Фрагмент сьомий: з чого сформована система? (подвійне коло)

Оля (С15 (Марічка): В мене була одна така одногрупниця, про яку я вже можу говорити – не буду називати її ім’я…. вона перші два роки вчилася дуже погано.

Віта (С15 Наталя): та то можуть в пізнати, якщо ти скажеш, на економічному було багато таких людей?

Оля (С15 (Марічка): мені пофіг… нас 600 випускників в рік випускають – ясно що можуть…короче… перші два курси більшість екзаменів вона здавала по комісії…потім виявилось…шо зам декана – є другом її родича, дуже близького і відповідно…

Віта (С15 Наталя): ДУЖЕ близького» (сміх)

Оля (С15 (Марічка): і відповідно за наступні три роки в неї було все ідеально, і на магістратурі в неї червоний диплом… і вона ще здається йде в аспірантуру!

Діма: А ти не йдеш в аспірантуру?

Оля (С15 (Марічка): Нє! Я не хочу йти… я не хочу застрягати в тій гнилій системі…(смішок)…але образливо, шо йде вона і потім… вийде так шо мої діти будуть навчитися у неї… звичайно хтілося піти! І не дати їй поступити туди…і шось там поміняти, але… це мені не під силу…тому краще втікати звідси

Катя (С3): дехто з моєї групи пішов в аспірантуру і пішли туди далеко не найкращі люди, туди пішли люди які просто, власне, по стахановські валили, але без ніякого творчого мислення. Ну от з моєї кафедри, можливо, відсотків тільки 20 реально людей які творчі, якім подобається то, шо вони роблять, а все решта це просто хороше суспільне місце, ну… місце, в сенсі хороше… доцент, викладач такого то університету, ну заради цього й справді, можна написати реферат на 10 сторінок більше.

Андрій (С19): Якщо вступають в університет люди, яким це не цікаво, а потім люди, яким це не цікаво починають викладати той предмет, то іншим стає не цікаво і так все йде по колу.

Юра (С30): Мені здається, що кожна система будується на 3 китах: гроші, співвигода, вони самі собі вигідні, а третє це дибілізм людей. От і все.

=======================================================================

(муз. Бабки в шапку)

Фрагмент восьмий: сто тисяч

Вася (С36): Ми купляли контрольні. Є така схама в викладачів. Якби не купиш то можуть обідитись і не поставити оцінки ну і до тебе будуть негативно ставитись. Ну якби група зібралась ми кожен окремо собі зайшли, в карманчік гроші положили чи там в книжечку, і вона дала тобі там контрольну. Та контрольна стоїла там, ну припустимо якшо з хімії, то виходило по сто п’ятдесят гривень, бувало і по триста п’ятдесят, і по чотириста. Як яка. ну бувало що купували там комусь каву, подарок, ну комусь сто гривень, комусь двісті гривень. То ніби так.

Діма: А там були такі люди що самі писали ці контрольні?

Вася (С36): Ну були що самі, але трошки були праблєми з ними. їх зараховували але вже з утруднєнями. Вже потім, як я поняв, вони купляли. Ну не поставить він тобі оцінку, поки ти не купиш в нього контрольну. Є ше..ну залежить вже від предмету. Якщо солідний такий предмет, знаєш, і знаєш, що викладач бере, то ти йому мусиш дати.

Діма: Розкажи як здаєш сесію

Вася (С36): нам дають питання, а ми вже на ті питання шукаємо відповіді. І ми звертаємось до викладача, по цьому предмету, і він якби перед екзаменом дає нам ці відповіді на білети і ми якби списуємо, ну якби так. Ну списали, якби так, і в кінці нам дають результат. Ну якби всі здали, зачьот...всьо нормально, зараховано.

Діма: Вони вам дали вілповіді які ви маєте на екзамені переписати? І всьо?

Вася (С36): Ну так. Дав той викладач до якого ми звертались. Вони знають що ми будемо списувати, ну але це наче дозволяється.

Діма: І які у вас розцінки за ці речі?

Вася (С36): Ну ми тоді на початку платили...напочатку ми тоді скинулись по двісті доларів за державні... трохи збили ціну. Скинулись в конвертік, староста занесла там, в деканат, і всьо.

