1.2.Структура дипломної магістерської роботи

Для якісного виконання дипломної магістерської роботи у визначений строк рекомендується враховувати складність процесу її написання.

Дипломна магістерська робота має таку структуру:

• Тема (титульна сторінка).*

• Зміст (план роботи).*

• Перелік умовних позначень (у разі потреби).

• Вступ.

• Основна частина.

• Висновки та пропозиції.

• Список використаних джерел.

• Додатки.

*Зразок оформлення титульної сторінки наведено у додатку Е.

Написання дипломної магістерської роботи починається з пошуку та вивчення літературних першоджерел, які студент добирає відповідно до обраної теми самостійно або за рекомен­дацією керівника. Необхідно переглянути всі джерела, зміст яких пов’язаний з темою дослідження: моногра­фії, підручники, навчальні посібники, брошури, статті в періодичній літературі, інформаційно-правові системи ("Дінай", "Ліга:закон" тощо), матеріали мережі Internet, неопубліковані документи (зокрема, звіти та інші матеріали компаній та установ, дисертації, депоновані рукописи), офіційні нормативно-законодавчі та статистичні дані.

Після цього зробити аналітичний огляд літератури. Цитати із визначенням наукових понять/термінів, класифікаційних ознак, схем, таблиць та ін., які будуть наводитися у дипломній роботі, рекомендується виписувати на окремих аркушах із зазначенням джерела на певне посилання, а паралельно з цим формувати список використаних джерел.

У вступі необхідно:

1. розкрити суть та стан проблеми, актуальність теми дослідження;

2. визначити рівень розробки теми, стисло зазначити прізвища зарубіжних та вітчизняних вчених і практиків, які розробляли проблему, що розглядається;

3. обґрунтувати необхідність подальшого дослідження теми виходячи з невирішеної частини проблеми;

4. сформулювати мету, завдання, предмет, об’єкт і предмет дослідження, вказати методи дослідження;

5. вказати інформаційну базу дослідження;

6. сформулювати елементи наукової новизни та практичне значення отриманих результатів.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв’язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності.

Мета дослідження – запланований результат вирішення визначеної проблеми із використанням теоретичних, методологічних й практичних положень та методів дослідження.

Завдання дослідження визначаються поставленою метою і являють собою конкретні послідовні шляхи вирішення проблеми. При формулюванні завдань рекомендується вживати такі терміни: «дослідити», «узагальнити», «обґрунтувати» тощо.

Об’єктом дослідження дипломної магістерської роботи може бути процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Предметом дослідження можуть бути різні аспекти наукової проблеми. Наприклад, відповідно до теми магістерської роботи «Пенсійний фонд у фінансовій системі держави» для об’єкту дослідження «пенсійна система України» предметом дослідження можуть виступати «теоретичні та практичні питання формування та використання коштів Пенсійного фонду України».

Методи дослідження. Наводиться перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. До основних методів наукового пізнання належать методи аналізу та синтезу, аналогій, абстрагування, дедукції та індукції, економіко-статистичні методи.

Наукова новизна передбачає стислий виклад нових наукових положень. Наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни.

Практичне значення одержаних результатів. Це відомості про практичне впровадження одержаних результатів або рекомендацій щодо їх використання.

Якщо за результатами дослідження студент виступав на студентських наукових конференціях, брав участь в інших наукових заходах, має публікації в наукових виданнях, це слід зазначити.

Основна частина роботи складається з трьох основних розділів, підрозділів (якщо необхідно – пунктів, підпунктів), які мають бути пов’язані між собою, а матеріал викладений послідовно та логічно, із критичним аналізом теоретичних положень, статистичних даних, інформації різнома­нітного характеру та джерел.

Основному тексту кожного розділу може передувати короткий опис обраного напряму та обґрунтування методів дослідження, що застосовуються у цьому розділі. У кінці кожного розділу рекомендується сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів.

У першому розділі (теоретико-методологічному) основної частини роботи передусім повинна розкриватись сутність об’єкта дослідження. Автором аналізуються погляди різних наукових шкіл щодо визначення сутності об’єкта, узагальнюються різні підходи, обґрунтовується власна позиція з даного питання. Розділ містить теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції об'єкта дослідження, методологічні підходи. Крім того, залежно від теми дипломної роботи та об’єкта дослідження можуть бути наведені порівняльні оцінки різних методів дослідження, методик розрахунків певних показників.

Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студент опрацьовує сучасні вітчизняні та іноземні джерела за темою магістерської роботи. На основі аналізу цих джерел необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов’язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Стисло, критично висвітлюючи публікації, необхідно вказати ті проблеми, які потребують дослідження.

