Питання для самоконтролю:

1. І) Які фактори зумовлюють необхідність кредиту?

2. Що таке кредит?

3. Охарактеризуйте суб'єкти кредитних відносин.

4. Назвіть функції кредиту та їх особливості.

5. Дайте характеристику формам кредиту та критеріям їх виділення.

6. В чому різниця між забезпеченими і незабезпеченими кредитами?

7. Назвіть види забезпечення кредитів.

8. Що таке вид кредиту? Які виділяють види кредиту?

9. В чому різниця між банківським і комерційним кредитом?

10. Сутність меж кредиту та їх види.

11. Що таке кредитоспроможність клієнта? Від яких факторів вона залежить?

12. 12)В чому полягає особливість кількісних меж кредиту на макро- та мікрорівні?

13. Назвіть способи відтворення меж кредиту. В чому полягає їх зміст?

14. В чому проявляється роль кредиту? Яка роль кредиту у сфері грошового обороту?

Питання для обговорення на семінарських заняттях:

1. Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин.

2. Сутність кредиту як форми руху вартості на зворотній основі. Позиковий капітал і кредит.

3. Стадії та закономірності руху кредиту. Об'єкти, суб'єкти та типи кредитних відносин.

4. Форми та види кредиту.

5. Поняття економічних меж кредиту, їх види, причини і наслідки порушення. Кредитні відносини та інфляція.

6. Відсоток за кредит: суп,, види, економічні межі руху та фактори зміни ставки відсотка.

7. Функції кредиту та їх класифікація. Роль кредиту в розвитку економіки.

8. Розвиток кредитних відносин в Україні.

Теми для рефератів:

1. Розвиток кредиту в економіці України (на прикладі однієї з галузей).

2. Роль кредиту у становленні ринкової економіки України.

3. Форми та види кредиту в Україні.

4. Позиковий відсоток та фактори його диференціації.

5. Споживчий кредит в Україні.

Тема 9: Фінансові посередники грошового ринку

Зміст

9. 1. Фінансові посередники і їх місце у структурі фінансового ринку

   2. Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи

9. 1. Фінансові посередники і їх місце у структурі фінансового ринку

До складу фінансових посередників входять такі типи кредитно-фінансових установ: депозиторські установи (комерційні банки та ощадні установи, взаємоощадні банки, позико-ощадні асоціації та кредитні спілки); ощадні установи контрактного типу (страхові компанії — компанії з страхування життя, компанії, що забезпечують інші види страхування. пенсійні фонди); інвестиційні посередники (інвестиційні та іпотечні банки, фінансові компанії).

Основна їхня функція — допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних інвесторів і навпаки. Фінансові посередники створюють свої фонди, беручи кошти в борг у заощаджувачів, за що останнім виплачується процентний дохід. Акумулюючи так кошти, вони надають їх під вищі проценти інвесторам. Різниця між отриманим і виплаченим процентним доходом спрямовується на покриття витрат фінансового посередника та на його прибуток.

Є досить різні види фінансових посередників. Розглянемо їх докладніше.

1. Депозиторські установи — кредитно-фінансові установи, що мають право залучати внески на депозитні рахунки. До складу таких установ входять:

а) комерційні банки — кредитні установи, що надають клієнтам універсальні банківські послуги. Джерелом залучення коштів є внески клієнтів на депозитні рахунки. Кошти позичкового фонду, що є у кожному комерційному банку використовуються для надання банківського та споживчого кредиту, для придбання державних і муніципальних облігацій;

б) ощадні установи, що розподіляються на:

— позиково-ощадні асоціації — кредитно-фінансовий, що акумулює кошти, які зберігаються на ощадних, термінових і чекових депозитах. Кошти, що зберігаються у цих установах, використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості;

— кредитні спілки — невеликі фінансові установи, що утворюються на кооперативних засадах певній соціальній групі для надання кредитів членам цієї групи.

Джерелами залучення коштів є внески учасників спілки, а використовуються вони дія надання споживчого кредиту.

2. Ощадні установи контрактного типу — це кредитно-фінансові установи, які залучають довготермінові заощадження на контрактних засадах. Фонди свої формують завдяки періодичним внескам згідно з контрактами. Ощадні установи поділяються на:

а) компанії із страхування життя, страхування від пожеж і нещасних випадків. Кошти цих компаній формуються за рахунок внесків юридичних і фізичних осіб, а використовуються для довготермінового кредитування і фінансування, завдяки купівлі державних облігацій, акцій та облігацій корпорацій.

б) пенсійні фонди створюються фірмами для сплати пенсій робітникам і службовцям. Створення таких фондів дозволяє знизити податкові платежі фірм і використати їхні кошти для придбання акцій та облігацій корпорацій.

3. інвестиційні посередники до складу яких долучаються:

а) інвестиційний банк, який провадить довготермінове кредитування, завдяки чому імовірне втілення великих науково-технічних проектів. Розподіл функцій між комерційними та інвестиційними банками, наприклад в США, стався після кризи 1929 - 1933 років. Спеціалізація у сфері довготермінового кредитування має сенс, тому що впровадження великих інвестиційних проектів пов'язане із значним ризиком. Інвестиційний банк мобілізує довгостроковий позичковий капітал і передає його позичальникам завдяки випуску та розміщенню облігацій або інших боргових зобов’язань;

б) іпотечний банк — банк, що спеціалізується на видачі довготермінової позики під іпотеки (тобто, ресурси за рахунок випуску та розміщення іпотечних облігацій);

в) фінансова компанія — отримує фонди шляхом продажу комерційних паперів, випуску акцій та облігацій. Залучені кошти надає споживачам у вигляді позик або кредитів на придбання споживчих товарів довготермінового користування, для ремонту будинків, на потреби малого бізнесу.