Гетьманщина

• Гетьманщина була багатостановим соціальним організмом.

• Переважну кількість її населення становило вільне селянство. Силою зброї воно відвоювало собі особисту свободу і в перші повоєнні роки навіть вільно розпоряджалося землею.

• Проте усі заходи гетьманської адміністрації, як правило, були підпорядковані інтересам козацтва — привілейованого стану. Воно одержало право на володіння землею — основним багатством України, вільного заняття промисловою діяль­ністю, необмеженої участі у політичному житті держави.

• Разом з тим козацтво було не однорідним. Верхні щаблі ієрархічної драбини займала старшина, що у майбутньому почала нагромаджувати у своїх руках земельні багатства та організовувати багатогалузеві господарства, основані на праці залежних селян. Так зароджувалося нове покоління українських феодалів.

• На рядове козацтво була покладена основна військова повинність — участь у походах.

• У роки Визвольної війни значні права одержало українське міщан­ство. Проте з часом через привілеї воно часто вступало у кон­флікти з козацтвом.

Та в складі монархічної Росії Українська держава з її республіканською, демократичною формою правління була позбавлена можливостей дальшого розвитку. Нові державні установи рано чи пізно мали розчинитися у загальноімперських органах управління. Так воно й трапилося. В наступні після 1654 р. десятиріччя йшов поступовий, але невблаганний процес втрати Українською державою своїх етнічних рис, ліквідації її суспільно-політичних органів влади.

Періодизація Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Період	Зміст
1648-1649 рр.	Наростання визвольної боротьби. Визнання урядом Речі Посполитої певної самостійності за Україною
1650-1653 рр.	Тривала й виснажлива боротьба між козацтвом і поляками не принесла успіху жодній зі сторін
1654-1655 рр.	Надання Московською державою військової допомоги Україні. Успішне завершення україно-московськими війська­ми літньо-осінньої кампанії 1655 р. в Україні
1656-1657 рр.	Укладення Україною військового союзу зі Швецією та Трансільванією. Спільні дії козацтва зі шведською та трансільванською армією проти Польщі

Березневі статті 1654 р.

• Україна увійшла до складу Росії на правах широкої автономії.

• Між обома сторонами спершу у Переяславі, а пізніше у Москві відбулися переговори, внаслі­док яких цар затвердив так звані Березневі статті 1654 р. Вони передбачали:

• права, привілеї та маєтності Запорозького війська та української шляхти;

• 60-тисячний козацький реєстр;

• плату старшині та кошти на утримання козацького війська;

• збереження місцевої адміністрації та збір нею податків для царської казни;

• надання гетьманові в рангове (посадове) володіння Чигиринського староства

• право Запорозького війська обирати гетьмана;

• право зносин гетьманського уряду з іншими державами;

• невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України;

• підтвердження ко­зацьких і шляхетських вольностей та залишення селянства у феодальній залежності;

• збереження прав київського митро­полита;

• надіслання царського війська проти польсько-шля­хетських військ під Смоленськ;

• утримання військових залог на кордонах України з Польщею;

• оборону України від напа­дів татар;

• утримання козацької залоги у фортеці Кодак