Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мязи фініш.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.99 Mб
Скачать

М'язова система.

М'язова система (мал. 77, 78,) - одна з основних біологічних підсистем у вищих тварин, завдяки якій в організмі здійснюється рух у всіх його проявах. 

  Малюнок 77. М'язи передньої поверхні тіла людини. Загальний вигляд. 1 - трапецієподібний м'яз; 2 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, 3 - м'яз-опускач кута рота; 4 - жувальний м'яз; 5 - великий скуловий м'яз; 6 - круговий м'яз ока; 7 - скроневий м'яз, 8 - переднє черевце надчерепного м'язи, 9 - круговий м'яз рота; 10 - м'яз, що опускає нижню губу, 11 - дельтоподібний м'яз, 12 - двоголовий м'яз плеча; 13 - прямий м'яз живота; 14 - зовнішній косий м'яз живота; 15 - пірамідальний м'яз; 16 - гребінчастий м'яз; 17 - довгий привідний м'яз стегна; 18 - кравецький м'яз; 19 - великий привідний м'яз стегна; 20 - прямий м'яз стегна; 21 - медіальний широкий м'яз стегна; 22 - передній великогомілковий м'яз; 23 - сухожилок довгого м'яза, розгинача пальців стопи; 24 - камбалоподібний м'яз; 25 - литковий м'яз; 26 - латеральний широкий м'яз стегна; 27 - м'яз, що напружує широку фасцію стегна; 28 - м'яз. розгинач пальців кисті; 29 - довгий променевий м'яз, розгинач зап'ястка, 30 - плече-променевий м'яз; 31-плечовий м'яз, 32 - передній зубчастий м'яз; 33 - великий грудний м'яз Малюнок 78. М'язи задньої поверхні тіла людини. Загальний вигляд. 1 - жувальний м'яз; 2 - скроневий м'яз; 3 - заднє черевце надчерепного м'яза; 4 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, 5 - трапецієподібний м'яз; 6 - дельтоподібний м'яз; 7 - малий круглий м'яз; 8 - великий круглий м'яз; 9 - триголовий м'яз плеча; 10 - двоголовий м'яз плеча; 11 - плечопроменевий м'яз; 12 - променевий згинач зап'ястка; 13 - ліктьовий згинач зап'ястка; 14 - напівсухожилкоий м'яз; 15 - напівперетинчастий м'яз, 16 - двоголовий м'яз стегна; 17-литковий м'яз; 18 - камбалоподібний м'яз; 19 - довгий і короткий малогомілкові м'язи; 20 - підколінний м'яз; 21 - клубово-великогомілковий тракт, 22 - великий сідничний м'яз; 23 - середній сідничний м'яз; 24 - зовнішній косий м'яз живота; 25-найширший м'яз спини; 26 - підостьовий м'яз; 27 - довгий променевий розгинач зап'ястка; 28 - плечопроменевий м'яз. 

М'язова система являє собою сукупність здатних до скорочення м'язових волокон, об'єднаних в пучки, які формують особливі органи – м’язи або ж самостійно входять до складу внутрішніх органів. Маса м'язів набагато більше ніж інших органів, і у хребетних вона може досягати 50% маси всього тіла, у дорослої людини - до 40%. В м'язових тканинах відбувається перетворення хімічної енергії в механічну енергію і теплоту. 

У хребетних виділяють три типи м'язів:

1. Скелетні м'язи (вони ж поперечно-посмуговані, або довільні). Прикріплюються до кісток. З їх допомогою зберігається рівновага тіла, проводиться переміщення в просторі, здійснюються дихальні і ковтальні рухи. Ці м'язи скорочуються зусиллям волі під дією імпульсів, що надходять до них по нервах з центральної нервової системи. 

2. Гладкі м'язи (мимовільні). Вони знаходяться в стінках внутрішніх органів і судин. Ці м'язи беруть участь у транспортуванні вмісту порожнистих органів, наприклад їжі по кишечнику, у регуляції кров'яного тиску, звуженні і розширенні зіниці і інших мимовільних рухів усередині організму. Гладкі м'язи скорочуються під дією вегетативної нервової системи.

