3.Структура юридичної клініки.

Юридична клініка, як правило, створюється у якості структурного підрозділу юридичного факультету навчального закладу. Вона постійно взаємодіє у своїй діяльності з відповідними кафедрами права свого навчального закладу.До структури юридичної клініки входять керівник, викладачі-куратори, координатори та консультанти.Загальне керівництво юридичною клінікою здійснює керівник. Також керівник юридичної клініки може обіймати за сумісництвом посаду викладача-куратора клініки за певною спеціалізацією.Викладачами-кураторами призначаються найдосвідченіші фахівці, як правило, особи з науковими юридичними ступенями та практикою правозастосовної діяльності. У цій якості до роботи у клініці також залучаються фахівці-практики у галузі права. Вони залучаються до роботи юридичної клініки протягом навчального року, згідно з планом роботи клініки. Викладачі-куратори надають необхідну методичну і теоретичну підтримку студентам-консультантам: вирішують питання про прийнятність справи, її направлення до студента, виступають у ролі куратора за кожним зверненням, а також забезпечують теоретичну підготовку, яка є складовою програми клінічної освіти студента, здійснюють контроль за діяльністю студентів на відповідність правової допомоги вимогам законодавства і професійної етики.Координатори юридичної клініки — особи, що відповідають за певний напрям діяльності або групу отримувачів послуг клініки. Вони виконують управлінські функції під загальним керівництвом керівника юридичної клініки. Залежно від організаційної здатності координаторами юридичної клініки є співробітники вищого навчального закладу або студенти.Основну роботу в клініці здійснюють консультанти. Це студенти-юристи старших курсів напряму підготовки «Право», які надають допомогу під керівництвом викладачів-кураторів у відповідних галузях права. Прийом студентів до юридичної клініки здійснюється на основі конкурсного відбору. Умови конкурсу встановлюються юридичною клінікою відповідного навчального закладу.

4.Роль юриста в суспільстві.

Правова культура людей, об'єднаних у соціальні спільності, - явище багато в чому об'єктивне, що складається під впливом поєднання численних факторів: соціально-економічних, політичних, етнічних, психологічних, культурно-історичних. Але це зовсім не означає, що на процес формування свідомості людей у ​​юридичній галузі не можна впливати цілеспрямовано. Навпаки, правосвідомість, як і свідомість моральне, релігійне, наукове, потребує систематичного раціональному формуванні, стимулюванні, позитивному соціальному розвитку. У зв'язку з цим, основним завданням юристів є вирішення конфліктних ситуацій в суспільстві і участь у правовому вихованні громадян. Правове виховання - це цілеспрямована діяльність держави, громадських організацій, окремих громадян з передачі юридичного досвіду: систематичний вплив на свідомість і поведінку людини з метою формування певних позитивних уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують дотримання, виконання і використання юридичних норм. Юристи долучають людей до знань про державу і право, законності, права і свободи особистості, вироблення у громадян стійкої орієнтації на законослухняну поведінку. У зв'язку з цим на Міністерство юстиції покладено координацію діяльності міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо правового виховання населення, здійснює методичне забезпечення цієї освіти, формування у громадян правового світогляду. За ініціативою управлінь юстиції більшість обласних і районних державних адміністрацій затвердили регіональні програми правоосвітньої діяльності. Значну увагу приділяють правової тематики засоби масової інформації. Завдання юристів полягає в тому, щоб ширше і переконливіше висвітлювати діяльність органів юстиції та судів, показувати їх роль у побудові правової держави, сприятиме підвищенню авторитету органів правосуддя, роз'яснювати нові закони, щоб кожен громадянин був ознайомлений зі своїми правами та обов'язками.