- •Змістова структура модульної програми
- •Модульна програма
- •Модуль – 1 Навчальний елемент 1.1. Цивільний захист (цивільна оборона) в сучасних умовах
- •Структура територіальної підситеми єдс цз
- •Постійні
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Модуль 1 Навчальний елемент 1.2. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Осередок ядерного ураження та його вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти
- •Модуль-1 Навчальний елемент 1.3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •Модуль - і Навчальний елемент 1.4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •Перелік засобів, що входять до складу аптечки індивідуального медичного захисту (аімз)
Перелік засобів, що входять до складу аптечки індивідуального медичного захисту (аімз)
Засоби для профілактики дії на організм радіоактивних речовин
|
||||
1.Калію йодид
|
-таблетки, що містять 0,5 г калію йодиду. Показання - застосовується для профілактики ураження радіонуклідами йоду щитовидної залози при випаданні радіоактивних опадів чи вживанні в їжу свіжого молока із зони забруднення радіоактивними речовинами. Спосіб застосування - по 1 таблетці щодня протягом 10 днів. Умови зберігання - у сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі. Термін зберігання - 4 роки.
|
|||
2.БіоСтар
|
- 1 таблетка 0,5 г вміщує набір з 14 мікроелементів та біологічно активних речовин (моно- і полінасичені кислоти, ліпіди, натуральні каратиноїди, білки, бета-каротин, вітаміни групи В, вітамін С, сіль алгинової кислоти, пектин). Показання - застосовується при перебуванні в зоні радіаційного забруднення або передбаченого радіаційного впливу для виведення з організму радіонуклідів та сполук важких металів, знешкодження токсичних продуктів, стимуляції обмінних процесів та підвищення імунного стану організму. Спосіб застосування - внутрішньо, під час або після вживання їжі. З профілактичною метою 1-2 табл., з лікувальною 3-4 табл. на добу протягом перебування в зоні радіаційного забруднення. Умови зберігання - у сухому темному місці при кімнатній температурі. Термін зберігання - 2 роки.
|
|||
Знеболюючі засоби
|
||||
3.Буторфано-лу тартрат 0,2% (або аналоги), у шприц-тюбику |
- розчин для ін'єкції, у 1 мл якого міститься 2 мг буторфанолу тартрату. Відноситься до синтетичних анальгетиків. Дія препарату настає швидко і триває до 4 годин. У терапевтичних дозах ризик пригнічення дихального центру мінімальний. Слід використовувати обережно при важких черепно-мозкових травмах. Показання - застосовується при гострому і хронічному больовому синдромі середньої та сильної інтенсивності. Спосіб застосування - вводиться внутрішньом'язово. Умови зберігання - у захищеному від світла місці при кімнатній температурі. Термін зберігання - 2 роки.
|
|||
Протибактеріальні засоби
|
||||
4. Доксициклі-ну гідрохло-рид
|
викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами, в тому числі збудниками висипного тифу, чуми, холери, бруцельозу, дизентерії, сибірки, туляремії та інших. Спосіб застосування - приймається перший день 2 капсули (0,2 г), в подальші дні по 1 капсулі (0,1 г) на добу після їжі. Умови зберігання - у сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі. Термін зберігання - 2 роки.
|
|||
5. Пластир бактерицид ний |
- використовується як антисептичний засіб. Показання - при невеликих ранах, саднах. Спосіб застосування - після зняття захисної плівки накладається і фіксується на рані. Умови зберігання - у сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі.
Термін зберігання - 2 роки. |
|||
Ентеросорбенти |
||||
6.Вугілля активоване |
- ентеросорбент, що здатний адсорбувати на своїй поверхні токсини, алкалоїди, інші хімічні речовини. Не токсичний, добре виводиться з організму кишечником. Кожна таблетка вміщує 0,25 г активованого вугілля. Показання — для зв'язування і виведення з організму багатьох токсикантів (отрут). Спосіб застосування - у вигляді водних суспензій. При отруєнні вживається у дозі 2 табл. (1 г) на 10,0 кг ваги тіла. Умови зберігання - у сухому місці. Термін зберігання - 2 роки. |
|||
Седативні засоби |
||||
7. Валідол |
- 1 таблетка містить 0,06 г ментолу в метиловому ефірі ізовалеріанової кислоти, має седативну і судинорозширюючу дію. Показання - при нервових збудженнях, істерії, неврозах, стенокардії. Спосіб застосування - 1 таблетка кладеться піл язик до повного розчинення. Протягом доби можна приймати до 6 таблеток. Умови зберігання - в прохолодному місці. Термін зберігання - 2 роки. |
|||
Знезаражуючі засоби
|
||||
8. Засіб для знезараження питної води (акватабс або аналоги)
|
- швидкорозчинні таблетки, до складу яких входять речовини, які звільняють активний хлор. Препарат має високу бактерицидну, віруліцидну і фунгіцидну дію. Показання - для знезараження індивідуальних запасів питної води. Спосіб застосування - у 1 літрі води розчиняють 1 таблетку акватабсу, 3,5 мг. Умови зберігання - у сухому місці при кімнатній температурі. Термін зберігання - 5 років.