3. Серцевий м'яз. Він є тільки в серці. Ця м'яз невтомно скорочується протягом всього життя, забезпечуючи рух крові по судинах і доставку життєво важливих речовин до тканин. Серцевий м'яз скорочується «самопроизвольно», а вегетативна нервова система тільки регулює його роботу. 

М 'яз, musculus, є активним елементом апарату руху і має різну форму (рис. 79). 

Малюнок 79. М'язи різної форми. А - веретеноподібний м'яз, Б - широкий м'яз, В - одноперистий м'яз, Г - двоперистий м'яз, Д - двоголовий м'яз, Е - двочерецевий м'яз. 1 - черевце м'яза; 2 - сухожилля; 3 - апоневроз (широке сухожилля). 

Скелетний м'яз утворений поперечно посмугованими м'язовими волокнами (мал.. 80). Їх поперечна посмугованість зумовлена наявністю чергуючихся, двоякопреломляючих проходимість світла, дисків - анізотропних, темніших, і однопреломляюих світло - ізотропних, більш світлих. Кожне м'язове волокно складається з недиференційованої цитоплазми, або саркоплазми, з численними ядрами, яка містить безліч диференційованих поперечно посмугованих міофібрил. Периферія м'язового волокна оточена прозорою оболонкою, або сарколемою, яка містить фібрили колагенової природи. Невеликі групи м'язових волокон оточені сполучнотканинною оболонкою - ендомізіем, endomysium; більші комплекси представлені пучками м'язових волокон, які укладені в пухку сполучну тканину - внутрішня перимізій, perimysium internum; весь м'яз загалом оточений зовнішнім п еримізіем, perimysium externum. 

Малюнок 80. 1 - Схема будови м'язового волокна: а - миофибрилла; б - ядро. 2 - Схема будови міофібрили: а - оболонка; б - міозин; в - актин; г - місток між ними; д - нервове волокно. 

Всі сполучнотканинні структури м'яза, від сарколеми до зовнішнього перимізія, є продовженням одна одної і безупинно пов'язані між собою. Весь м'яз одягає сполучнотканинний футляр - фасція, fascia. У більшості м'язів розрізняють черевце, venter, і два кінці, з яких один є початком м'язи і отримує назву головки, caput, а інший, протилежний кінець, називається хвостом м'яза, cauda. У кінців м'язи сполучна тканина утворює сухожилок, tendo, яким м'яз прикріплюється до кістки. Сухожилок утворений з оформленої щільної волокнистої сполучної тканини, колагенові волокна якої в місці прикріплення до кістки пронизують окістя і закінчуються в кістковій тканині.

Окремі пучки різного порядку оточені сполучнотканинною оболонкою - ендотендініем, переходить у зовнішню оболонку, що оточує всі сухожилля загалом, - перитендиній, peritendineum. Плоске сухожилля отримує назву сухожилкового розтягу, або апоневроза, aponeurosis. По напрямку м'язових пучків та його відношення до сухожилка розрізняють три основні типи м'язів: а) паралельний тип - м'язові пучки розташовуються паралельно довгій осі м'яза (наприклад, кравецький м'яз, m. sartorius), б) перистий тип - паралельно йдуть м'язові пучки прикріплюються під кутом до довгої осі м'яза. Розрізняють м'язи одноперисті, mm. unipennati, м'язові пучки яких прикріплені з одного боку сухожилка (наприклад, довгий згинач великого пальця кисті, m. Flехог pollicis longus); двоперисті м'язи, mm. bipennati, де м'язові пучки прикріплюються по обидва боки сухожилля (наприклад, довгий згинач великого пальця стопи, m. flexor hallucis longus); багатоперисті м'язи, mm. multipennati, в яких м'язові пучки у вигляді багатьох перистих груп прилягають один до одного (наприклад, дельтоподібний м'яз, m. deltoideus), в) трикутний тип м'язів - м'язові пучки з різних напрямків сходяться до одного спільного кінцевого сухожилка (наприклад, скроневий м'яз, m. temporalis).

Деякі м'язи мають дві або кілька головок. М'яз, що має дві головки, отримує назву двоголового, m. biceps, три головки - триглавого, m. triceps, чотири головки - чотириголового, m.quadriceps. Зустрічаються м'язи, що мають два черевця, розділених проміжним сухожиллям. Такі м'язи отримують назву двочеревцеві, mm. digastrici.

