Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DIPLOM_material_dlya_chitannya_VKAZIVKI_KhTO_C....docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
92.73 Кб
Скачать

Фрагмент шостий: хазяїн

Лісик (С5): Ну ситуація була така: я староста групи… на початку року нам сказали принести пачку паперу… Я незнаю, я чи просто прослухала, чи я тоді запізнилася і мене не було, но в любому випадку я того не почула, або… незнаю, яким чином. І потім через півроку, навіть під кінець семестру… ми приходимо і нам кажуть: модуль… там нас 3 групи разом було… Прешій групі роздали, а нам, і ще одній групі – нічого… ну… не роздали, просто не дали питань взагалі. Ми питаємося ніби, ну, в чому річ? А він каже: «Я попереджав, що треба пачку паперу… а тепер як хочете так і пишіть собі цей модуль… І оцінки собі теж поставите самі, куда хочете»… в такому от плані… Ну я підхожу і кажу: «Ну вибачте, будь-ласка, я не почула, я староста групи… ну, це моя провина... Давайте хоча б так, щоб хоча б моя група це написала». Кажу, що ми принесем навіть вам цю пачку паперу… Він почав кричати: «Мені що, потрібна ця пачка паперу?». Я кажу: «Ну давайте придумаєм щось з вами… Ну що можна взагалі зробити?». І тут він почав… казати, ну… щось на кшталт такого, що я не повторю… Якщо там лотос… подує там якийсь вітер… і племя впаде перед вождем. І такими, от такима словами він мені сказав, що треба написати… реферат. Ну це я взагалі ледве здогадалася. Я його це перепитую, кажу: « Це… нам треба тобто реферат написати і вам на кафедру принести?». А він: « Ти чого мене цитуєш?». Я кажу: «Та я не цитую, я… питаюся… для себе». «Для себе про себе». Ну і потім в кінці вже року, ми забрали свої заліковки… Ми сиділи, нас четверо зайшло… Він так дає нам заліковки і так: «А взагалі, я вважаю, що розум вам пасує як корові сідло.» На мою думку він… дуже… ну, він знає, що він викладач… і він цим користується в дуже нехороших цілях… Якби… він знає, що студент нічого не може зробити, він знає, що йому треба здати, він знає, що студента можна завалити по його предмету… Ну, це… ну от він так принижував… просто принижував студентів.

Перець (С3): цее точно не університет для студентів, а студенти для університету. Університет – це якась така самодостатня структура, а ти туди приходиш і ти просто там якісь поклони б’єш перед кожним кабінетом. Зимової сесії я сиджу в коридорі в себе на кафедрі, до мене підходять двоє студенточок, дуже-дуже перелякані, з величезними очима, дуже-дуже перелякані і говорять такою, знаєте є волинський якийсь акцент такий?

Всі: Так (сміються)

Перець (С3): Ну. Є таке. Вони з якогось затурканого села біля Ковеля, вони вчаться на соціології і в них одним словом ее талон з цього предмету в однієї викладачки і вони… Що ж вони мали там зробити? Вони мали підійти до цієї завідувачки кафедри і що б вона дозволила їм ніби здати цей талон. Іі ее і в результаті замість того щоб конкретно пояснити цім дівчаткам двом, зашуганим, з Ковеля, з підковеля, з лісів Волинських : «Дівчатка, - шо, - … Дєвочки, в вас це не виходить не тому, шо я не можу, не хочу, а тому шо лалала». Вони починають кричати на них і викладачка, і завідувачка кафедри і питати: «А що ви робили цілий семестр? Де ви були цілий семестр? Та ви взагалі… Чого в вас так багато пропусків?». А ця інша викладачка починає до них, підключається і починає: «Та ви знаєте в мене є.. скільки вам років? скільки вам років?.. Вам вже скоро 20 років.. А в мене є восьмирічна дитина, і я цій восьмирічній дитині конкретно пояснюю… вона в мене відмінниця, ви знаєте що вона в мене відмінниця… але ее в неї з фізкультури дев’ятка і я їй конкретно пояснила: «Якщо ти хочеш мати з фізкультури десятку, ти повинна сумлінно ходити на вправи!» І моя дитина взяла і сумлінно походила на вправи з фізкультури і вона тепер має десятку. А ви… їй вісім років, а вам скільки? Вам двадцять. І ви елементарно цього не можете зрозуміти?» (малесенький люфтик) Шо це взагалі за рівень розмови? От шо це за рівень розмови? Оце викладач говорить? Оце мова викладача?