|
|||
9.Бинт стерильний 5м х 10 см |
- для перев'язок |
|||
ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ АПТЕЧКИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ (АІМЗ)
Найменування укладень |
Од. виміру |
Кіль кість |
Правила користування |
1 |
2 |
3 |
4 |
Акватабс 3,5 мг |
Табл. |
3 |
Для знезараження питної води. 1 таблетку розчинити у 1 л води. Вживання - через 30 хв. |
БіоСтар |
Табл. |
20 |
При перебуванні в зоні радіаційного забруднення або передбаченого радіаційного впливу на організм. Приймати під час вживання або після вживання їжі. 3 профілактичною метою 1-2 табл. на добу протягом часу перебування в зоні радіаційного впливу. |
Валідол |
Табл. |
6 |
При нервовому збудженні або болю у серці. Покласти 1 таблетку під язик до повного розчинення. При необхідності повторити прийом. |
Вугілля активоване |
Табл. |
20 |
При отруєннях хімічними речовинами. Приймати по 2 таблетки на 10 кг ваги тіла після подрібнення і розчинення у воді. |
Доксицикліна гідрохлорид |
Капс. |
8 |
Протибактеріальний препарат. Приймається при загрозі або прояві інфекційного захворювання -2 капсули у перший день і по 1 капсулі на добу в подальші дні після їжі. |
Калію йодид |
Табл. |
10 |
При випаданні радіоактивних опадів та вживанні свіжого молока з зони забруднення радіоактивними речовинами. Приймати по одній таблетці щоденно протягом 10 днів. |
Пластир бактерицидний |
Упак . |
1 |
Зняти захисну плівку, накласти на невелику рану, садно. |
Буторфанолу тартрат0,2% 1,0 або трамадол 2,0 |
Шприц-тюбик |
1 |
Засіб для знеболювання. Вводиться у м'язи передпліччя, стегна, плеча або сідниці. |
Бинт стерильний (5м х 10 см) |
Упак. |
1 |
Для перев'язок. |
Примітка. Поновлення або заміна лікарських засобів проводиться після їх використання чи закінчення терміну зберігання.
Пакет перев'язувальний індивідуальний застосовується для накладання асептичної та оклюзіиної пов'язки при пневмотораксі пораненим і обпеченим.
Складається з бинта, довжиною 7 м і шириною 10 см. Для закріплення пов'язки в пакеті є шпилька, а також 2 стерильні ватно-марлеві подушечки. Вміст пакета запаковано в паперову і герметичну оболонку з прогумованої тканини, яка забезпечує зберігання стерильності пакету для використання при проникаючих пораненнях грудної клітки.
Індивідуальний протихімічний пакет (ГПП-8) - призначений для проведення санітарної обробки відкритих ділянок тіла і обмундирування, яке до нього прилягає, при попаданні на них рідинно-крапельних ОР.
Складається із скляної пляшки з дегазуючою рідиною і 4-х марлевих серветок, вміст пакета вміщується в поліетиленовий мішечок.
Пантоцид - хлорутримуючий засіб для знезараження води. 1 таблетка забезпечує надійне знезараження однієї фляги (800 г води), через 30-40 хв. після розчинення таблетки, воду можна застосовувати для пиття.
Евакуаційні заходи
Розосередження - організований вивіз і розміщення в заміській зоні вільної від роботи зміни робітників та службовців підприємств і організацій, які продовжують роботу у воєнний час на території зон можливих сильних руйнувань.
Робітники та службовці, після вивозу в район розосередження, позмінно виїжджають на місце роботи на свої підприємства, а по закінченні роботи повертаються в заміську зону, на відпочинок.
Заміська зона - територія за межами зон можливих слабких руйнувань до сусідньої області.
Евакуація - організований вивід і розташування в заміській зоні людей, які виконують роботу у воєнний час або переносять діяльність у заміську зону, а також непрацездатного і непрацюючого у виробництві населення із зон можливих руйнувань, а також зон можливого катастрофічного враження.
Розосередження і евакуація населення проводяться за територіально-виробничим принципом.
Для практичного здійснення заходів щодо розосередження і евакуації створюються евакуаційні органи.
До них належать:
Евакуаційні комісії.
Збірні евакуаційні пункти (ЗЕП).
Евакоприймальні комісії.
Приймальні евакопункти (ПЕП).
В обов'язки евакуаційної комісії входять:
Облік населення, яке підлягає розосередженню і евакуації.
Визначення районів розосередження і евакуації.
Облік розподілу транспортних засобів.
Визначення термінів розосередження і евакуації.
Розробка питань матеріального та інших видів забезпечення.
ЗЕП - створюють для збору, реєстрації населення і відправки його у пункти посадки.
Евакоприймальні комісії призначені для зустрічі прибуваючих в заміську зону людей, обліку і відправки їх у кінцеві пункти розміщення. Вони розгортають ПЕП.
Що стосується колон для виводу населення пішки, то вони формуються на підприємствах або в закладах. Керівниками піших колон призначаються керівники цих підприємств.
Керівнику дається схема маршу. Для зручності колони поділяють на групи по 50-100 чол. Через кожні 1-1,5 год. робиться малий привал - 15 хв. На початку половини переходу робиться великий привал, 1-2 год. Кожен повинен взяти з собою документи, індивідуальні засоби захисту (аптечку індивідуального медичного захисту, протихімічний пакет, пакет перев'язувальний індивідуальний), продукти харчування на 2-3 доби, необхідні предмети одягу. Загальна маса речей не більше 50 кг.
Захисні споруди
(сховища, протирадіаційні укриття, найпростіші укриття)
В сучасних умовах захист населення здійснюється шляхом проведення комплексу заходів:
Укриття людей в захисних спорудах.
Розосередження і евакуація.
Забезпечення індивідуальними засобами захисту.
Захисні споруди ЦО за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на:
Сховища.
Протирадіаційні споруди.
Найпростіші споруди.
Сховищами називають захисні споруди герметичного типу, які забезпечують захист людей від всіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Сховища класифікуються за:
Захисними властивостями.
Місткістю.
Місцем розташування.
Забезпеченістю фільтровентиляційним обладнанням.
Часом збудови.