 Зазвичай м'язи одним кінцем кріпляться вище, а іншим нижче суглоба. При такому кріпленні скорочення м'язів приводить у рух кісти в суглобах.

До допоміжного апарату м'язів, при його роботі, відносять фасції, синовіальні і фіброзні піхви сухожилків, синовіальні сумки і сесамоподібні кістки. Фасції, fasciae, утворюють сполучнотканинні футляри, які оточують окремі м'язи або цілі групи м'язів. Фасції є різної протяжності, товщини і шаруватості сполучнотканинні пластини з безліччю колагенових і еластичних волокон, орієнтація яких обумовлена тими функціональними особливостями, які несуть м'яз чи група м'язів, пов'язаних з даною фасцією. У ряді місць фасції, розташовуючись між м'язами як міжм'язова перегородка, septa intermuscularia, зростаються з окістям, утворюючи кістково-фіброзні піхви, до стінок яких прикріплюються м'язи. Фіброзні піхви сухожилків, vaginae fibrosae tendineae, знаходяться в найбільш рухливих місцях кінцівок в області кисті і стопи, сприяючи ковзанню сухожилків у суворо визначених напрямках. Волокниста сполучна тканина утворює фіброзні і кістково-фіброзні піхви і канали, усередині яких залягають синовіальні піхви. vaginae synoviales tendinum.

Синовіальні сумки, bursae synoviales, є порожнини, заповнені рідиною, вони розташовуються в місцях найбільшої рухливості сухожилків, м'язів, шкіри, сприяючи зменшенню тертя.

До кожного м'язу підходять один або кілька нервів і судини, що забезпечують його кровью. М’язи виконують велику роботу, тому вони багаті кровоносними судинами, по яких кров постачає їх киснем, поживними речовинами, виносить продукти обміну речовин.

І ннервація м'язів (рис. 81). Кількість нервових закінчень у різних м'язах неоднаково. У м'язах стегна їх порівняно мало, а окорухових м'язи, цілими днями вчиняють тонкі і точні рухи, багаті закінченнями рухових нервів. Кора півкуль нерівномірно пов'язана з окремими групами м'язів. Наприклад, величезні ділянки кори займають рухові області, керуючі м'язами обличчя, кисті, губ, стопи, і відносно незначні - м'язами плеча, стегна, гомілки. Величина окремих зон рухової області кори пропорційна не масі м'язової тканини, а тонкощі і складності рухів відповідних органів.

Малюнок 81. Іннервація м'язів. 1 - еферентні волокна; 2 - спинальний ганглій; 3 - аферентні волокна; 4 - волокно інтрафузального апарату; 5 - волокно від рецептора Гольджі; 6 - сухожиллка; 7 - інтрафузальне м'язове волокно, 8 - вільне нервове закінчення, 9 - волокна мотонейрона, 10 – сухожилок

Кожен м'яз має подвійне нервове підпорядкування. Одними нервами подаються імпульси з головного і спинного мозку. Вони викликають скорочення м'язів. Інші, відходячи від вузлів, які лежать з боків спинного мозку, регулюють їх харчування. Нервові сигнали, що керують рухом і харчуванням м'язи, узгоджуються з нервовою регуляцією кровопостачання м'яза. Виходить єдиний потрійний нервовий контроль.

Робота м'язів. М'язи, скорочуючись або напружуючись, робляють роботу. Вона може виражатися в переміщенні тіла або його частин. Така робота здійснюється при піднятті ваги, ходьбі, бігу. Це динамічна робота. Утримання частин тіла в визначеному положенні, утримування вантажу, стоянні, збереженні пози відбувається статична робота. Одні й ті ж м'язи можуть виконувати і динамічну, і статичну роботу.

Скорочуючи, м'язи приводять у рух кістки, діючи на них, як на важелі. Кістки починають рухатися навколо точки опори під впливом прикладеної до них сили. Рух в будь-якому суглобі забезпечується як мінімум двома м'язами, що діють у протилежних напрямках. Їх називають м'язи-згиначі і м'язи-розгиначі. Наприклад, при згинанні руки двоголовий м'яз плеча скорочується, а триголовий м'яз розслабляється. Це відбувається тому, що напруження двоголового м'яза через центральну нервову систему викликає розслаблення триголового м'яза.

Малюнок 82. Робота м'язів.