Діма: І так ви вирішили всю сесію, по суті?

Вася (С36): Ну якби так. Можна сказати вже так. Ну на екзаменах вже не даєм. Зараз скидаємось вже групою, нам сказали які екзамени, і ми платимо тому викладачу, який написав нам відповіді. А так то не платимо.

Діма: То незалежно від тих двохсот доларів?

Вася (С36): Ну якби так. То за екзамен, ніби, вони дадуть нам трошки списати. Перевага в тому, що вони дають нам тихенько питання, а потім бувало що і відповіді. Тоді, ми вже і написали. Ну посписували.

Діма: А скільки треба платити, щоб отримати ці відповіді на питання?

Вася (С36): Ну скільки там...ну по пятдесят гривень. Ось сьогодні мискинулись....емммм....фармацію ми будемо скидатись потім....ну що сьогодні ми

здавали?...ну скидались по пятдесят гривень, іменно наша група, що ми здавали.

Діма: А навіщо цей весь цирк робиться? Що ти купуєш відповіді, тобі дають списати. Невже не можна просто гроші заплатити і тобі дадуть диплом та й усе? Навіщо весь цей цирк?

Вася (С36): Я не знаю. Ну державні іспити так мають пройти. Там приїжджає голова. Всі приходять....а його сьогодні не було, то він довірив, якби, декану. То вже декан сидів, але він вже знає нашу групу, то і не провіряв. А вони собі там діляться, то нас вже не касається. Викладачі, які там сиділи тоже нічого не казали, бо ми в них здавали, купували контрольні, ну і захищали заліки. То вони вже нічого не казали. А якби там був голова, то нам прийшлось би акуратно то все писати. А так нас запроторили в маленьку комнату. Вузенькі парти, ну було трудновато списувати. А на наступний екзамен буде інакше.

Діма: У вас є такі викладачі, що не беруть?

Вася (С36): Є одна така молода викладачка, казала не буде брати, але все таки взяла. Вже її нема, ми їй скинулись дві тисячі, і вона поїхала собі на курорт якийсь. Ну ми могли їй не платити, а так сказали що нічого не знаємо, та й скинулись. Трохи протупили, бо могли і не скидатись, але скинулись. Та й таке.

Діма: Але тебе в принципі влаштовує така система?

Вася (С36): Ну та. Тут така ситуація, що один вивчив, інший не вивчив, а така сама оцінка. А ти сидів, напрягав свої мозги. Я собі так роздумую, для чого? Який смисл? Ти подивишся на то раз, другий та й пішов заплатив. А так ти собі заплатив, і будеш мати хорошу оцінку. Мене наприклад влаштовує така система. І просто і бистро, і оцінка стоїть, і ти собі не напрягаєшся.

Діма: Ну мені, чексно кажучи було б шкода гроші віддати.

Вася (С36): Шо-шо?

Діма: шкода гроші віддавати.

Вася (С36): Ну як тобі сказати. Я готувався до тої сесії, збирав гроші. Ну то державні іспити, знаєш вже існує така система, що даєш і нікуда не дінешся. Інші будуть давати, а мене просто завалять.

Діма: А скільки десь в середньому треба грошей на сесію?

Вася (С36): Залежить скільки предметів буде. Ось копійка до копійки і росте. От.

Діма: Це все заради диплому?

Вася (С36): Ні. Мені освіта потрібна.

Валерія (В7): я бачила, що люди ходять просто і домовляються. Одній викладачці було достатньо купити просто кульок цукорків (Сміється). Іншим якійсь, ну тобто, як сказати, хто як себе за скільки продає. Інші це коньяк і цукорки, комусь по 50 гривень. Ну був викладач такий з анатомії, просто це був мій улюблений предмет, я з ним брала участь в олімпіаді, виграла перше місце…іііі…я викладача дуже поважала, він був проректором. Ну взагалі з тої толпи викладачів дуже мало було викладачів яких я поважала, він ше на лекціях казав про то, шо ми маєм вчитися, шо ми там всі такі (стукає по столу), тре вчитися, ла-ла-ла, що хабарів не можна брати, що він ніколи не бере і так клявся навіть, а потім я дізналася, що хтось йому з нашої групи заплатив. Ну, тобто я зрозуміла, що ця людина теж лицемірить і це перше розчарування в таких людях на яких от всьо тримається. Потім я зрозуміла шо інші теж, у мене була улюблена викладачка, вона теж не відрізняється. Ну і це все так валиться.