Також у цьому розділі (зокрема, у підрозділі 1.3.) студенту доцільно дослідити та узагальнити зарубіжний досвід щодо проблеми, яка є об’єктом дослідження. При цьому автором може бути зроблено висновки про цінність такого досвіду, можливості його використання в подальшій практичній діяльності.

Бажано ілюструвати текст схемами, графіками, діаграмами тощо.

Другий розділ (дослідницький, аналітичний) залежить від обраної теми, визначених завдань, специфіки дослідження. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, він повинен стати перехідним до третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи дослідження і певний методичний інструментарій.

В ньому викладаються послідовність дослідження, загальні методики та основні методи досліджень, які використано; алгоритм розрахунків основних показників, аналіз законодавчо-нормативної бази, інформаційного та статистичного матеріалу, результати досліджень. Рекомендується проаналізувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, наукових статтях, зарубіжних виданнях, у т.ч. з наукометричної бази Scopus.

Інформаційне забезпечення виконання другого розділу студент має зібрати під час стажування. Джерелом інформації є планові і фактичні показники, статис­тична, фінансова, податкова та управлінська звітність, накази, розпорядження, первинні інформаційні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства доходів та зборів України, Державної казначейської служби України, фінансових органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду України та страхових компаній тощо. Також можна використовувати результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися висновками, які дозволяють визначити сутність та стан явищ та процесів, що спостерігаються на об'єкті дослідження, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності.

Третій розділ дипломної магістерської роботи містить пропозиції стосовно перспективи розвитку та удосконалення певних аспектів процесів, явищ, діяльності обраного об’єкта дослідження в цілому або його окремих складових. Такі пропозиції повинні супроводжуватися конкретними даними, розрахунками, що спираються на статистичну інформацію (з посиланням на її джерело), власні результати дослідження з обґрунтованим формулюванням тверджень.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення теми дослідження повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування, виявлятися як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, загроз, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити обґрунтування та організаційний механізм (план організаційно-економічних заходів) впровадження в практику.

Практичне значення пропозицій i рекомендацій доцільно підтвердити конкретними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, який буде отриманий у результаті впровадження методик i проектів у практичну діяльність.

Студент може зазначити, які економіко-мате­матичні методи, моделі, програмні засоби при цьому використано або доцільно використати у майбутньому.

У кінці розділу формулюється узагальнюючий висновок про перспективи розвитку об’єкта дослідження.

У висновках та пропозиціях рекомендується подати підсумки проведеного дослідження, викласти основні наукові та практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх науково-практичного використання.

Висновки починаються з преамбули (вступу) та структурно містять констатуючу та конструктивну частини.

Сформульовані висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи і відповідати поставленим завданням. У цій частині роботи чітко і стисло наводяться власні пропозиції щодо розв’язання проблемних питань відповідного об’єкту дослідження. Найбільший інтерес становлять саме результати самостійної роботи магістранта

До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі тих чи інших наукових положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, ресурсів Інтернет.

У додатках наводяться допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприймання магістерської роботи у вигляді: нормативно-правових документів, звітів, інструкцій, положень, математичних доведень, формул, розрахунків; таблиць допоміжних цифрових даних, рисунків тощо.

Додатки оформлюються як продовження роботи та розташовуються у послідовності їх появи по тексту дипломної магістерської роботи.

Рекомендований обсяг дипломної магістерської роботи – 80-90 сторінок (у т.ч. обсяг таких складових, як вступ, висновки та пропо­зиції рекомендований до 5-6 сторінок). До цього обсягу не включають список вико­ристаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах 10%. Необхідно намагатися, щоб обсяг пунктів був приблизно однаковим за розділами, у середині розділів – за параграфами.

Випускна дипломна магістерська робота повинна бути викладена логічно, чітко, без скорочень слів. Зміст роботи потрібно викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, перенавантажувати текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками.

Завершальним етапом написання дипломної магістерської роботи є написання реферату.

Реферат містить загальну характеристику дипломної магістерської роботи (інформацію щодо структури, кількості додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг дипломної роботи у сторінках) та стислий виклад основного змісту (за розділами), висновки та анотації.

В анотації, обсяг якої складає до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5–7.

Анотація наводиться українською, російською та однією з іноземних мов (найчастіше – англійською).

Обсяг реферату – до 3 сторінок з одиничним інтервалом та нумерацією сторінок окремо від нумерації сторінок дипломної магістерської роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується (додаток Ж). Реферат дипломної роботи не потрібно підшивати разом з дипломною магістерською роботою у тверду палітурку.