Скелетні м'язи прикріплюються з двох сторін від суглоба і при своєму скороченні роблять у ньому рух. Зазвичай м'язи, що здійснюють згинання, - флекстори - знаходяться спереду, а м’язи що роблять розгинання-екстензори – розташовані ззаду від суглоба. Тільки в колінному і гомілковостопному суглобах передні м'язи, навпаки, роблять розгинання, а задні - згинання.

М'язи, що лежать зовні (латерально) від суглоба, - абдуктори - виконують функцію відведення, а м’язи що лежать досередини (медіально) від суглоба - аддуктори - виконують функцію приведення. Обертання виробляють м'язи, розташовані косо або поперечно по відношенню до вертикальної осі (пронатори - обертаючі всередину, супінатори - назовні). У здійсненні руху бере участь звичайно кілька груп м'язів. М'язи, що виробляють одночасно рух в одному напрямку в даному суглобі, називають синергістами (плечовий, двоголовий м'язи плеча); м'язи, виконують протилежну функцію (двоголовий, триголовий м'яз плеча), - антагоністами. Робота різних груп м'язів відбувається узгоджено: так, якщо м'язи-згиначі скорочуються, то м'язи-розгиначі в цей час розслабляються. Для тонкого керування м'язовою активністю необхідна регуляція напруги, що розвивається в кожному окремому м'язові. Таке регулювання здійснюється одним із двох способів (або одночасно обома):

1. Може змінюватися число м'язових волокон, що збуджуються в кожен конкретний момент часу. Розвиваєма, м'язом сила буде тим більша, чим більше буде число стимульованих волокон, і навпаки. Так зазвичай йде справа в скелетних м'язах.

2. Може змінюватися частота нервових імпульсів, що приходять до м'язових волокон. Таким чином, більш часта стимуляція теж буде приводити до збільшення сили, що розвивається м’язом.

Скорочення м'язів в організмі відбувається плавно і координовано. Це забезпечується асинхронним скороченням різних груп м'язових волокон в м'язах-антагоністах.Назви присвоювалися м'язам протягом століть. Здебільшого це описові терміни, які відображають розміри, положення, форму, будову, місце прикріплення або функцію м'яза. Вони до цих пір вживаються, наприклад великий ромбовидний м'яз (форма та розміри); квадратний пронатор (форма і функція); м'яз, що піднімає лопатку (функція і прикріплення). Розміри м'язів варіюють від великого сідничного м'яза, що розгинає стегно, наприклад при ходьбі по сходах, до дуже маленької (довжиною 3 мм) стременний м'язи, що регулює чутливість вуха до звукових коливань.

Функції. Рухова. Це одна з основних функцій скелетних м'язів. М'язи здатні розвивати силу тільки при вкороченні (тобто можуть тільки тягти, а не штовхати), отже, для того щоб змістити кістку, а потім повернути її в колишнє положення, необхідні щонайменше два м'язи або дві групи м'язів. Пари м'язів, що діють таким чином, називаються антагоністами. Дуже рідко в русі бере участь лише одна пара м'язів-антагоністів. Зазвичай кожен окремий рух забезпечується групами м'язів; м'язи, що діють спільно і одно направлено (наприклад, група згиначів), називаються синергістами.

Сполучна. У відношенні деяких м'язів не так важливі руху, які вони виконують, як ті, яким вони перешкоджають. Так, група з чотирьох м'язів - малого круглого, підостьового, надостьового і підлопаточного - оточує плечовий суглоб, утримуючи верхній кулястий кінець (головку) плечової кістки в неглибокій суглобової западини. М'язи стопи підтримують склепіння стопи і є ще одним прикладом м'язів, що зберігають взаєморозташування кісток.

Функція підтримки. Черевна порожнина утворена переважно широкими плоскими м'язами, які підтримують внутрішні органи. Передня і бічна стінки порожнини покриті трьома шарами м'язів, а її дно утворене у людини двома м'язами: м’яз, що піднімає задній прохід і куприковий м’яз (у чотириногих ці два м'язи забезпечують рух хвоста).

Тулуб, (truncus) - тіло людини за винятком голови та кінцівок.