Марічка (В4): Треба прибрати в хаті, купити продукти, прослідкувати за хатою, ну елементарно, ми ж тоже не можемо там тільки вчитися. Вони цього не хочуть розуміти. Викладачі цього не розуміють. Викладачі вважають, що має бути тільки навчання.

Валерія (В4): Є багато викладачів з не зовсім влаштованим особистим життям, як на мою думку, тому що дуже багато часу проводять в університеті ті, що влаштовані вони біжать з університету, в них є куди бігти, а ті, що не влаштовані, вони так роблять, щоб і в тебе вже нічого було. Це є правда.

Марічка (В4): треба елементарно прибрати не тільки перед паскою перед різдвом, що є теж дуже тяжко, а якщо вихідних майже не дають, а ще приготовити щось, це може й здається комусь дрібницею, викладачі цього не розуміють. насправді це є тяжко, це є дуже відповідально, це все лежить на тобі ця вся відповідальність. Звичайно, хлопець помагає всім чим може, він теж і прибирає, і все, але йому теж тяжко. В нього є робота, і навчання, і в нього ще є, в дома треба поїхати, помогти, там городи є, хазяйства нема, зато городів багато, з цього теж, треба якось з цим рахуватися, але наша освіта з цим не рахується, тобто фактично ти маєш тільки вчитися, вчитися, вчитися, тоді тільки починати там працювати і щось таке, ну а їсти поки ти вчишся, ти не маєш, не треба. Це наболіла тема за 4 роки університету. як закінчу 5й курс, то напевно дам якесь інтерв’ю по телевізору, але закінчу 5й курс, а тоді вже. Бо інакше можу не закінчити.

Бодя (В14): Ну в нас був такий викладач, дуже хороший, еее. В нього звання доктор наук, він зазнав дуже високої популярності, викладає навіть за кордоном. Його методика мені дуже сподобалася, на його предмет ходили всі. Хоча він сказав на першій парі: «Студенти, я еее три ставлю всім. Головне, шоб ви знали як мене звати (усміхається). Всім. Хоть ви ходите, хоть нє. Якшо ви маєте там п’ять енок, ставлю вам чотири. Якшо ви маєте до трьох енок, ставлю п’ять. Якшо ви маєте там нуль енок, будете мати там дев’яносто дев’ять чи сто». І ти вже маєш стимул ходити на пари. А коли я побачив як він викладає, то справді захотілося вчитися, почав навіть позакласно шось вивчати. От і це є викладач справді, який тобі причепив любов до цього предмету. Студенти ж не дураки, вони будуть ходити до хороших викладачів. Безумовно, є такі еее всякі ее… підераські, їбущі еммм… асистенти, які тобі можуть справді всьо загадити. Вони там просто сидять для галочки на тій кафедрі. Чи їм хочеться тебе доїбати чи їм хочеться тебе десь там еммм евв (пауза) підсікти в оцінці, не знаю. Вони тобі просто реально можуть врізати стипендію. За чотири роки навчання я поміняв десь двадцять п’ять викладачів приблизно. І із них лише два викладача, до яких би я знов хотів би прийти на пару.

Оля (В16): Я скзала викладачу, шо думаю інакше. А він каже «Хто ти така, щоби думати? До тебе були Фройд, Юнг, Адор і Флінч. Вони думали, а ти сиди і вчи те, що вони писали».