За захисним властивостям сховища підрозділяють на:
клас - витримує тиск ударної хвилі до 5 кг/см2
клас - витримує тиск ударної хвилі до 3 кг/см2 3-4 клас - витримує тиск ударної хвилі до 2 і 1 кг/см
За місткостю на: малі - до 600 чол., середні - до 600-2000, великі - більше 2000.
За місцем розташування: вбудовані і ті, що стоять окремо.
За забезпеченістю ФВО - промислового типу і спрощені.
За часом забудови: ті, які побудовані завчасно, і ті, які будуються при загрозі нападу противника.
Вимоги які ставляться до сховища:
Повинні забезпечити захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруюючих речовин, бактеріологічних засобів та теплової дії при пожежах.
Будуватися на місцевості, яка не підлягає затопленню.
Мати вхід і вихід з тим же ступенем захисту, що і основні приміщення, а на випадок їх завалу - аварійні виходи.
Мати вільні підходи, де не повинно бути легкозаймистих або тих, що сильно димлять, матеріалів.
Сховища повинні забезпечити створення необхідних санітарно-гігієнічних умов.
Основними показниками цих умов є: наявність вуглекислого газу, температура і вологість повітря.
У сховищах, призначених для населення, повітря повинно мати вуглекислого газу не більше 1-3%, відносну вологість не більше 70-80% і температуру не вище 23-31 °С.
Улаштування сховищ
Приміщення сховища поділяються на:
Основні.
Допоміжні.
До основних відносяться:
Приміщення для людей.
Тамбури-шлюзи.
Допоміжні:
Фільтровентиляційні камери (ФВК).
Санітарні вузли.
Захищені дизельні електростанції.
Захищені входи та виходи.
Входи та виходи повинні бути розташовані у протилежних сторонах сховища. Захист від попадання в сховища через вхід радіоактивних і отруйних речовин забезпечується тамбур-шлюзами. Двері мають гумові прокладки і клинові замки, які забезпечують притискання дверного полотна до дверної коробки.
Аварійний вихід влаштовується у вигляді підземної галереї розміром 90x130 см з виходом на територію, яка не завалюється через вертикальну шахту і закінчується оголовком. В кожній стіні оголовка повинен бути отвір розміром 0,6x0,8 м, який закривається залізними ґратами, що відкриваються до середини.
Внутрішні обладнання сховищ:
приміщення для людей,
санітарний вузол,
тамбур-шлюзи,
ФВ камера,
медична кімната,
кладова для продуктів та води,
входи-виходи.
Сховище повинно бути обладнано вентиляцією, а також засобами очищення повітря.
При режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищується від пилу, в тому числі і радіоактивного, а при системі фільтровентиляції - від радіоактивного пилу, ОР і бактеріальних засобів.
Електропостачання
Здійснюється від зовнішньої мережі міста і при необхідності від захищеного джерела - дизельної електростанції. На випадок аварії передбачені переносні електричні ліхтарі, батареї. Користуватись свічками та гасовими лампами дозволено в обмеженому обсязі, при умові доброї вентиляції.
Водопостачання і каналізації
Здійснюється на базі міських та об'єктових водопровідних і каналізаційних мереж. На випадок аварії створюються запаси води. Мінімальний запас повинен бути з розрахунку 6 літрів для пиття і 4 л - для санітарно-гігієнічних потреб на кожного перебуваючого на весь термін перебування.
Протирадіаційні сховища
Це захисні споруди, які забезпечують захист людей від дії іонізуючого випромінювання. Вони повинні допускати безперервне перебування в них людей не менше ніж протягом доби. Протирадіаційні сховища, які розташовані в зоні слабких руйнувань, крім того, повинні забезпечувати захист від надмірного тиску ударної хвилі.
Для протирадіаційних сховищ в першу чергу використовуються:
Підвали.
Погреби.
Овочеві сховища.
Підземні гірничі виробітки.
За ступенем захисту ПРС розподіляються на:
гр. - дає послаблення гамма-випромінювання у 100 - 200 раз.
гр. - дає послаблення гамма-випромінювання у 50 - 100 раз.
3гр. - дає послаблення гамма-випромінювання у 20 - 50 раз.
В протирадіаційному сховищі повинні бути:
приміщення для людей,
місце для туалету,
місце збереження майна,
місце і ємності для збереження продуктів та води.
Найпростіші споруди будуються безпосередньо при загрозі нападу для населення, яке не може бути сховано в сховищах і ПРС. Вони будуються самим населенням.
Спочатку будують відкриті щілинні траншеї, які в подальшому повинні перетворюватися в криті щілини, а потім в протирадіаційні сховища. Місткість їх на 10-14 чол. Призначені для захисту людей від світлового випромінювання.
Для захисту населення від проникнення радіоактивних і токсичних речовин можуть використовуватися підвали і погреби в житлових, виробничих, допоміжних і адміністративних будинках; заглиблені споруди, які призначені для виробничих, складських потреб; гаражі; овочесховища; склади тощо. Такі обладнані сховища послаблюють дію радіації в 50-80 разів, в заглиблених приміщеннях (підвали, погреби) після їх пристосування -в 100, а в підвалах кам'яних будинків - в 300 і більше разів.
Спеціальна обробка
Дегазація, дезактивація, дезінфекція разом із санітарною обробкою входять в поняття спеціальної обробки.
Дезінфекція - знешкодження збудників хвороб у зовнішньому середовищі.
Дезактивація - заходи щодо усунення радіаційних речовин.
Дегазація - заходи щодо усунення отруйних речовин.
В залежності від обсягу санітарної обробки розрізняють часткову та повну санітарну обробку.
Часткова санітарна обробка при забрудненні радіаційними речовинами складається з обмивання відкритої поверхності тіла, промивання порожнини рота, носа.
Часткова санітарна обробка при зараженні отруйними речовинами проводиться за допомогою індивідуального протихімічного пакету.