М'язи тулуба поділяють на: 1. м'язи спини, musculi dorsi; 2. м'язи шиї, mm. colli; 3. м'язи грудей, mm. thoracis;

 До м'язів тулуба відносять м'язи спини, грудей і живота. Розрізняють поверхневі м'язи спини (трапецієподібний, широкий та ін..) і глибокі м'язи спини. Поверхневі м'язи спини забезпечують рух кінцівок і частково голови і шиї; глибокі м'язи розташовуються між хребцями і ребрами і при своєму скороченні викликають розгинання і обертання хребта, підтримують вертикальне положення тіла.

М'язи спини (рис. 84-88), musculi dorsi, ділять на поверхневі і глибокі.

  1. Поверхневі м'язи спини.

а) м'язи спини, що мають відношення до верхньої кінцівки:

1. Трапецієподібний м'яз, m. trapezius.

2. Найширший м'яз спини, m. latissimus dorsi.

3. Великий і малий ромбовидні м'язи, mm. rhomboidei major et minor.

4. М'яз, що піднімає лопатку, m. levator scapulae. б) М'язи ребер:

5. Верхній задній зубчастий м'яз, m. serratus posterior superior.

6. Нижній задній зубчастий м'яз, m. serratus posterior inferior.

ІІ. Глибокі (власні) м'язи спини. а) Довгі:

1. Реміннй м'яз голови, m. splenius capitis.

2. Ремінний м'яз шиї, m. splenius cervicis.

3. М'яз, що випрямляє тулуб, m. erector trunci.

4. Поперечно-остистий м'яз, m. transversospinalis. б) Короткі:

1. Міжостистих м'язи, mm. interspinales.

2. Межпоперечние м'язи, mm. intertransversarii.

3. М'язи, що піднімають ребра, mm. levatores costarum.

4. Група підпотиличнх м'язів. Глибокі м'язи спини покриті попереково-грудною фасцією, fascia thoracolumbalis.

Малюнок 83. Області спини.

Розрізняють такі області спини, regiones dorsi: задня область шиї, regio colli posterior, непарна, займає задні, потиличні відділи шиї; хребетна область, regio vertebralis, непарна, відповідає контурам хребетного стовпа; лопаткова область, regio scapularis, відповідає контурам лопатки; підлопаткова область , regio infrascapularis, права і ліва, розташовується нижче лопатки; поперекова область, regio lumbalis, права і ліва, обмежується зверху XII ребром, знизу - гребенем клубової кістки; крижова область, regio sacralis, непарна, відповідає контурам крижів. При огляді областей спини видно по серединній лінії поздовжньо йде борозна спини, sulcus dorsi, уздовж якої можна промацати остисті відростки виступаючого хребця і всіх нижчих хребців. З боків від цієї борозни видно рельєф м'яза, що випрямляє тулуб, а у верхньому відділі, крім того, помітні контури лопатки і наявної на ній ості, spina scapulae. Верхній край лопатки відповідає II ребру, нижній кут - VII ребру. При скороченому стані добре розвиненої мускулатури у верхньому відділі спини помітно поглиблення - ромбовидний майданчик, в центрі якої залягає processus spinosus виступаючого хребця. Це поглиблення відповідає розширеного в цій ділянці сухожилку трапецієподібного м'яза. У нижньому відділі спини доступні для промацування гребені клубових кісток. Тут же позначається ще одне поглиблення ромбовидної форми, вгорі обмежене processus spinosus V поперекового хребця, з боків - spina iliaca posterior superior, внизу - куприком.

Поверхневі м'язи спини.

1. Трапецієподібний м'яз, m. trapezius, плоский, широкий м'яз, займає поверхневе положення в задній області шиї і у верхньому відділі спини. Трапецієподібний м'яз має форму трикутника, основою зверненого до хребетного стовпа, а вершиною - до акроміона лопатки; трапецієподібні м'язи обох сторін разом мають форму трапеції. М'яз починається від остистих відростків усіх грудних хребців, VII шийного хребця, каркової зв’язки, зовнішнього потиличного виступу, верхньої каркової лінії. Сухожильні пучки м'яза короткі і лише в області нижніх шийних і верхніх грудних хребців, досягаючи великої довжини, утворюють ромбовидної форми сухожильний майданчик. Пучки м'яза сходяться радіально до лопатки і прикріплюються до ості та над плечового відростка лопатки, акроміального кінця ключиці. Функція: скорочуючись усіма пучками, м'яз наближає лопатку до хребетного стовпа; скорочуючись верхніми пучками, піднімає лопатку, а нижніми - опускає її. При фіксації лопатки обидві трапецієподібні м'язи тягнуть голову назад, а при однобічному скороченні м'яз нахиляє голову у відповідну сторону. Іннервація: ramus extemus n. accessorii і nn. cervicales (С3-С4). Кровопостачання: аа.transversa coli, occipitalis, suprascapularis, intercostales.

