
- •1.Виникнення і розвиток клінічної освіти.
- •2.Мета і завдання клінічної освіти.
- •3.Структура юридичної клініки.
- •4.Роль юриста в суспільстві.
- •5. Які дисциплінарні стягнення застосовуються до юристів?
- •6.За які проступки юристів притягують до дисциплінарної в-сті.
- •8.Поняття і види юридичних клінік.
- •10.Підготовка до інтерв’ювання.
- •13.Поняття та суть аналізу справи.
- •15.Факти що впливають на вироблення по справі.
- •16. Вироблення позиції по справі
- •18. Правила юриста під час вільної розповіді клієнта
- •19.20. Питання
- •21. Завершення інтерв’ювання, резюмування
- •26. Охарактерезуйте види відповідальності юриста
- •27. Дисциплінарне провадження
- •28. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •29. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •30. Дисциплінарна відповідальність суддів
1.Виникнення і розвиток клінічної освіти.
У 20-30-ті роки XX століття термін «клінічна юридична освіта» вживається у США. Його поява визначила новий напрям у сфері юридичної освіти - внесення соціальних аспектів до вивчення права. Першим, хто зацікавився цим питанням, був Дж. Франк. У своїй праці Дж. Франк провів певні аналогії між клінічною юридичною та медичною освітою. Він запропонував започаткувати принципово новий вид навчання юристів, запозичивши з медицини ідею використання працюючих клінік, як основи для підготовки молодих спеціалістів.60-ті роки XX століття стали періодом, коли сприяння приватних фондів дало суттєвий поштовх до розвитку клінічної юридичної освіти. Окрилені благодійною місією, окремі люди матеріально допомагали юридичним клінікам. Сюди, зокрема, входило надання безкоштовної юридичної допомоги малозабезпеченим верствам населення та розвиток практичних навичок у студентів.Згодом клінічна освіта отримує широку підтримку в Англії, Німеччині, Франції, Росії.У 60- ті роки у США вперше було розроблено освітні програми «клініки правової допомоги», що набули популярності у країнах Центральної та Східної Європи.Авторитетним зразком є «клініка правової допомоги» університету Далхаузі, заснована в 1979 році. Це була перша фінансована урядом програма правової допомоги в Новій Шотландії і перша з чотирьох університетських навчальних програм з правових клінік, започаткованих у Канаді.Клініка надає послуги з традиційних правових галузей - сімейне, кримінальне право; з нетрадиційних - благодійність, еміграція, оренда, державне житло та пенсійне законодавство.Клієнтами клініки є люди незаможні, серед них багато жінок та дітей. Як правило, вони не отримують належних послуг з боку правової, політичної та економічної систем.Працюючи у клініці, студенти можуть серйозно впливати на долю клієнтів, які часто потребують правової допомоги з життєво важливих питань. У той же час робота в Клініці дозволяє студентам отримати специфічний, а, можливо, й унікальний досвід, який вони набувають у рамках навчальної програми.В Україні перша юридична клініка з'явилася в 1996 році. Це юридична клініка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.Нині в Україні на базі провідних юридичних вузів успішно працюють клініки правової допомоги, де силами студентів старших курсів надається безоплатна кваліфікована допомога малозабезпеченому населенню.
2.Мета і завдання клінічної освіти.
Метою впровадження клінічної освіти є подолання в навчальному процесі відриву між теоретичною і практичною освітою завдяки застосування інтерактивних методик в навчальному процесі, що сприятиме розвитку у студентів навичок роботи з “живими” клієнтами, та надання юридичних послуг малозабезпеченим верствам населення.Завдання юридичних клінік та напрямки роботи: Підготовка кваліфікованих спеціалістів у галузі юриспруденції; Впровадження в навчальному процесі елементів практичної роботи у сфері надання юридичних послуг; Розвиток у студентів професійних навичок: опитування клієнта, консультування, проведення аналізу справи, підготовка юр. документів, виступів в судових засіданнях, альтернативному вирішенні спорів.; Проведення наукових досліджень у сфері практичної освіти; Надання юридичних послуг незахищеним верствам населення; З’ясуванні ролі юриста і його професійної відповідальності; Обов’язкове використання загальноприйнятих норм моралі і етики у своїй професійній діяльності; навчання навикам використання особистого досвіду і досвіду колег, навиків вирішення проблем, прийняття рішень;