При частковій обробці у випадках зараження мікроорганізмами або токсинами проводиться обробка відкритих частин тіла за допомогою індивідуального протихімічного пакету.
Повна санітарна обробка здійснюється після часткової і складається з усунення з поверхні шкіри РР, БР та ОР.
Повна санітарна обробка проводиться на санітарнообмивочних пунктах (СОП), у лазнях, душових павільйонах або на спеціально розгорнутих обмивочних площадках.
На обмивочних пунктах і площадках розгортаються три відділення: роздягальня, обмивочна і одягальня. Крім того, може бути відділення знезаражування одягу.
Перед входом у роздягальне відділення знімають засоби захисту шкіри, верхній одяг, головні убори, в роздягальному відділенні знімають взуття, одяг і засоби захисту органів дихання. Потім обов'язково всі проходять медичний огляд, слизові оболонки обробляють 2% розчином питної соди.
В обмивальному відділенні ретельно миють з милом і мочалкою все тіло протягом 10-15 хв. Після миття проводять дозиметричний контроль.
В одягальні ті, які помилися, проходять вдруге медичний огляд. Після цього одягають чисту білизну, незабруднений одяг і взуття. Населення може організовувати санітарну обробку у себе вдома.
При необхідності, у випадках забруднення отруючими речовинами або бактеріальними засобами, попередньо проводять обробку шкіри дезинфікуючими розчинами, наприклад 0,5% розчином хлораміну. При забрудненні робочого місця і внутрішніх приміщень квартири радіоактивними речовинами необхідно провести дезакгивацію: обмести робоче місце, стелю і стіни приміщення щіткою та протерти їх вологою ганчіркою; в приміщенні, крім того, обмести і протерти столи, шафи, стільці. М'які меблі потрібно обробити спочатку пилососом, а потім вологою ганчіркою. Після цього потрібно вимити підлогу (водою з милом). Дезактивацію зовнішньої поверхні приміщень можемо проводити з допомогою струменя води.
Дезактивація продуктів харчування. Якщо продукти зберігаються у герметичній тарі, то вони можуть бути використані після ретельного обмивання тари. При зберіганні продуктів у м'якій упаковці її
Продукти харчування, які зберігають у негерметичній тарі (м'ясо, вершкове масло, сир), дезактивують шляхом зняття ножем забрудненого шару завтовшки 2-3 мм. Дезактивацію таких продуктів, як риба, овочі і фрукти можна проводити шляхом багаторазового обмивання їх струменем води або зрізанням верхнього шару.
Рідкі продукти та воду можна дезактивувати шляхом фільтрування або відстоювання.
Необхідно за допомогою дозиметричних приладів проводити перевірку повноти дезактивації продуктів харчування та води.
Продукти харчування, забруднені радіоактивними речовинами, не знищуються. При неможливості швидкої дезактивації їх розглянутими вище засобами, вони складаються для природної дезактивації.
ДОДАТКИ ДО РОЗВ'ЯЗУВАННЯ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Таблиця 1 Радіус зони можливого зараження у районі ядерного вибуху, км |
|||||||
Потужність вибуху, тис т |
Вид вибуху |
||||||
|
Наземний (на водній перепоні) |
Підземний |
|||||
до 0,1 |
1 |
1 |
|||||
0,1-1 |
1,5 |
2 |
|||||
1-10 |
2 |
3 |
|||||
10-100 |
2,5 |
6 |
|||||
100-1000 |
3 |
- |
|||||
1000-10 000 |
4 |
- |
|||||
10 000-1000 000 |
5 |
- |
|||||
Таблиця 2 Розміри зон зараження вдовж сліду хмари, км Наземний вибух |
|||||||
Потужність вибуху, тис.т
|
Швидкість середнього вітру, км/год
|
Зони зараження |
|||||
А |
Б |
В |
Г |
||||
20
|
10 |
42-5,8 |
18-2,9 |
12-2 |
6,8-1,1 |
||
25 |
58-7,2 |
24-3,3 |
14-1,9 |
6,6-1,1 |
|||
50 |
74-8,3 |
27-3,3 |
14-1,9 |
6,5-1 |
|||
75 |
83-8,7 |
26-3,2 |
14-1,8 |
5,8-0,9 |
|||
100 |
90-8,9 |
26-3,1 |
13-1,7 |
5,7-0,9 |
|||
100
|
10 |
83-10 |
36-5,1 |
24-3,6 |
15-2,2 |
||
25 |
116-12 |
49-6,1 |
31-4 |
18-2,2 |
|||
50 |
150-14 |
60-6,4 |
35-3,9 |
17-2 |
|||
75 |
175-15 |
64-6,3 |
35-3,8 |
17-1,9 |
|||
100 |
188-16 |
65-6,3 |
34-3,6 |
15-1,8 |
|||
500
|
25 |
231-21 |
100-10 |
65-7,4 |
41-4,3 |
||
50 |
300-25 |
125-12 |
78-7,7 |
42-1,3 |
|||
75 |
346-27 |
140-12 |
83-7,7 |
39-4 |
|||
100 |
382-29 |
149-12 |
83-7,7 |
41-3,8 |
|||
1000
|
25 |