Віта (В20): пам’ятаю, так між нами був у нас такий викладач з історії – ну ніхто не міг з ним знайти спіль ну мову, НІХТО. Він був дуже нервовий, він міг книжками кидатись, він міг обзиватися, він приходив на пару і казав – чим гарніша дівчина, тим вона дурніша, ну це така еволюція мавпи. Ми такі сиділи просто…і…ну насправді викладач, ми не…хтось шось там не підготував – реально міг кидатися книжками…

Віра (В20): а буває просто прийде викладач, він візьме листочок, сяде з ним, просто бубнить собі під ніс, навіть не піднімає очі подивитися шо робиться в аудиторії. В аудиторії студент може їсти, може спати, може сидіти в інтернеті, слухати музику, грати в карти ну… будь шо…тому шо він знає, шо викладач не відірве очей від листочка, і він не побаче шо ти робиш, просто-на-просто, і…серйозно то так є…

Катя (В20): А коли викладач читає з листочка – ну ясно, шо це не його і він просто відробляє свої гроші… а наприклад, всю групу ...якимось ...ну наприклад, коли дійсно важкий предмет і група його не розуміє, і варто зауважити - і виклидач не може пояснити, направду, шо ніхто не розуміє і викладач не може нормально пояснити...і коли починається - шо ви "тупі маргінали" і тому подібне і ти так сидиш думаєш - дуже приємно...і ти вже не хочеш іти на ті пари...

Юра (В22): На другому курсі в мене було маленьке відкриття на рахунок викладачів. мало того, що ніхто не хоче вчитися. А справа в тому, що ніхто не хоче викладати. Що більшість викладачів – це люди, які не реалізувалися у своїй спеціальності... ну вони лузери, що вони не досягли нічого і просто залишились викладати... тому що вони не хотіли...

Любчик (В26): Ну разные были преподы. Был там один урод старый, препод и ко всему алкаш конченый, мы наблюдали за ним в новогодние праздники как он ползет бухой в хлам по над стенкою, мы пришли к нему здавать, а он еле ползет, наша група стоит на него смотрит, он подходит к раковине, по сцал в нее при нас, и назад пошел, видимо пить дальше. А как мы ему здавали, мучает мучает, деньги не берет, а потом выдает: «Мне на даче нужно помочь». А как он на дачу собирается... мешок бухла. Там бухарест полный. В этой стране все бухают, у человека куча проблем, он хочет забыться, уйти от них и поэтому пьет. Людей ничего не радует, они несчастны.

Дмитро (В27(Рома): А ці жіночки з деканату? Вони ставляться до студентів як до гавна, як до нижчої раси. Ти просто приходиш, а тобі там хамлять на кожному кроці, до тебе ставляться, як до нижчої людини, це неприємно. Коли ти кажеш: “Добрий День! Я перепрошую, чи можна мені,…”, а тобі кажуть: “Вийди”. Ти такий стоїш, і думаєш ну дуже класно! При тому, що ми ж люди знову ж таки освічені, ми ж не бидло з мехмату. Ми філософи, а до нас так ставляться.

Василько (В27(Рома): Там треба випрошувати, сраку лизати, щоб вони тобі видали якусь довідку. Ну так і хочеться, розвернутися зразу, але фішка в тому, що ти не можеш так зробити. Ти не можеш їм хамити, тому, що вони круче.

Марко (В27(Толік): я не дуже конфліктний, особливо з викладачами. Коли то ще й стосується того, що він мене може просто завалити, знаєш. Йому то ніяких проблем нема, а я то потім буду вигрібати. Тому тим то своїм конфліктом, я нікому добре не зроблю. Та нє, я краще буду знати як я знав до того, що він мудак і мені буде легше. Ну нащо конфліктувати з людиною, яку ти не поважаєш і взагалі яку ти не рахуєш як людину. Легше казати та, та, та і потім дати сто гривень і ніхто не конфліктує і нікому то не треба. У людей немає бажання конфліктувати з викладачами, бо вони розуміють що їм же ш треба далі якось разом...

=======================================================================

(муз. СкованЬІе одной цепью…)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]