Воробйов О.О.
Романів Л.В
Рекомендовано Центральним
методичним кабінетом МОЗ України
Протокол № 1 від 11.01.2002 року
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Навчальний посібник
(Доповнений, змінений та адаптований до ECTS)
Обговорено на кафедральному
засіданні. Протокол № від
Завідувач кафедри О.Воробйов
Чернівці - 2008
УДК:355(075-8)
Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист (навчальний посібник).
Чернівці, 2008 - 160 с.
Навчальний посібник „Цивільний захист” є доповненим та зміненим, з урахуванням останніх керуючих документів та базового попереднього посібника „Цивільна оборона” (рекомендований ЦМК МОЗ України Протокол №1 від 11.01.2002 року), підготовленим у відповідності до Програми за №82/200 від 20 червня 1995 року, адаптованим ідеї Європейської кредитної трансферної системи (ECTS) до системи вищої освіти України. Він посилює роль самостійної роботи студентів та можливості їхнього навчання за індивідуальним планом, розкриває загальні питання модуля 1, який призначений для студентів любих спеціальностей всіх факультетів.
Посібник підготували: завідувач кафедри медичної підготовки, к.мед.н., доцент, Академік Міжнародної академії безпеки життєдіяльності Воробйов О.О., к.мед.н., доцент Романів Л.В.
Рецензенти: Волошинський О.О., професор, завідувач
кафедри екстремальної, військової медицини
та анестезіології і реанімації Івано-Франківської
медичної академії;
Бажан Н.В., д.м.н., професор, завідувач кафедри
екстремальної і військової медицини Української
медичної стоматологічної академії м. Полтава.
Відповідальний за випуск О.О.Воробйов
SBN №966-7618-91-9
Вступ
В наші дні продовжує існувати потенційна можливість ядерної війни, оскільки існує ядерна зброя і засоби її застосування. Тому, незалежно від ясності політичного горизонту, повинна існувати і система цивільного захисту (ЦЗ).
Наслідком воєнних дій з використанням засобів масового ураження є масові загальні, санітарні та безповоротні втрати. В даних умовах кількість уражених людей може значно перевищити сили і засоби органів охорони здоров’я з надання медичної допомоги.
Тому знання динаміки розвитку дій в осередках ураження, вміння оцінювати обстановку та приймати вірне рішення мають важливе значення для проведення заходів у надзвичайних ситуаціях (НС), особливо у воєнний час.
В наших роботах надзвичайні ситуації чітко розподілені на НС воєнного часу (ЦЗ) і НС мирного часу (БЖД).
Навчальний процес з цивільного захисту організовується з урахуванням завдань, які вирішуються на об’єктах народного господарства з використанням навчально-матеріальної бази кафедри.
Лекції для студентів читаються у навчальній групі кількістю 25-30 чоловік, практичні заняття проводяться з напівгрупою (12-15чоловік).
Під час практичних занять використовуються усне опитування студентів, проведення письмових контрольних летючок, програмованого контролю знань студентів, тестування, фіксованих виступів, реферативні доповіді, тощо.
Представляючи структуру модульної програми та змістово-діяльнісну структуру самих модулів, як приклад для модуля 2, наведений гуманітарний профіль.
Автори.
КУРС – V |
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчального курсу |
Кількість кредитів ЕСТS: 1,5 |
Модуль-1 для всіх факультетів
Модуль-2 для гуманітарного профілю |
Нормативна дисципліна IХ семестр. |
Модулів : 4 |
Лекцій 2 год. |
|
Змістових модулів: 2 |
Практичні заняття: 15 год. |
|
Загальна кількість годин: 54,0 |
Самостійна робота студентів: 37 год. |
|
Тижневих: 1 |
Індивідуальна робота (за вибором) |
|
|
Вид контролю : залік |
Змістова структура модульної програми
“Цивільний захист”
Модульна програма
Модуль –1 Загальні
питання (40
балів)
Модуль – 2 Підготовка
за профілем (30
балів)
Модуль – 3 ІНДЗ
(індивідуальне навчально-дослідницьке
завдання) (15
балів)
Модуль – 4 Підсумковий
контроль (залік) (30
балів)
Рекомендована шкала переведення балів, отриманих студентом за результатами поточного та підсумкового контролю
Рейтингова оцінка з дисципліни |
Оцінка за шкалою ЕСТS |
Оцінка за національною шкалою |
Залік за національною шкалою |
90-100 |
А |
5 (відмінно)
|
Зараховано |
82-89 |
В |
4 (добре)
|
|
75-81 |
С |
4(добре) |
|
69-74 |
D |
3 (задовільно) |
|
60-68 |
Е |
3 (задовільно) |
|
35-59 |
Fх |
2 (незадовільно) з можливістю перездачі |
Не зараховано |
0-34 |
F |
2 (незадовільно) з обов 'язковим повторним проходженням курсу |
Модуль – 1 Навчальний елемент 1.1. Цивільний захист (цивільна оборона) в сучасних умовах
Правовою основою забезпечення безпеки життя та діяльності людини в Україні є Конституція України (254к196 – ВР), Закон України “Про правові засади цивільного захисту” (№1859 – ІV, 2004 р.), Закони України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” (№1809-ХІV, 2000 р.), “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” (№15/98 – В.Р., 1998 р.) із змінами до цього Закону за №3037- ІІІ,2002 р., “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (№4004-12, 1999 р.) із змінами до цього Закону за № 3037-ІІІ, 2002 р., Укази Президента України “Про концепції захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій” (“234/99, 1999 р.), “Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” (№1430, 2005р.), міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.
Метою цивільного захисту є реалізація державної політики, яка спрямована на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
Цивільний захист здійснюється на принципах:
добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для життя і здоров’я;
комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;
територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту;
мінімізації заподіяння шкоди довкіллю.
Для забезпечення життя та діяльності людей держава покладає на себе наступні основні завдання:
прогнозування та оцінку соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;
розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів;
розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;
оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації;
організацію захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;
проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організацію життєзабезпечення постраждалого населення.
Структура єдиної державної системи цивільного захисту
З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій в Україні у 2000 році створюється єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (з 2004 року єдина державна система цивільного захисту населення), яка складається з територіальних і функціональних підсистем .
Територіальні підсистеми єдиної системи здійснюють загальне керівництво і створюються в межах відповідних територій та включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) (табл. 1).
Таблиця № 1