309-26 |
135-13 |
89-9,5 |
55-5,7 |
||
50 |
402-31 |
170-15 |
109-10 |
61-5,6 |
|||
75 |
466-34 |
192-16 |
118-10 |
60-5,6 |
|||
100 |
516-39 |
207-16 |
122-10 |
58-5,2 |
|||
100 000
|
50 |
2700-134 |
1200-72 |
812-52 |
500-32 |
||
75 |
3176-150 |
1400-79 |
937-57 |
560-34 |
|||
100 |
3540-163 |
1556-85 |
1030-60 |
600-35 |
|||
Таблиця 3 Коефіцієнт для перерахунку рівнів радіації на різний час після вибуху |
||||||||
Час вимірювання радіації з моменту вибуху
|
Час після вибуху, на який перераховуються рівні радіації, год |
|||||||
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
12 |
24 |
||
Хвилини |
15 |
0,44 |
0,19 |
0,082 |
0,051 |
0,036 |
0,0098 |
0,0042 |
20 |
0,61 |
0,27 |
0,12 |
0,071 |
0,051 |
0,013 |
0,0058 |
|
25 |
0,8 |
0,35 |
0,15 |
0,094 |
0,067 |
0,018 |
0,0078 |
|
ЗО |
1 |
0,44 |
0,19 |
0,12 |
0,082 |
0,036 |
0,0096 |
|
40 |
1,4 |
0,61 |
0,27 |
0,17 |
0,12 |
0,031 |
0,014 |
|
50 |
1,8 |
0,8 |
0,35 |
0,21 |
0,15 |
0,041 |
0,018 |
|
Години |
1 |
2,3 |
1 |
0,44 |
0,27 |
0,19 |
0,051 |
0,022 |
1,5 |
3,7 |
1,6 |
0,71 |
0,44 |
0,31 |
0,082 |
0,036 |
|
2 |
6,3 |
2,3 |
1 |
0,61 |
0,44 |
0,12 |
0,051 |
|
2,5 |
6,9 |
3 |
1,3 |
0,8 |
0,57 |
0,15 |
0,066 |
|
3 |
8,6 |
3,7 |
1,6 |
1 |
0,71 |
0,19 |
0,082 |
|
3,5 |
10 |
4,5 |
2 |
1,2 |
0,85 |
0,23 |
0,1 |
|
4 |
12 |
5,3 |
2,3 |
1,4 |
1 |
0,27 |
0,12 |
|
5 |
16 |
6,9 |
3 |
1,8 |
1,3 |
0,35 |
0,15 |
|
|
6 |
20 |
8,6 |
3,7 |
2,3 |
1,6 |
0,44 |
0,19 |
8 |
28 |
12 |
5,3 |
3,2 |
2,3 |
0,61 |
0,27 |
|
10 |
36 |
16 |
6,9 |
4,2 |
3 |
0,8 |
0,36 |
|
12 |
45 |
20 |
8,6 |
5,3 |
3,7 |
1 |
0,44 |
|
18 |
74 |
32 |
14 |
8,6 |
6,1 |
1,6 |
0,71 |
|
Примітка: приведені у таблиці значення коефіцієнтів відносяться до району обстеження підземного вибуху, сліду вибухів наземного, низькоповітряного та на водні й поверхні. |
||||||||
Таблиця 4
Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання ізометричних рівнів радіації на місцевості (год., хв.)
Відношення рівня радіації при другому вимірюванні до рівня радіації при першому вимірюванні
|
Час між вимірюваннями |
|||||||||
Хвилини |
Години |
|||||||||
10 |
15 |
20 |
30 |
45 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
|
0,95 |
4,0 |
6,0 |
8,0 |
12,0 |
18,0 |
24,0 |
36,0 |
48,0 |
60,0 |
72,0 |
0,90 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
6,0 |
9,00 |
12,0 |
18,0 |
24,0 |
30,0 |
36,0 |
0,85 |
1,2 |
2,0 |
2,4 |
4,0 |
6,00 |
8,0 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
24,0 |
0,80 |
1,0 |
1,3 |
2,0 |
3,0 |
4,30 |
6,0 |
9,0 |
12,0 |
15,0 |
18,0 |
0,75 |
0,5 |
1,1 |
1,4 |
2,3 |
3,40 |
5,0 |
7,0 |
9,0 |
12,0 |
14,0 |
0,70 |
0,4 |
1,0 |
1,2 |
2,0 |
3,00 |
4,0 |
6,0 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
0,65 |
0,39 |
0,5 |
1,1 |
1,4 |
2,30 |
3,2 |
5,0 |
7,0 |
8,0 |
10,0 |
0,60 |
0,3 |
0,45 |
1,0 |
1,3 |
2,10 |
3,0 |
4,3 |
6,0 |
7,0 |
9,0 |
0,55 |
- |
0,4 |
0,5 |
1,2 |
1,50 |
2,3 |
3,5 |
5,0 |
6,0 |
8,0 |
0,50 |
- |
0,3 |
0,45 |
1,1 |
1,45 |
2,2 |
3,3 |
4,3 |
5,3 |
7,0 |
0,45 |
- |
0,3 |
0,4 |
1,1 |
1,30 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
0,40 |
— |
— |
0,35 |
0,55 |
1,25 |
1,5 |
2,5 |
3,4 |
4,4 |
5,3 |
0,35 |
- |
- |
- |
0,5 |
1,20 |
1,45 |
2,35 |
3,3 |
4,2 |
5,0 |
Таблиця 5
Дози опромінення Д, які отримують на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год через 1 год після ядерного вибуху
Час опромінення, год |
Час перебування, год. |
|||||||||||||||
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
|
0,5 |
74,5 |
113 |
158 |
186 |
204 |
220 |
231 |
240 |
249 |
256 |
262 |
273 |
282 |
289 |
295 |
301 |
1 |
39,9 |
64,8 |
98,8 |
121 |
138 |
151 |
161 |
170 |
178 |
184 |
190 |
201 |
209 |
216 |
222 |
228 |
1,5 |
25,8 |
44,8 |
72,8 |
91 |
106,4 |
117 |
127 |
135 |
142 |
149 |
154 |
164 |
172 |
179 |
185 |
190 |
2 |
19 |
34 |
56 |
73 |
86 |
96 |
105 |
113 |
119 |
125 |
131 |
140 |
148 |
155 |
161 |
166 |
2,5 |
14,9 |
28 |
46,2 |
61,6 |
72,5 |
82,8 |
90,4 |
97,6 |
104 |
109 |
115 |
123 |
131 |
137 |
143 |
149 |
3 |
12,2 |
22,4 |
38,8 |
51,8 |
62,4 |
71,2 |
77,8 |
84,4 |
91,9 |
95,8 |
100 |
ПО |
117 |
124 |
