Динаміка зростання обсягів світового експорту та імпорту за регіонами світу, %*

	Експорт		Імпорт
Країни	2000-2009	20009	2000-2009	2009
Всього	3	-12	3	-13
Північна Америка	1	-15	1	-17
Канада	-2	-18	1	-17
Мексика	1	-15	1	-20
США	2	-14	1	-17
Південна та Центральна Америка	4	-8	6	-17
Європа	2	-15	1	-15
ЄС 27	2	-15	1	-15
Норвегія	1	-3	3	-14
Швейцарія	2	-15	1	-10
Співдружність незалежних держав	6	-5	11	-26
Азія	8	-11	6	-8
Австралія	2	-5	7	-11
Китай	17	-11	15	3
Гонконг	-4	-1	2	-6
Індія	12	-3	13	-3
Японія	2	-25	1	-13

*Розраховано автором на основі бази даних UNCTAD

2.4 Індикатори глобалізації розвитку міжнародного торговельного обміну

Міжнародна торгівля є одним з найважливіших показників глобалізації, в тому числі глобалізації виробництва та реалізації товарів та послуг. Рівень інтегрованості країни до міжнародного товарообміну традиційно вимірювався:

1) часткою експорту та імпорту у ВВП (експортна та імпортна квоти);

2) пропорцією імпорту в кінцевому споживанні товарів та послуг;

3) часткою експорту в доданій вартості.

Окреме місце займають оцінки відкритості торгівлі, які являють собою спроби виміряти ефект митних тарифів та нетарифних бар’єрів на інтеграцію країни в світову торгівлю та глобалізацію світової торгівлі взагалі. До них зокрема відноситься індекс обмежень торгівлі МВФ (IIMF Trade Restrictiveness Index – TRI). Методика МВФ щодо розрахунку індексу використовує підхід, який запропоновано Д. Андерсеном та П.Нірі. Індекс складається з трьох компонентів:

1) індекс загального обмеження торгівлі (the Overall Trade Restrictiveness Index - OTRI);

2) тарифний індекс обмеження торгівлі (the Tariff Restrictiveness Rating – TRI );

3) нетарифний індекс обмеження торгівлі ( the Nontariff Restrictiveness Rating – NTRI ).

Компонент TRI, який відображує тарифні обмеження торгівлі, являє собою незважену середню тарифів, яка застосовуються країною по відношенню до своїх торговельних партнерів за режимом найбільшого сприяння. Рівень обмежень оцінюється за п’яти бальною системою.

Ступень або інтенсивність використання країною опосередкованих обмежень торгівлі наприклад торговельних квот, ліцензій, заборон, регламентація доступу до державної торгівлі або обмеження обміну валют) оцінюються за трьохбальною системою (табл. 2.27) Сам індекс NTRI розраховується як відношення продуктів), яка підпадають під дискримінацію до загального обсягу торгівлі країни.

Таблиця 2.26

Оцінка тарифного індексу обмеження торгівлі

Рейтинг	Середня арифметична митних ставок + додатковий збір
1	Від 0 до 10%
2	Від 10 до 15%
3	Від 15 до 20%
4	Від 20 до 25%
5	Більше 25%

Таблиця 2.27

Оцінка нетарифного індексу обмеження торгівлі

Рейтинг	Використання нетарифних обмежень
1	Відсутнє або зовсім незначне
2	Охоплює значний обсяг або перелік товарів. Під дискримінацію підпадають від 1% до 25% виробництва товарів або торгівлі
3	Багато секторів або цілі стадії виробництва підпадають під дискримінацію (більше 25% виробництва або торгівлі)

Індекс OTRI, який оцінює загальний рівень обмеження торгівлі за десятибальною системою (табл. 2.28) представляє собою комбінацію індексів NTRI та TRI.

Таблиця 2.28

Розрахунок індексу OTRI

NTR індекс
TRI індекс		1	2	3
	1	1	4	7
	2	2	5	8
	3	3	6	9
	4	4	7	10
	5	5	8	10

Схожий показник розраховується спеціалістам Світового Банку – Загальний індекс обмеження торгівлі – OTRI. У щорічній доповіді Світового банку – World Trade Indicators розраховується 5 індикаторів –

• торговельна політика (від 1 до 125);

• зовнішні умови (від 1 до 125);

• інституційне середовище ( від 1 до 183);

• торговельна інфраструктура ( від 1 до 155);

• торговельний результат (від 1 до 187).

Зважена оцінка ґрунтується на аналізі близько 80 економічних показників.

