Питання до ізс

1. Стосовно до досліджуваного підприємства, на 4-5 сторінках представте характеристику організаційної структури й обґрунтуйте, як вона працює, виявите рівні організаційного розвитку. Які переваги й недоліки ви бачите в організаційному розвитку даного підприємства? Які фактори зовнішнього й внутрішнього середовища більшою мірою впливають на діяльність вашого підприємства?

2. Яка модель побудови організаційної структури відповідає вашому підприємству? Побудуйте її й дайте характеристику й оціните її ефективність.

Ілюстративний матеріал до вивчення теми

Таблиця 2.1.

Класифікація рівнів організаційного розвитку підприємства

№ п/п	Класифікаційні ознаки рівнів організаційного розвитку підприємства	Рівні
	Рівні організаційного розвитку, обумовлені стадіями життєвого циклу підприємства	(за І.К. Адізесу) - залицяння; -дитинство; - бурхливі роки (« давай-давай»); - юність; - розквіт; - старіння; - остаточний занепад і смерть;
	Безпосередньо рівні розвитку організації	(за Пригожиним А.І.) - доорганізаційний рівень; - рівень появи організації; - рівень становлення організації; - рівень стійкого функціонування організації; - рівень сталого розвитку організації;
	Рівні організаційного розвитку, обумовлені напрямком розвитку в навколишньому середовищі	- внутрішні; - зовнішні;
	Рівні організаційного розвитку, обумовлені напрямком розвитку інтеграційних процесів	- горизонтальні; - вертикальні; - конгломератні;

Тема 3. Напрямки розвитку організаційних структур Анотація

До внутрішнього розвитку відноситься: вертикальна інтеграція при створенні своїх бізнес-структур ("зробити") і реструктуризація без вертикальної інтеграції, що забезпечує якісний ріст підприємства. Вертикальну інтеграцію при покупці готових бізнесів і диверсифікація будь-якого роду (родинну й конгломератну) будемо надалі відносити до зовнішнього розвитку.

Як при внутрішньому, так і при зовнішньому розвитку підприємства є свої переваги й недоліки. Основними критеріями вибору між зовнішнім і внутрішнім розвитком фахівці визнають величину початкових витрат, що вимагається час і потенціал синергії.

Розглянемо найпоширеніші механізми внутрішнього розвитку підприємства.

Реструктуризація – це цілеспрямований комплекс змін в організаційно-функціональній структурі підприємства, які здатні підвищити ефективність його діяльності.

Можна виділити такі три основні види реструктуризації за ознакою стану підприємства на момент виникнення необхідності проведення змін: еволюційна (успішне підприємство, сприятливі умови), адаптивна (задовільний стан підприємства, але несприятливі умови), антикризова (кризовий стан, задовільні умови).

Реструктуризація відбувається за етапами: інформаційно-аналітичний, проектно-підготовчий, впровадження і оцінка результатів.

Виділяють ефект синергії та ефект диверсифікації.

Базові принципи синергетики, які й визначили її відмінності від класичної науки, полягають у наступному: розвиток системи відбувається через взаємодію її підсистем; усі складні відкриті системи є нелінійними; відкриті системи є нестабільними; у випадку, якщо коливання виводять систему зі стану рівноваги, її розвиток стає непередбаченим.

Синергетичний портфель – це група підприємницьких підрозділів, що належать одному власникові й стратегічно зв'язаних один з одним.

Диверсифікований портфель є протилежністю синергетичного портфеля. Диверсифікація – це розширення сфери діяльності підприємства, яке супроводжується освоєнням нових видів продукції, виробництв, товарів і ринків з метою адаптації до мінливих умов господарювання, більш повного використання потенціалу підприємства, зниження ризику, підвищення прибутку, а в результаті – забезпечення умов тривалого виживання й розвиток підприємств на ринку.

Аналіз ефективності існуючого бізнес-портфеля підприємства запропоновано вести в такій послідовності:

1. аналіз часток бізнес-одиниць (у товарному й ринковому розрізах) у загальних обсягах продажів і прибутку й оцінка їх відповідності;

2. побудова карт ринкового профілю бізнес-одиниць і їх аналіз;

3. аналіз структури бізнес-портфеля послідовно за матрицями БКГ і Mckinsey.

Трансформація організаційних структур не може не захоплювати організаційну культуру підприємства й інтелектуальний потенціал. Оцінювати рівні розвитку організаційної культури можна на основі комплексного підходу за такими напрямками як мотивація праці, фінансування організаційної культури, створення персоналу, збільшення обсягів і поліпшення якості продукції, удосконалювання виробничих відносин, розвиток інноваційної діяльності.