 2. Великий ромбовидний м'яз, m. rhomboideus major, м'яз другого шару, розташовується під трапецієподібним м'язом між лопатками і має вигляд плоскої, широкої пластини форми ромба. Починається від остистих відростків 4 верхніх грудних хребців. Пучки її направляються латерально і кілька донизу і прикріплюються до медіального краю лопатки.

3. Малий ромбовидний м'яз, m. rhomboideus minor, бере початок від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і прикріплюється до медіального краю лопатки. Обидва ромбовидні м'язи нерідко відокремлені один від одного невеликий сполучнотканинної прошарком. Дія: наближають лопатку до хребетного стовпа по косій лінії, що прямує до середини і вгору. Іннервація: n. dorsalis scapulae (C4-С6).Кровопостачання: аа. transversa colli, suprascapularis, intercostales.

4. М'яз, що піднімає лопатку, m. levator scapulae, м'яз другого шару, довгаста, потовщена, розташовується в бічних відділах задньої області шиї під m. trapezius. Починається чотирма окремими зубцями від задніх горбків поперечних відростків верхніх 4 шийних хребців і, прямуючи вниз і трохи латерально, прикріплюється до верхнього відділу медіального краю лопатки і верхньому кутку. Дія: піднімає лопатку, особливо верхній її кут, повідомляючи тим самим обертальний рух, що зміщують нижній кут у бік хребетного стовпа; при укріпленої лопатці нахиляє шийну частину хребетного стовпа ззаду і в свою сторону. Іннервація: n. dorsalis scapulae (C4, С5).Кровопостачання: аа. transversa colli, cervicalis superficialis, cervicalis ascendens.

5. Верхня задня зубчастий м'яз, m. serratus posterior superior, м'яз тонка, прикрита ромбовидним м’язом. Начинається від нижньої частини ligamentum nuchae і остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців. Пучки її направляються косо вниз і латерально і прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні II-V ребра, кілька латеральне їх кутів. Дія: піднімає верхні ребра, беручи участь в акті вдиху. Іннервація: nn. intercostales (Th1-Тh4).Кровопостачання: аа. intercostales, cervicalis profunda.

6. Нижня задня зубчастий м'яз, m. serratus posterior inferior, так само як і попередній, плоский, тонкий, розташовується під m.latissimus dorsi. Починається від поверхневого листка fascia thoracolumbalis на рівні двох нижніх грудних та двох верхніх поперекових хребців. Пучки м’яза направляються косо вгору і латерально і прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні 4 нижніх ребер. Дія: опускає нижні ребра, беручи участь в акті дихання. Іннервація: nn.intercostales (Th9-Th12). Кровопостачання: аа. intercostales.

Малюнок 84. Поверхневі м'язи спини. 1 - зовнішній потиличний виступ; 2- півостьовий м'яз голови; 3 - ремінна м'яз голови; 4 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, 5 - трапецієподібний м'яз; 6 - остистий відросток VII шийного хребця; 7 - ость лопатки; 8 - дельтоподібний м'яз; 9 - підостьовий м'яз; 10 - великий ромбовидний м'яз; 11 - найширший м'яз спини; 12 - поперековий трикутник, 13 - крило клубової кістки; 14 - великий сідничний м'яз; 15 - сіднична фасція; 16 - зовнішній косий м'яз живота; 17 - апоневроз найширшого м'язу спини; 18 - великий круглий м'яз; 19 - підостьова фасція.