В умовах глобалізації значна частина міжнародних товарних потоків рухається в межах внутрішньо фірмових поставок, тобто між підприємствами ТНК, які знаходяться в різних країнах/регіонах, які досить часто є елементами одного технологічного ланцюжка. Саме вони закладають технологічний фундамент, на базі якого формується єдине світове господарство. Завдяки цьому виникає потреба розробки нових показників глобалізації міжнародного товарного обміну, які дозволяють оцінити ступінь технологічної взаємопов’язаності національних економік. До таких показників відносяться:

1) індекс внутрішньогалузевої (або внутрішньо фірмової ) торгівлі (Intra-Industry Trade Index – ITT), який являє собою відношення абсолютної вартості чистого експорту до обсягів внутрішньогалузевої торгівлі. Значення показника варіюється в межах від 0 до 1. Якщо ІТТ дорівнює 0 це передбачає відсутність внутрішньогалузевої торгівлі (торгівля складається або тільки з експорту або тільки з імпорту). Якщо показник дорівнює 1 це означає, що експорт галузі дорівнює імпорту галузі.

2) індекс відкритості промисловості по відношенню до світового ринку (the Level of Industry Exposure: Export Proportion of Total Trade – EPTT) розраховується як відношення експорту до загального обсягу торгівлі. Значення показника варіюється в межах від 0 до 1. У випадку якщо показник дорівнює 0, це означає, що галузь промисловості даної країни лише імпортує і навпаки якщо показник дорівнює 1, то зафіксовано лише експортні операції.

3) показник відкритості промисловості по відношенню до світового ринку ( the Level of Industry Exposure: Export Proportion of GDP – EPGDP) розраховується як відношенню експорту промислової продукції до ВВП.

Показники імпортної складової виробництва та експорту країни/регіону, що досліджується виступають додатковими індикаторами глобалізації виробництва та реалізації товарів та послуг. До таких показників зокрема відносяться:

1) частка імпорту, що використовується для виробництва товарів на експорт в загальному експорті країни/регіону;

2) частка реекспорту в ВВП регіону, що досліджується;

3) частка проміжної продукції в експорті та імпорті країни, що досліджується, у внутрішньо фірмовій та внутрішньогалузевій торгівлі.

Процес зрощення національних господарських комплексів

Бурхливий розвиток міжнародної інвестиційної діяльності та зростаюча потреба в отриманні якнаймога ширшої інформації про потенційну країну-реципієнта інвестицій викликали потребу в розробці адекватних комплексних оцінок різних економічних процесів в країнах незалежними міжнародними інституціями. Показники розвитку міжнародної торгівлі є основними в переліку необхідних даних для проведення аналізу такого роду, тому наразі можна говорити про існування такої групи показників як – експертні оцінки. В даному випадку показники міжнародної торгівлі можуть виступати як складовими певної комплексної оцінки так і самостійним елементами аналізу. До найвідоміших таких показників можна віднести:

1. Індекс сприяння торгівлі, що розраховується Світовим економічним Форумом. Даний індекс вимірює фактори, політики та послуги які сприяють розвитку міжнародної торгівлі та складається з чотирьох під індексів:

- доступ до ринків (доступ до вітчизняних та закордонних ринків);

- адміністративні формальності митного оформлення (ефективність митних формальностей, ефективність експортно-імпортних операцій, прозорість митних формальностей);

- транспортна та комунікаційна інфраструктура (наявність та якість транспортної та комунікаційної інфраструктури, наявність та використання інформаційних та комунікаційних технологій);

- середовище ведення бізнесу (регуляторне середовище, фізична безпека).

В 2010 році показник розраховувався для 125 країн. Цей рейтинг ведеться з 2008 року й ґрунтується на майже 50 сучасних економічних показниках.

Як бачимо в зазначений період Україна значно погіршила свої позиції. Така ситуація перш за все пов’язана з поганими показниками країни відносно другого субіндекса - адміністративні формальності митного оформлення, який спеціалісти називають основною перепоною на шляху розвитку української зовнішньої торгівлі.

Таблиця 2.29

Індекс сприяння торгівлі, 2010р¹.

Країна	Місце в 2010	Бали в 2010	Місце в 2009
Сінгапур	1	6,06	1
Гон -Конг	2	5,7	2
Данія	3	5,41	4
Швеція	4	5,41	5
Швейцарія	5	5,37	3
Нова Зеландія	6	5,33	11
Норвегія	7	5,32	7
Канада	8	5,29	6
Люксембург	9	5,28	13
Нідерланди	10	5,26	10
Україна	81	3,94	71

2. Індекс Ведення бізнесу – глобальний рейтинг країн світу за показником створення ними сприятливих умов для ведення бізнесу. Оцінюються зміни нормативно-правових актів, що регулюють діяльність місцевих компаній протягом всього життєвого циклу – від створення до ліквідації. Рейтинг складається з 10 індикаторів регулювання підприємницької діяльності, при цьому враховуються такі змінні як макроекономічна політика, якість інфраструктури, кваліфікація робочої сили, коливання валютних курсів, безпека та рівень корупції. Також окремими субіндексом враховується можливості здійснення зовнішньоторговельних операцій. Даний субіндекс ( Trading across borders) оцінює необхідність та кількість документів, часу та витрат для проведення експортно-імпортних операцій.

Таблиця 2.30