130 |
134 |
4 |
8,8 |
16,4 |
29,4 |
40,2 |
49,2 |
56,6 |
57,1 |
69,4 |
74,7 |
79,4 |
83,8 |
91,6 |
98,3 |
104 |
109 |
114 |
5 |
6,8 |
13 |
23,6 |
32,4 |
40 |
46,8 |
52,8 |
58 |
62,8 |
67,2 |
71,2 |
78,5 |
84,7 |
90,2 |
95 |
100 |
6 |
3,5 |
10,6 |
19,4 |
27 |
33,8 |
39,8 |
45 |
49,8 |
54,2 |
58,2 |
62 |
68,7 |
74,5 |
79,8 |
84,6 |
88,9 |
7 |
4,7 |
9 |
16,5 |
23,3 |
29,3 |
34,6 |
39,4 |
43,9 |
47,8
|
51,6 |
55,1 |
61,6 |
66,7 |
71,6 |
76,1 |
90,2 |
8 |
3,9 |
7,6 |
14,4 |
20,4 |
25,6 |
40,4 |
34,8 |
38,8 |
42,6 |
46,1 |
49,3 |
55,1 |
64,4 |
65,2 |
68,5 |
73,5 |
9 |
3,5 |
6,8 |
12,8 |
18,1 |
22,9 |
27,4 |
31,3 |
35,1 |
38,6 |
41,8 |
45,3 |
50,4 |
55,2 |
59,6 |
53,7 |
67,3 |
10 |
3,1 |
6 |
11,2 |
16 |
20,4 |
24,5 |
28,2 |
34,7 |
34,9 |
37,9 |
40,7 |
46 |
50,8 |
55,1 |
59,7 |
62,8 |
Таблиця 6
Середні значення коефіцієнта послаблення дози радіації Косл
Найменування укриття та транспортних засобів або умови розташування (дії) формувань ЦО (населення) |
Косл |
Відкрите розташування на місцевості |
1 |
Захисні споруди |
|
Заражені відкриті окопи, щілини |
3 |
Дезактивовані (або відкриті на зараженій місцевості окопи) |
20 |
Перекриті щілини |
50 |
Протирадіаційні укриття (ПРУ) |
100 |
Сховище |
1000 |
Транспортні засоби |
|
Автомобілі та автобуси |
2 |
Залізничні платформи |
1,5 |
Криті вагони |
2 |
Пасажирські вагони (локомотиви) |
3 |
Промислові та адміністративні будинки |
|
Виробничі одноповерхові будинки (цехи) |
7 |
Виробничі та адміністративні 3-поверхові будинки |
6 |
Житлові кам'яні будинки |
|
Одноповерхові |
10 |
Підвал |
40 |
Двоповерхові |
15 |
Підвал |
100 |
Триповерхові |
20 |
Підвал |
400 |
П'ятиповерхові |
27 |
Підвал |
400 |
Житлові дерев'яні будинки |
|
Одноповерхові |
2 |
Підвал |
7 |
Двоповерхові |
8 |
Підвал |
12 |
Таблиця 7
Допущений час перебування на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами (у годинах)
Дзавдх Косл
Рвих |
Час, який пройшов з миті вибуху до початку опромінення, год |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
0,2 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0.3 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,4 |
0,30 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,5 |
0,40 |
0,35 |
0,35 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,6 |
0,45 |
0,45 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,7 |
1,10 |
0,50 |
0,50 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,8 |
1,30 |
1,00 |
1,00 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,9 |
1,40 |
1,10 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1 |
2,00 |
1,20 |
1,20 |
1,20 |
1,10 |
1,10 |
1,10 |
1,10 |
1,10 |
1,10 |
1,2 |
3,10 |
2,00 |
2,00 |
1,30 |
1,30 |
1,30 |
1,25 |
1,25 |
1,20 |
1,20 |
2 |
12 |
4 |
3,10 |
2,45 |
2,35 |
2,30 |
2,20 |
2,20 |
2,10 |
2,10 |
2,5 |
31,2 |
6,30 |
4,30 |
3,50 |
3,30 |
3,15 |
3 |
3 |
2,50 |
2,50 |
3 |
- |
10 |
6 |
5 |
4,30 |
4 |
3,50 |
3,50 |
3,30 |
3,30 |
4 |
- |
24 |
11 |
8 |
7 |
6 |
5,45 |
5,45 |
5 |
5 |
6 |
- |
- |
36 |
20 |
15 |
12 |
10,30 |
10 |
8 |
8 |
Таблиця 8
Режими захисту робітників і службовців та виробничої
діяльності об'єкта при радіоактивному зараженні
Умовний номер режиму |
Рівень через 1 год після вибуху, Р/год |
Зміст режиму |
Загальна тривалість дотримання режиму |
||
Час припин. роботи(час непер. перебув. людей в ПРУ) |
Тривалість роботи з використанням для відпочинку ПРУ, год |
Тривалість роботи з перебуванням у будинках і короткочасному на відкритій місцевості. (до 2 год у добу), год |
|||
А-1 |
25 |
1 |
- |
10 |
до 0,5 |
А-2 |
50 |
2 |
- |
21 |
до 1 |
А-3 |
80 |
3 |
9 |
24 |
1,5 |
Б-1 |
100 |
4 |
14 |
ЗО |
2 |
Б-2 |
140 |
6 |
16 |
36 |
2,5 |
Б-3 |
180 |
8 |
24 |
64 |
4 |
Б-4 |
240 |
12 |
28 |
104 |
6 |
В-1 |
300 |
16 |
32 |
192 |
10 |
В-2 |
400 |
24 |
48 |
288 |
15 |
В-3 |
600 |
48 |
72 |
480 |
25 |
В-4 |
800 |
96 |
96 |
504 |
30 |
Примітка: проживання у кам'яних одноповерхових будинках з Косл=10, робота у виробничих будинках з Косл=7, для захисту використовується ПРУ з КоСЛ=50~100. Виробничий процес можна переривати. Тривалість роботи зміни =12 год.