М алюнок 85. Поверхневі м'язи спини і потилиці.(Трапецієподібні м'язи і лівий найширший м'яз спини видалені). 1 - півостьовий м'яз голови; 2 - ремінний м'яз голови; 3 - ремінний м'яз шиї; 4 - м'яз, що піднімає лопатку; 5 - малий ромбовидний м'яз; 6 - великий ромбовидний м'яз; 7 - надостьовий м'яз; 8 - підостьовий м'яз (частково видалений) ; 9 - малий круглий м'яз (відрізаний); 10 - великий круглий м'яз (відрізаний); 11 - найширший м'яз спини; 12 - апоневроз найширшого м'яза спини; 13-зовнішний косий м'яз живота; 14 - поперековий трикутник; 15 - сіднична фасція, 16 - середній сідничний м'яз; 17 - малий сідничний м'яз; 18 - грушоподібний м'яз; 19 - верхній близнюковий м'яз; 20 - внутрішній замикальний м'яз; 21 - нижній близнюковий м'яз; 22 - великий сідничний м'яз (відрізаний), 23 - квадратний м'яз стегна ; 24-сідничний горб; 25 - двоголовий м'яз стегна; 26 - напівсухожилковий м'яз; 27 - великий привідний м'яз; 28 - крижово-бугрова зв'язка; 29 - великий сідничний м'яз; 30-поверховий листок грудо-поперекової фасції (розрізаний та відвернутий в сторону ); 31 - глибокий листок грудо-поперекової фасції, 32 - м'яз, що випрямляє тулуб (відтягнутий в медіальну сторону); 33 - нижній задній зубчастий м'яз; 34 - грудо-поперекова фасція, 35 - передній зубчастий м'яз; 36 - великий круглий м'яз; 37 - довга голівка триголового м'яза плеча (відрізана), 38 - малий круглий м'яз; 39 - підостьовий м'яз; 40 - ость лопатки; 41 - надостьовий м'яз; 42 - м'яз, що піднімає лопатку (відтягнутий в сторону).

М алюнок 86. М'язи спини і потилиці. (М'язи та кістки плечового пояса видалені). 1-півостьовий м'яз голови; 2 - ремінний м'яз голови; 3 - верхній задній зубчастий м'яз; 4 - ремінний м'яз шиї; 5 - зовнішні міжреберні м'язи; 6 - клубово-реберний м'яз спини; 7 - найдовший м'яз спини; 8 - остьовий м'яз; 9 - нижній задній зубчастий м'яз; 10 - найширший м'яз спини (перерізаний і відвернутий в сторону); 11 - апоневроз найширшого м'яза спини; 12 - поперековий трикутник; 13-гребінь клубової кістки; 14 - внутрішній косий м'яз живота; 15 - зовнішній косий м'яз живота; 16 - грудопоперекова фасція, 17 - потилична зв'язка.

Малюнок 87. Глибокі м'язи спини і потилиці. (На лівій стороні клубово-реберні м'язи попереку, спини та голови відвернуті в сторони). 1 - півостьовий м'яз голови; 2 - найдовший м'яз голови; 3 - остистий відросток ІІ шийного хребця; 4-клубово-ребровий м'яз; 5 - найдовший м'яз; 6 - остьовий м'яз; 7 - внутрішній косий м'яз живота; 8 - клубово- ребровий м'яз попереку; 9 - зовнішні міжреберні м'язи; 10 - клубово-ребровий м'яз спини; 11 - клубово-ребровий м'яз шиї; 12-півостьовий м'яз шиї; 13 - нижній косий м'яз голови; 14 - великий задній прямий м'яз голови; 15 - верхній косий м'яз голови; 16 - малий задній прямий м'яз голови.

М алюнок 88. Глибокі м'язи спини і потилиці. 1 - полуостьові м'язи голови; 2-малий задній прямий м'яз голови; 3 - верхній косий м'яз голови; 4 - великий задній прямий м'яз голови; 5 - нижній косий м'яз голови; 6 - півостьовий м'яз голови (відрізаний і відвернутий); 7 - півостьовий м'яз шиї; 8 - півостьовий м'яз спини; 9-м'язи, що піднімають ребра; 10 - міжпоперечні м'язи; 11 - глибокий листок грудо-поперекової фасції; 12 - поперечний м'яз живота, 13 - багатороздільні м'яз; 14 - крило клубової кістки; 15 - клубово-реберний м'яз; 16 – найдовший м'яз; 17-зовнішні міжреберні м'язи; 18 - найдовший м'яз шиї; 19 - міжостисті м'язи шиї; 20 - найдовший м'яз голови.