18. Грунтується метод на здатності метиленової синьки приєднувати водень. Його ще називають методом визначення дегідрогенізованої активності.

Добра бугая 5 – 10 барана 3- 7

Середня 11-30 8-12

Погана понад 30 понад 12

Визначення інтенсивності дихання сперміїв Базується на використанні сперміями кисню метиленового синього, який додають у сперму, внаслідок чого відбувається знебарвлення розчину. Пояснюється це тим, що в процесі гліколізу при окисненні фосфогліцеринового альдегіду виділяється водень, який перетворює піровиноградну кислоту в молочну. Метиленовий синій є вираженим акцептором водню. При приєднанні двох іонів водню цей барвник втрачає свій темно-синій колір і перетворюється в лейкометиленовий синій білого кольору. Реакція повинна проходити без доступу кисню, оскільки останній швидко окиснює лейкометиленовий синій у метиленовий.

За методикою М. П.Шергіна на предметне скло підігріте до 30–37 °С, очною піпеткою наносять краплю отриманоїсперми бугая або барана і додають до неї краплю 0,01 %-ного розчину метиленового синього, підігрітого до 30 °С. Скляною трубочкою із внутрішнім діаметром 0,8–1 мм швидко змішують обидві краплі і набирають у неї суміш так, щоб утворився стовпчик довжиною 2 см без міхурців повітря. Трубку кладуть на білий папір при температурі 20 °С і спостерігають, через який час стовпчик суміші блакитного кольору знебарвиться. На кінцях трубки, де сперма контактує з повітрям, знебарвлення не проходить. Отримані результати звіряють із даними таблиці і визначають якість сперми.

Таблиця 5.2.2 – Оцінка якості сперми за часом знебарвлення метиленового синього (хв)

 

Якість сперми	Бугай	Баран
Добра Середня Низька (не дозволяється для осіменіння)	5–10 11–30 Більше 30	3–7 8–12 Більше 12

19. Підготовка штучної вагіни до використання

Спочатку проводять зборку приладу. У тубус вагіни вставляють гумову камеру так, щоб її гладенька поверхня була спрямована всередину каналу вагіни, а шерехувата – до стінки тубуса, камеру завертають почергово на кінці циліндра і закріплюють гумовими кільцями. При цьому не допускають ексцентричності каналу вагіни, а також утворення складок і тугого положення гумової камери. Отвір патрубка закривають ебонітовим краном або пробкою.

Миття штучної вагіни. Вагіну миють у вертикальному положенні 2–3 %-ним розчином соди, зануривши один кінець у воду. Для миття каналу циліндра використовують корнцанг із марлевою серветкою. Після цього штучну вагіну ополіскують гарячою чистою водою.

Висушування та дезінфекція штучної вагіни. За допомогою корнцанга стерильним рушником або марлевою серветкою, протирають внутрішню поверхню вагіни, а потім – увесь прилад.

Перед використанням штучні вагіни знезаражують автоклавуванням при температурі 105 °С (0,3–0,5 атм) протягом 15–20 хв або кип’ятінням у дистильованій воді упродовж 20 хв. Перед стерилізацією автоклавуванням на обидва кінці прилада надягають ковпаки з цупкого білого паперу і закріплюють їх гумовими кільцями.

Перед отриманням еякуляту штучну вагіну повторно дезінфікують 70°-ним спиртом-ректифікатом за допомогою ватних тампонів.

Після використання прилад занурюють в розчин фурациліну (1:5000) або протирають тампонами, змоченими 70°-ним спиртом-ректифікатом.

Заповнення штучної вагіни водою. Воду використовують для обігрівання штучної вагіни і підтримання в ній сталої температури в межах 40–42 °С. Тому в тубус заливають воду з температурою від 50° до 70 °С – залежно від температурних умов довкілля. Воду заливають у штучну вагіну через патрубок за допомогою лійки в таких об’ємах: для бугая – 300 мл, для барана – 150–180 мл, для кнура – 300–400 мл, для жеребця – 1500–2000 мл. Нагрітий прилад можна зберігати до використання в термостаті при температурі 42–43 °С.

Змащують внутрішню поверхню штучної вагіни Стерильним білим вазеліном, який наносять тонким шаром за допомогою скляної або пластмасової палички. Змащувати її можна також синтетичним середовищем для розрідження сперми.

Нагнітання повітря в штучну вагіну. Тиск у штучній вагіні має бути оптимальним для достатнього подразнення рецепторів статевого члена самця і стимуляції повноцінної еякуляції. У більшості випадків тиск створюють нагнітанням повітря за допомогою компресора або куль Річардсона. Подачу повітря проводять до стискування стінок камери. Оптимальний тиск у вагіні для барана – 35–65 мм рт. ст., для бугая – 40–50 мм рт. ст., для кнура – 15–20 мм рт. ст.

Для одержання сперми від жеребців і бугаїв у штучні вагіни за модифікації І. І.Родіна повітря не нагнітають, а тиск створюють залитою водою.

Перед отриманням сперми обов’язково вимірюють температуру штучної вагіни.