Таблиця 9
Режим роботи об'єкта при радіоактивному зараженні місцевості
Умови, номер режиму |
Рівень рад. через 1 год. після вибуху |
Зміст режиму роботи |
Доза радіації за час роботи, Р. |
Початок роботи у звичайному режимі (2-ма повними змінами) після вибуху, год. |
||||
Початок роботи цеху від моменту вибуху, год. |
№ зміни |
Початок роботи змін після вибуху, год. |
Закінчення роботи змін після вибуху, год. |
Тривалість роботи змін, год. |
||||
А-1 |
25 |
1 |
1 |
1 |
13 |
12 |
7 |
13 |
А-2 |
80 |
1 |
1 |
1 |
13 |
12 |
23 |
13 |
|
|
|
1 |
1 |
4,5 |
3,5 |
25 |
|
Б-1 |
140 |
1 |
2 |
4,5 |
16,5 |
12 |
17 |
16,5 |
|
|
|
1 |
1,5 |
3,5 |
2 |
25 |
|
Б-2 |
240 |
1,5 |
2 |
3,5 |
10,5 |
7 |
25 |
22,5 |
|
|
|
3 |
10,5 |
22,5 |
12 |
22,5 |
|
|
|
|
1 |
5 |
8,5 |
3,5 |
25 |
|
В-1 |
500 |
5 |
2 |
8,5 |
15,5 |
7 |
25 |
27,5 |
|
|
|
3 |
15,5 |
27,5 |
12 |
22,5 |
|
|
|
|
1 |
14,5 |
21,5 |
7 |
25 |
|
В-2 |
800 |
14,5 |
2 |
21,5 |
31,5 |
10 |
25 |
43,5 |
|
|
|
3 |
31,5 |
43,5 |
12 |
18 |
|
Таблиця 10
Ушкодження і втрата працездатності людей при зовнішньому опроміненні.
Сумарна доза радіації, Д
|
Процент радіаційних втрат за час опромінення |
|||
4 доби |
10 діб |
20 діб |
30 діб |
|
100 |
0 |
0 |
0 |
0 |
125 |
5 |
2 |
0 |
0 |
150 |
15 |
7 |
5 |
0 |
175 |
30 |
20 |
10 |
5 |
200 |
50 |
30 |
20 |
10 |
225 |
70 |
50 |
35 |
25 |
250 |
85 |
65 |
50 |
35 |
275 |
95 |
80 |
65 |
50 |
300 |
100 |
95 |
80 |
65 |
325 |
100 |
98 |
90 |
80 |
50 |
100 |
100 |
95 |
90 |
400 |
100 |
100 |
100 |
95 |
500 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Таблиця 11
Ступінь вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу
Швидкість вітру, м/с
|
Ніч |
День |
||||
ясно |
напів'ясно |
похмуро |
ясно |
напів'ясно |
похмуро |
|
0,5 |
інверсія |
|
конвекція |
|
||
0,6-2,0 |
|
|
|
|
|
|
2,1-4,0 |
|
|
|
|
|
|
Більш 4 |
|
ізотермія |
|
|
ізотермія |
|
Таблиця 12
Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря на відкритій місцевості при застосуванні ОР авіацією (при ізотермії)
ТипОР |
Глибини розповсюдження зараженого повітря, км |
|
1-2 м/с |
2-4 м/с |
|
Зарин |
60-30 |
30-15 |
Ві-х |
5-8 |
8-12 |
Іприт |
18-9 |
9-4 |
Примітка:
При ясній, сонячній погоді (в умовах конвекції) глибина розповсюдження зараженого повітря зменшується приблизно в два рази. В інверсійних умовах найбільша (тах) глибина розповсюдження хмари ОР може досягати 60 км і більше.
При збільшенні швидкості вітру до 5-7 м/с глибина розповсюдження аерозолю ОР Ві-х збільшиться до 20 км.
У місті з суцільною забудовою і лісними масивами глибина розповсюдження ОР зменшується в середньому в 3,5 раза.
