Внутрішня регіональна структура експорту та внутрішня регіональна структура імпорту України,

2009 р.

Регіон	Експорт, % до загального обсягу експорту	Імпорт, % до загального обсягу імпорту
	2009	2009
Всього по Україні, в т. ч.:	100,0	100,0
Автономна Республіка Крим	1,07	0,4
Області: Вінницька	1,2	0,6
Волинська	0,8	0,9
Дніпропетровська	13,1	7,9
Донецька	23,5	4,3
Житомирська	0,92	0,9
Закарпатська	2,4	2,1
Запорізька	6,84	2,5
Івано-Франківська	0,85	0,6
Київська	2,6	4,8
Кіровоградська	0,63	0,3
Луганська	4,75	1,6
Львівська	2,0	3,6
Миколаївська	3,86	1,7
Одеська	3,64	5,7
Полтавська	3,19	1,3
Рівненська	0,8	0,6
Сумська	1,79	0,9
Тернопільська	0,32	0,4
Харківська	3,29	3,2
Херсонська	0,88	0,3
Хмельницька	0,62	0,6
Черкаська	1,35	0,7
Чернівецька	0,3	0,2
Чернігівська	0,75	0,7
м. Київ	17,19	45,2
м. Севастополь	0,23	0,1

*Розраховано за даними Держкомстату України

Відповідно до внутрішньої регіональної структури зовнішньої торгівлі України найбільш залученими до процесів міжнародної торгівлі є Східні області України та м. Київ, на які припадає більші 60% від загального обсягу експорту та імпорту України.

Регіональна структура експорту групи країн — розподіл загального обсягу експорту країн даної групи за регіонами (країнами) призначення .

Регіональна структура експорту товару групою країн засвідчує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральні добрива, вугілля, транспортні засоби тощо) за країнами (регіонами) споживання.

Регіональна структура світового експорту показує питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів. Формується за принципом походження експорту, а не за принципом його призначення, як у зовнішній регіональній структурі експорту країни.

Таблиця 2.18

РЕГІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СВІТОВОГО ЕКСПОРТУ, % від загального експорту

Країни	1973 р.	1983 р.	1993 р.	2003 р.	2009 р.
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Північна Америка	19,9	17,3	16,8	18,0	15,8
США	14,9	12,3	11,2	12,6	9,8
Канада	4,3	4,6	4,2	3,9	3,7
Мексика	0,6	0,4	1,4	1,4	2,2
Південна та Центральна Америка	6,4	4,3	4,4	3,0	3,0
Бразилія	0,9	1,1	1,2	1,0	1,0
Аргентина	0,9	0,6	0,4	0,4	0,4
Європа	47,8	50,9	43,5	45,4	45,9
Німеччина	9,3	11,7	9,2	10,3	10,2
Франція	5,2	6,3	5,2	6,0	5,3
Італія	3,2	3,8	4,0	4,6	4,1
Сполучене Королівство	7,8	5,1	5,0	4,9	4,1
Співдружність незалежних держав	-	-	-	1,5	2,6
Африка	5,6	4,8	4,5	2,5	2,4
Південна Африка	1,5	1,0	1,0	0,7	0,5
Середній Схід	3,2	4,1	6,8	3,5	4,1
Азія	12,5	14,9	19,1	26,1	26,2
Китай	1,3	1,0	1,2	2,5	5,9
Японія	3,5	6,4	8,0	9,9	6,4
Індія	1,0	0,5	0,5	0,6	0,8
Австралія та Нова Зеландія	2,4	2,1	1,4	1,4	1,2

*Складено за даними СОТ

В регіональній структурі світового експорту за останні 40 років відбулися певні зміни, які стосуються розпорошенню часток між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Останні стрімко включаються в динамічні процеси міжнародної торгівлі та захоплюють більші частки світового ринку. Найяскравішими прикладом є збільшення участі Китаю в міжнародній торгівлі, який з 1973 до 2009 змінив свою частку у світовому товарному експорті з 1,3% до 6,4% і став світовим лідером за обсягами експорту в 2009 році.

Зовнішня регіональна структура імпорту країни — розподіл обсягу імпорту за країнами його походження.

Внутрішня регіональна структура імпорту країни — розподіл обсягу національного імпорту за регіонами (адміністративними одиницями) його споживання (використання).

Зовнішня регіональна структура імпорту певного товару — розподіл країн—постачальників певного товару за їх питомою вагою у формуванні загального обсягу імпорту даного товару.

Регіональна структура імпорту групи країн — розподіл загального обсягу імпорту країн даної групи за регіонами (країнами) походження.

Регіональна структура імпорту товару групою країн показує розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (регіонами) походження.

Внутрішня регіональна структура імпорту певного товару засвідчує питому вагу регіонів (адміністративних одиниць) усередині країни в споживанні (використанні) певного імпорту товару.

Регіональна структура світового імпорту демонструє питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому імпорті. На основі цього показника визначаються найбільші світові імпортери.

Таблиця 2.19