Індекси покриття імпорту експортом по групах країн за 1970—2009 рр., %

*Розраховано за даними «Statistical Year book» та «Monthly Bulletin of Statistics» за відповідні роки.

Країни	1970 р.	1980 р.	1990 р.	2000	2009
Розвинуті Що розвиваються З перехідною економікою	94,6 99,1 97,8	88,7 126,9 97,3	95,4 101,4 103,1	91,3 107 147	81,1 92,0 90,0
По всіх країнах світу	95,7	97,8	96,3	96,0	85,0

2.3. Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.

Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):

,

де Р_х — індекс експортних цін;

Х_і — частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;

Р_і — відношення поточної експортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:

,

де P_m — індекс імпортних цін;

m_і — частка кожного і-го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;

Р_і — відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

,

де І _у.т. — індекс «умови торгівлі»;

Р_х — індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);

P_m — індекс імпортних цін.

На індекс «умови торгівлі» не впливає валюта, що була обрана для розрахунку індексів середніх цін, тому індекси різних країн світу порівнянні між собою. Значення індексу коливається нав­коло одиниці:

І_у.т. = 1 — умови торгівлі залишились незмінними;

І_у.т.  1 — умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;

І_у.т.  1 — умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.

Індекс «умови торгівлі» є одним з показників, що характеризують зміну положення країни в світовій торгівлі. Самі умови тор­гівлі, в свою чергу, залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках, від змін в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих товарних ринків. Але розмір виграшу, який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тільки від цін, а й від фізичних обсягів експорту та імпорту. Тому не завжди коректно робити висновок про зміну добробуту країни тільки на підставі змін умов торгівлі. Так, якщо зниження цін на продукцію, що експортується, зумовлене підвищенням ефективності її виробництва, то при достатньо еластичному попиті на світовому ринку країна зможе збільшити фізичні обсяги свого експорту та отримати більший виграш, хоча умови торгівлі для неї і погіршились.

Однак слід брати до уваги і так звану проблему руйнівного зростання, коли розширення експорту призводить до такого погіршення умов торгівлі, що добробут нації знижується. Така ситуація може виникнути для багатьох країн, що розвиваються, в яких можливості економічного піднесення зумовлені розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін на сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшення експорту. У даному разі збільшення експорту може стати невигідним.

Таким чином, індекс «умови торгівлі» дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.

Індекси експортних та імпортних цін регулярно розраховуються державними органами країн та публікуються міжнародними економічними організаціями (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

ІНДЕКСИ УМОВ ТОРГІВЛІ РОЗВИНУТИХ КРАЇН ТА КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ*, 2000 р. = 100

*Складено за даними «Statistical Year book» за відповідні роки.

Країни	2001	2005	2008	2010
Розвинуті, в т. ч.: ЄС CША Японія	101.1 100.5 102,8 100,6	101.5 101.2 97,2 83,3	98.7 99.4 91,2 61,9	99,92 100,01 97,1 67,57
Що розвиваються	98.1	102.1	101.7	106,5

2.4. Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

,

де H_j — індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);

n — кількість видів продукції за класифікацією ООН;

і — індекс товару (від 1 до 239);

х_і — вартість експорту і-х товарів країною j;

х — загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за формулою:

.

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

В останні роки, значення n – кількість видів продукції за класифікацією ООН значно збільшився і наразі коливається в межах 259 -261.

Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

,

де S_j — індекс диверсифікації експорту країни j;

h_ij — частка і-го товару в загальному експорті країни j;

h_i — частка і-го товару в загальному світовому експорті.

Хоча індекс і характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту країни від структури світового чи регіонального експорту, але на його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни краща або гірша за іншу.

Значення індексу розміщують у межах:

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон’юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

Таблиця 2.13