
- •Тема 3. Загальна характеристика юридичної наукової діяльності
- •1. Поняття юридичної науки та її структура. Функції юридичної науки
- •2. Зміст та структура юридичної науки (теорії, наукові закони, постулати та аксіоми, проблеми, гіпотези, методи, поняття та категорії, наукові факти)
- •3. Рівні розвинутості систем юридичних наукових знань (уявлення, ідеї, принципи, ідеологія, концепції, доктрини, вчення, теорії)
- •4. Об'єкт і предмет юриспруденції. Методологія юриспруденції. Зміст методології юриспруденції. Структура методології юриспруденції
- •Тема 4. Юридична навчальна діяльність
- •1. Система юридичної освіти в Україні. Основні засади освіти в Україні
- •2. Основні характеристики системи і структури юридичної освіти. Основні шляхи удосконалення вищої юридичної освіти в Україні
- •3. Державні стандарти юридичної освіти. Освітньо-кваліфікаційні характеристики та освітньо-професійна програма підготовки фахівця з вищою освітою за спеціальністю "Правознавство"
- •4. Нормативний зміст освітньо-професійної програми (система знань, державна атестація студента).
4. Нормативний зміст освітньо-професійної програми (система знань, державна атестація студента).
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається:
• з призначення освітньо-професійної програми підготовки;
• сфери використання освітньо-професійної програми підготовки фахівця;
• розподілу змісту освітньо-професійної програми та тривалості навчання;
• нормативного змісту освітньо-професійної програми (системи знань, переліку навчальних дисциплін, державної атестації студента).
Терміни навчання становлять, як правило, для молодшого спеціаліста-юриста — 2,5—3 роки, бакалавра з напряму "Право" — 3,5—4 роки, спеціаліста, магістра — 1—1,5 року.
Обсяг циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки має становити 18—23 % , а обсяг циклів професійної і практичної підготовки — відповідно — 82—77 % від загального обсягу освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців.
Вибіркова частина ОПП визначається як різниця між загальним обсягом підготовки та обсягом, передбаченим на засвоєння нормативного змісту ОПП і складається з частини самостійного вибору навчального закладу та частини вільного вибору студента (крім ОПП підготовки молодшого спеціаліста). Для реалізації справді вільного вибору студента вищий юридичний заклад освіти має запропонувати такий перелік дисциплін, загальний обсяг яких перевищує обсяг, передбачений освітньо-професійною програмою для цього циклу.
У нормативному змісті освітньо-професійної програми:
• на підставі аналізу системи вмінь, наведеної в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця, визначається система знань, потрібних для формування зазначених умінь;
• визначається форма державної атестації, необхідна для встановлення рівня опанування студентом відповідним блоком змістовних модулів.
Нормативну форму державної атестації студента встановлюють залежно від напряму підготовки та спеціальності у такому вигляді:
• для молодших спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту) або комплексний кваліфікаційний іспит;
• для бакалаврів: поєднання захисту випускної роботи та складання державного іспиту (іспитів);
• для спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту);
• для магістрів: поєднання складання державних іспитів та захисту магістерської випускної роботи.