Таблиця 13
Орієнтовний час підходу хмари зараженого повітря (годин, хвилин)
Відстань від району застосування хімічної зброї, км |
При швидкості вітру у приземному шарі (мс) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
0,15 |
0,08 |
0,05 |
0,04 |
2 |
0,30 |
0,15 |
0,10 |
0,08 |
4 |
1,10 |
0,30 |
0,20 |
0,15 |
6 |
1,40 |
0,50 |
0,30 |
0,25 |
8 |
2,15 |
1,00 |
0,45 |
0,30 |
10 |
2,30 |
1,20 |
0,55 |
0,35 |
12 |
3,00 |
1,40 |
1,00 |
0,50 |
15 |
4,00 |
2,00 |
1,25 |
1,00 |
20 |
5,00 |
2,40 |
1,50 |
1,20 |
25 |
6,00 |
3,20 |
2,20 |
1,45 |
30 |
7,00 |
4,00 |
2,40 |
2,00 |
Таблиця 14
Орієнтовний розмір зон хімічного зараження при застосуванні противником хімічної зброї за допомогою авіації (середні метеорологічні умови)
Засіб застосу вання і тип ОР |
Кількість і тип літаків |
У місті, на лісовому масиві |
|||
1 |
2 |
ланка літаків |
Довжина зони(L), км |
Глибина зони(Г), км |
|
Поливка ОР Ві-х
|
В-52 ГВ-ПІ Г-ША |
— |
— |
8 |
3 |
|
В-52 ГВ-ТІІІ Г-ПІА |
|
8 |
6 |
|
— |
— |
В-52 ГВ-ІІІ Г-ІІІА |
8 |
12 |
|
Бомбометання |
Г-4,Г-105 |
|
|
2 |
3 |
|
Г-4ХЧ05 |
|
4 |
3 |
|
|
|
Г-4,Г-105 |
4 |
6 |
|
В-52 |
|
|
2 |
4,5 |
|
|
В-52 |
|
4 |
4,5 |
|
|
|
В-52 |
6 |
4,5 |
|
Г-4,Г-105 |
|
|
1 |
4,5 |
|
|
Г-4,Г-105 |
|
2 |
4,5 |
|
|
|
Г-4,Г-105 |
4 |
4,5 |
|
Примітка:
Під середніми метеоумовами розуміються: ізотермія, швидкість вітру V=3 м/с, температура повітря і ґрунту 20°С.
На відкритій місцевості ширина району збільшується у середньому в 3,5 рази.
Таблиця 15
Стійкість отруйних речовин на місцевості
Тип ОР |
Швидкість вітру, м/с |
Температура ґрунту |
||||
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
||
Ві-х |
0-8 |
16-22 доби |
9-18 діб |
4-12 діб |
2-7 діб |
1-4 доби |
Іприт |
до 2 |
4 доби |
2-2,5 доби |
0,5-15 доби |
14 год |
7 год |
2-8 |
3 доби |
1-1,5 доби |
17 год |
11 год |
6 год |
|
Зарін |
ДО 2 |
24-32 год |
11-19 год |
5-8 год |
2,5-5 год |
1,5-4 год |
2-8 |
19-20 год |
8-11 год |
4-7 год |
2-А год |
1,5-4 год |
|
Примітка:
1. Для місцевості, вільної від рослин, знайдене в таблиці значення перемножують на 0,8. Стійкість у лісі в 10 разів більша, ніж та, що вказана в таблиці.
2. Стійкість зарину в зимових умовах 1-5 діб; Ві-х - до 3,5 місяця; іприту - до 10 діб.
Таблиця 16
Стійкість отруючих речовин Ві-х (час природної дегазації) на техніці
Температура поверхні зараженої техніки |
30 |
20 |
. 10 |
0 |
-10 |
Стійкість ОР Ві-х (час природної дегазації) у добах |
0,6 |
1,7 |
5 |
15 |
48 |
Література:
Конституція України. - К.: Видавничій дім „Скіф”, 2006. – 48 с.
Закон України „Про правові засади цивільного захисту” №1859 – IV, 24 червня 2004 року.
Закон України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” №1809- ХГУ, 2000 рік.
Закон України „Про захист населення від впливу іонізуючих випромінювань” №15/98 – В.Р., 1998 рік із змінами за №3037 – ІІІ, 2002 рік.
Закон України „Про цивільну оборону України” / Відомості Верховної ради України” – 1993 р. - №14. – С.124.
Закон України "Про внесення змін до Закону України про Цивільну оборону України" від 24 березня 1999 року № 555-ХІV.
Указ Президента України "Про Концепції захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій" від 19 березня 1999 року № 234/99.
Програма підготовки студентів вищих навчальних закладів з дисциплін „Безпека життєдіяльності” та „Цивільна оборона” від 20 червня 1995 р. №182/200.
Аналіз надзвичайних ситуацій на території України за 2006 рік. – Київ: МНС України, 2006.
Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. - Чернівці, 2001. - 186 с.
Воробйов О.О., Кардаш В.Е., Радько М.М., Шестаков В.І. Цивільна оборона. Навчальний посібник. - Чернівці, 2002. – 80 с.
Зав'ялов В.Н. Учебное пособие по Гражданской обороне. - М., 1989.-271 с.
Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О., Бабюк А.В., Романів Л.В. Безпека життєдіяльності: Підручник/ За редакцією Радька М.М. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – 360 с.
Зміст
Вступ
змістова структура модульної програми „Цивільний захист”;
змістово-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Цивільний захист”.
Модуль – 1. Навчальний елемент 1.1. Цивільний захист (Цивільна оборона) в сучасних умовах.
Модуль – 1. Навчальний елемент 1.2. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Осередок ядерного ураження та його вплив на людей, сільськогосподарські, лісогосподарські об’єкти.
Характеристика уражаючих факторів ядерного вибуху;
Характеристика осередка хімічного ураження;
Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги;
Сильнодіючі ядучі речовини. Ураження людей та надання першої медичної допомоги;
Характеристика осередка біологічного і комбінованого ураження.
Модуль – 1. Навчальний елемент 1.3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях.
Методи оцінки радіаційної обстановки;
Характеристика хімічної обстановки при аваріях на хімічних об’єктах з витоками сильнодіючих ядучих речовин, а також рп застосуванні хімічної зброї;
Оцінка хімічної обстановки;
Прилади радіаційної та хімічної розвідки, контроль радіоактивного зараження і опромінення.
Модуль – 1. Навчальний елемент 1.4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.
Індивідуальні засоби захисту, їх класифікація, призначення і використання;
Евакуаційні заходи;
Захисні споруди.
Додатки
Література
Зміст