
- •1. Підготовка розчинів та інструментів для штучного осіменіння
- •3. Методы получения спермы
- •10. Значення штучного осіменіння тварин
- •11. Бугай 3-5 мл еякуляту,білувато-жовтий,запахом як свіже молоко,вершкоподібної консистенції.
- •12. Кнур 250 – 500 мл еякуляту,молочно-білого кольору,без запаху та водянистої з драглистими клейкими зернами.
- •18. Грунтується метод на здатності метиленової синьки приєднувати водень. Його ще називають методом визначення дегідрогенізованої активності.
- •21. Взяття змиву з препуція,визначення колі-титру сперми та змиву з препуція. Дослідження сперми та змиву на наявність синьо гнійної палички,анаеробних мікробів,вміст грибків.
- •45. Спаланцані
- •46. Розводять 3% - м розчином Натрію хлориду.
10. Значення штучного осіменіння тварин
завдяки штучному осіменінню виводяться нові породи тварин (так було виведено Лебединську породу ВРХ, Архаро-Мериносову породу овець);
одержують приплід від висококласних самців, які давно загинули;
економічна вигода: не кожне господарство може закупити висококласного плідника;
можливість перевезення сперми на великі відстані;
боротьба з інфекційними і інвазійними хворобами, які передаються статевим шляхом;
можна осіменити велику кількість самок (розбавлення сперми; отримання більшої кількості потомства ).
11. Бугай 3-5 мл еякуляту,білувато-жовтий,запахом як свіже молоко,вершкоподібної консистенції.
Баран 0,8-2 мл еякуляту,білий,запах жиропоту,сметано подібної консистенції
12. Кнур 250 – 500 мл еякуляту,молочно-білого кольору,без запаху та водянистої з драглистими клейкими зернами.
Жеребець 40 – 120 мл еякуляту,сірувато-білого кольору,без запаху,водянистий з домішками слизу.
13. Оценка спермы по активности (подвижности) спермы. Оценка свежеполученной спермы производят при t – 40-420. Для подогрева применяют нагревательные столики (Морозова) которые крепятся на предметном столике микроскопа. Оценка ведется по 10-бальной шкале. При этом учитывают только спермии с прямолинейно-поступательным движением. Если из 100 сперматозоидов 100 имеет прямолинейно-поступательное движением, то сперма оценивается Баллом-10.
14. В камере Горяева имеется две сетки, состоящие из 225 больших квадратов, из них 25 (по 5 в ряду) на 16 маленьких. Площадь одного маленького квадратика равна 1/400 мм2 , а объем 1/4000 мм3. Перед зарядкой камеры сперму разбавляют 3 % р-ром NaCl (разбавитель одновременно убивает спермиев). Разбавление проводят в меланжерах. дсчет проводят в 80 малых квадратах, при этом считают спермии, головки которых находятся внутри квадрата и на левых и верхних краях. Концентрацию подсчитывают по формуле: С – концентрация спермиев; П – число подсчитанных; Д – степень разбавления; N – число квадратов (малых); Р – глубина камеры (мм). С=(Н х Д х 400 х 1000) : Np С= (Н х Д х 4000 х 1000) : 80
15. Фотоэлектрокалориметрический метод определения концентрации спермы основан на способности мутной жидкости со взвешенными частицами поглощать свет прямо пропорционально числу этих частиц. Степень поглощения пропускаемого через исследуемую жидкость светового пучка определяется в фотоэлектрокалориметре (ФЭК). Для определения концентрации на ФЭК сначала строят калибровочную кривую. Для этого берут пробы спермы с различной концентрацией спермиев и устанавливают в ФЭК их оптическую плотность, по которой в дальнейшем судят о концентрации спермиев в исследуемых пробах. Построенную градуированную кривую следует ежемесячно проверять, т.к. показания прибора могут изменятся из-за старения фотоэлемента.
16. Визначення процента живих і мертвих сперміїв. Для такої оцінки використовують 5 %-ний розчин еозину, який забарвлює лише мертві спермії та спермії з коливальним рухом. Для забарвлення мертвих сперміїв у спермі жеребця застосовують фарбу конго-рот (на 100 мл 7 %-ного розчину глюкози – 1 г фарби).
Досліджують сперму з концентрацією сперміїв 0,2–0,4 млрд/мл, при більшій концентрації еякулят розріджують 3 %-ним розчином цитрату натрію.
Для визначення проценту живих і мертвих сперміїв на край знежиреного предметного скла піпеткою або скляною паличкою наносять невелику краплю сперми та 2–3 краплі розчину еозину, який готують на 3 %-ному розчині цитрату натрію. Краплі швидко перемішують і з суміші роблять тонкий мазок на предметному склі, який швидко підсушують. Дослідження проводять під мікроскопом при збільшенні в 600–900 разів.
|
У декількох полях зору підраховують підряд 500 сперміїв. Окремо ведуть облік тих, що були на час забарвлення живими і мертвими. Живими були ті, що не мають забарвлення цитоплазми головки, а мертвими – із забарвленням. Процент мертвих сперміїв визначають за формулою:
Де: П – процент мертвих сперміїв; М – кількість підрахованих мертвих сперміїв; 100 – стала для переведення в проценти; 500 – кількість сперміїв, які підрахували.
17. Визначення вмісту патологічних форм сперміїв. СПермії Кожного виду тварин мають свою характерну форму і розміри. Наявність в еякуляті значної кількості клітин патологічних форм (сперміїв гігантських і карликових розмірів, з деформованими головками і хвостами, із двома головками і хвостами тощо) знижує заплідненість самок. Тому на племпідприємствах необхідно періодично (один-два рази на рік) визначати вміст сперміїв із патологічними формами і при збільшенні їх кількості проводити андрологічне дослідження самця-плідника для виявлення причин цієї патології.
Сперму барана розбавляють 0,9 %-ним розчином натрію хлориду у 20–30 разів, бугая – у 10–15, сперму жеребця і кнура – у 2–3 рази. На предметне скло наносять краплю сперми і роблять тонкий мазок, який висушують, фіксують 96%-ним спиртом протягом 1–2 хвилин і забарвлюють 1–2 %-ним розчином фуксину, еозину або метиленового синього. Для цього на мазок кладуть смужку фільтрувального паперу і наливають на неї барвник – на 3–5 хв. Потім мазок змивають дистильованою водою і висушують.
Мікроскопію мазка проводять при збільшенні в 600–1350 разів і підраховують у кількох полях зору не менше 200 нормальних і патологічних сперміїв. Нормальні і патологічні форми сперміїв підраховують окремо.
|
Процент вмісту сперміїв із патологічною формою визначають за формулою:
Де: N – кількість сперміїв із патологічною формою.
Для осіменіння дозволяють використовувати сперму барана, якщо в ній міститься не більше 14 % патологічних форм, сперму бугая – не більше 18 %, кнура – не більше 20 % і жеребця – не більше 25 %. Наявність у спермі патологічних сперміїв понад допустимі норми називається Тератоспермією.