карнизного звису та кріплення водостічних жолобів.
- •9. Улаштування пароізоляції.
5. Улаштування гідробар’єру.
Безпосередньо на верхню частину крокв над утеплювачем розкочують гідробар’єрну паропроникну плівку та тимчасово її закріплюють на кроквах скобами за допомогою будівельного степлера. Плівку розкочують паралельно карнизу з низу в гору. Напуск верхнього шару плівки на нижній повинен бути не менше 10 см
Після влаштування гідробар’єрної плівки на всьому схилі її остаточно закріплюють до крокв контррейкою, яку укладають на крокву зверху.
6. Влаштування суцільного настилу.
До початку робіт з влаштування настилу, необхідно виконати перевірку правильності влаштування крокв’яної системи: виміряти довжину схилу, діагоналі схилів, перевірити площину обрешітки - відхилення не повинно перевищувати ±5 мм на довжині 2 м.
Суцільний настил влаштовують з плит ОСП (орієнтовано-стружкова плита) прикріплюючи їх до обрешітки саморізами або цвяхами. При монтажі між листами настилу потрібно залишати 5 мм зазору для компенсації лінійного розширення.
7. Вкладання бітумної черепиці.
Роботу розпочинають з підсилення карнизного звису металевими планками (капельник). їх вкладають ребром на край суцільного настилу та закріплюють спеціальними покрівельними цвяхами в шаховому порядку з кроком 120 —
150 мм. Напуск планок між собою складає ЗО - 50 мм.
На схили даху по верху суцільного настилу вкладають підкладочний килим. Роботи виконують з низу до верху з напуском 100 мм у поперечному напрямку і 150 мм в повздовжньому. Килим кріплять до основи за допомогою будівельного стиплера або оцинкованими цвяхами.
Також виконують кріплення металевих торцевих планок, які вкладають поверху підкладочного килима з напуском 30 - 50 мм та прикріплюють спеціальними покрівельними цвяхами в шаховому порядку з кроком 120 —
150 мм, а в місцях напуску 20 - ЗО мм.
Д
алі
за допомогою відбивного шнура виконують
розмітку на поверхні основи, що дає
змогу вирівнювати черепицю по горизонталі
та вертикалі. Крок вертикальних ліній
відповідає ширині рядової черепиці, а
крок горизонтальних ліній наносять на
кожні 5 рядів черепиці або частіше
(приблизно 80 см) рис 8.
Вкладання бітумної черепиці розпочинають з кріплення стартової смуги для якої використовують універсальну гребенево-карнизну черепицю або вирізку з рядової черепиці (гонт з відрізаними пелюстками). Карнизну черепицю наклеюють по верху металевих карнизних планок, відступаючи від місця перегину 1 — 2 см і прибиваючи її цвяхами.
Слід відмітити, що кожну рядову черепицю кріплять до основи покрівлі спеціальними оцинкованими цвяхами з широкими шапками. Цвяхи слід прибивати
таким чином, щоб шапка знаходилась в одній площині з поверхнею покрівельного шару, а не врізалась в нього. Бітумну черепицю прибивають, відступаючи від краю 2 — 3 см. Кількість цвяхів визначають за видом черепиці.
Перший ряд черепиці монтують починаючи від краю схилу вкладаючи її пелюстками на вже прикріплену стартову полосу. Перед вкладанням з тильної сторони черепиці відклеюють захисний шар, а після вкладання її прибивають до основи. Другий і наступні ряди черепиці вкладають аналогічно до першого зі зміщенням її відносно попереднього ряду на половину пелюстки вліво або вправо в залежності від обраного напрямку монтажу. Прибивають черепицю таким чином, щоб нижній край пелюсток
з
находився
на одному рівні з верхнім вирізом у
першому ряді черепиці (рис. 9).