Марко (В27 (Олег): в мене така ситуація була з історії. Я навіть скажу прізвище, обов’язково. Це такий типу професор Денисов, який викладав предмет історія. От і я його опишу – це був, це була людина, якій орієнтовно було шістдесят – сімдесят років, практично лиса, в окулярах, мала при собі великий кейс з газетою. Коли ця людина з’являлася в нас в аудиторії, ми сиділи мовчки, він відкривав свій кейс, дивився в нього хвилин десять, після того піднімав очі, і казав нам добрий день. Те, що він розказував на рахунок історії, е скажімо так словами не передати. А вкінеці треба було платити. І коли я дивився там на купюри Тараса Григоровича Шевченка, Грушевського першого президента України, тобто західноукраїнської народної республіки, я розумів для чого потрібна історія.

Ліс (С3): ну в нашому університеті без цього ніяк...ну , було багато випадків, таких що тебе там ущемляють, говорять , що ти такий-сякий, що ти не можеш вивчити. А насправді, як ти можеш це вивчити, якщо ти цього не розумієш, бо це …як то сказати..ну він такий говорить..пару слів по темі, решту якийсь брєд, я не знаю який ..це просто, справді марна трата часу і в кінці мало того, що не вчить, так ще й вимагає гроші.. нажаль таких, за чотири роки навчання зустрічалось багато, ну але останній це взагалі окремий випадок (сміється). Це виглядало так… він кожного кликав до себе в кабінет і от казав там «от дивись, в тебе є то стільки-то балів, додає там 10+5+…в тебе виходить там 20 балів і тобі не хватає там до 51 « і пише суму грошей, яку треба. Треба до цього «зараху». Особисто я платила 100 гривень, а я чула від одногрупників, то там …в окго менше, в того й більша сума. Взагалі ходять чутки, що це все залежить від його фінансового стану на даний момент.

Віра (С39): Ой..ну як сказати.. я вважаю, що хабарі не потрібні. Це ж.. як її..корупція, правильно ии і дуже важко, коли є чесні люди які заробляють своїм серцем, хочуть щось добитися і тут їм переходять дорогу та, які мають гроші от і..ну, це, це сумно. Але з іншого боку, коли немає іншого виходу, то ..потрібно й таке. Потрібно і дати там пару гривень з боку чи занести комусь коньячок. Ну навіть в лікарні…всюди є: і в лікарні, і в школах і..знаєте, половина мого класу купували атестати за гроші…

Сашко (В27 (Олег): є попит, є пропозиція. Корупція – це основний бізнес в нашій країні. Як тут без того жити? Скажімо так, що ти задаєш питання корупція в університеті, це скажімо так, по ієрархії на стільки низько стоїть, порівнянно з скажімо Верховною Радою, і таким нормальним деребаном землі, ресурсів і заводів, і енергоносіїв. Просто переділюються не знати який раз, і просто всі над ним трусяться, як Кощій над златом чахне.

Любчик (С1): ця система глибоко входить в корні (думає секунду).. кудись в корні я навіть не знаю куди чесно кажучи. Ну викладача це влаштовує на сто процентів..ну..еее я в принципі якби це сильно не звучало все-таки в майбутньому маю бути спеціалістом, але якби не оці от, якби не бУла так вкорінена хабарництво і корупція в університеті, то я би не знаю чи його закінчив, не знаю чи зараз тут би сидів і говорив е..ну.. в принципі, але еее якшо по суті брати, якби не бУло хабарів тоді може і викладачі навіть було би..ну ..може не то шо лояльно, але більш серйозно ставились в принципі, я б серйозніше ставився до учьоби в принципі, якби в загальному плані це краще якби не бУло хабарів, але я думаю ми до цього як держава, враховуючи яка ми молода держава, якби. Нам ше зарано відкидувати корупцію взагалі як спосіб виживання.

======================================================================= (муз. «рейт мі» + СкажЬІ красавиця)