24.2. Моделювання варіантів використання

Моделювання варіантів використання дає змогу майбутнім користувачам найактивніше брати участь в розробленні ПЗ. При цьому підході за основу береться термінологія користувача, а не програміста. Це гарантує взаєморозуміння між замовниками і системними інженерами.

У моделюванні варіантів використання застосовуються дві основні сутності: діючі суб'єкти і варіанти використання. Давайте з'ясуємо, хто є хто.

24.2.1. Поняття про діючі суб'єкти

Діючий суб'єкт – це в більшості випадків просто той користувач, який буде реально працювати із створюваною нами системою. Наприклад, діючим суб'єктом є покупець, що користується торговим автоматом. Астроном, що вводить координати зірки у програму автоматизації телескопа, – також діючий суб'єкт. Продавець в книжковому магазині, що перевіряє по базі даних наявність навчального посібника, також може виступати як діючий суб'єкт. Зазвичай ця користувач ініціює якусь подію у програмі, яку-небудь операцію, але може бути і "приймачем" інформації, що видається програмою. Окрім того, він може супроводжувати і контролювати проведення операції.

Насправді більш відповідною назвою, ніж "діючий суб'єкт" або "актор", є, можливо, "роль". Тому що один користувач може в різних життєвих ситуаціях грати різні ролі. Приватний підприємець Петренко може з ранку бути продавцем у своєму маленькому магазині, а увечері – бухгалтером, що вводить дані про продаж за день. Навпаки, один діючий суб'єкт може представлятися різними людьми. Протягом робочого дня Василь і Василина Петренки є продавцями в своєму магазинчику.

Системи, що знаходяться у взаємодії з нашою, наприклад інший комп'ютер локальної мережі або web-сервер, можуть бути діючими суб'єктами. Наприклад, комп'ютерна система магазина книжкової торгової мережі може бути пов'язана з видаленою системою в головному офісі. Остання є діючим суб'єктом стосовно першої.

Під час розроблення великого проекту складно буває визначити, які саме діючі суб'єкти можуть знадобитися. Розробник повинен розглядати кандидатів на ці ролі з погляду їх взаємодії з системою:

• чи вводять вони дані;

• чи чекають приходу інформації від системи;

• чи допомагають іншим діючим суб'єктам.

24.2.2. Поняття про варіанти використання

Варіант використання – це спеціальне завдання, що зазвичай ініціюється діючим суб'єктом. Він описує єдину мету, яку необхідно в даний момент досягти. Прикладами можуть служити такі операції, як зняття грошей з внеску клієнтом банку, націлювання телескопа астрономом, з'ясування інформації про наявність навчального посібника в книжковому магазині його продавцем.

У більшості ситуацій, як ми вже сказали раніше, варіанти використання генеруються діючими суб'єктами, але іноді їх ініціює сама система. Наприклад, комп'ютерна система ЛьвівЕнергоЗбуту може прислати на Вашу адресу нагадування про те, що пора заплатити за споживання електроенергії. Електронна система (після вбудовування її у Ваш "запорожець") може повідомити про перегрів двигуна, наприклад, запаленням контрольної лампи на панелі приладів.

В цілому все, що повинна робити система, повинно бути описано за допомогою варіантів використання на етапі її розроблення.