Порядок проведення аналізу заняття

1. Під час відвідання заняття всі присутні магістранти-практиканти письмово складають “фотографію” заняття за такою схемою:

Етапи заняття	Зміст	Результати спостереження
…………………………	………………………….	………………………….

2. Після відвідання заняття перш за все надається слово магістранту-практиканту, який провів заняття.

3. Магістрант проводить самоаналіз заняття, що включає називання цілей, рівня їх реалізації, причин неосягнення або неповного досягнення поставлених цілей; обгрунтування включення змінних компонентів заняття (подачі нового навчального матеріалу, тренування у спілкуванні, практики у спілкуванні); обраних методів і прийомів навчання, допоміжних засобів, режимів роботи; оцінка того, що, на його думку, вдалося зробити на занятті, а чого не вдалося, що зробив би інакше тощо.

4. Студенти і методист ставлять практиканту, що провів заняття, запитання, якщо після самоаналізу щось залишилося незрозумілим.

5. Повний поглиблений аналіз заняття за поданою вище схемою дає рецензент, який призначається у відповідності до розробленого на початку педпрактики графіка.

6. Виступ рецензента доповнюють інші магістранти-практиканти, користуючись зробленими “фотографіями уроку”.

7. Методист разом із студентами підбиває підсумки обговорення заняття, формулює рекомендації для всіх практикантів щодо удосконалення навчальної діяльності та запобігання професійних помилок; виставляє та обгрунтовує оцінку магістранту-практиканту, що провів заняття.

VI. Психолого-педагогічний аналіз практичного заняття з іноземної мови

1. Реалізація викладачем освітньої, розвиваючої та виховної мети заняття.

2. Організація заняття (організаційна чіткість структури заняття, вчасна підготовка навчально-методичного забезпечення заняття, організація діяльності студентів на занятті, вміння підтримувати дисципліну, раціональний розподіл часу).

3. Реалізація на занятті дидактичних принципів, різноманітність методичних прийомів навчально-виховної роботи.

4. Врахування на занятті вікових та індивідуальних психологічних особливостей студентів.

5. Уміння викладача збуджувати і підтримувати інтерес та увагу студентів упродовж всього заняття.

6. Уміння викладача здійснювати індивідуальний та диференційований підходи до студентів на занятті.

7. Комунікативна діяльність викладача на занятті (культура й стиль спілкування, дотримання педагогічного такту, контакт з групою, культура мовлення).

8. Емоційний стан викладача на занятті (настрій, зібраність, уміння володіти собою, впевненість, самоконтроль).

9. Наявність елементів педагогічної творчості на занятті, нетрадиційних методів і прийомів навчання.

10. Оцінювання студентів викладачем (об’єктивність та аргументація оцінок).

11. Культура зовнішнього вигляду та поведінки викладача.

Vіi. Науково-дослідницька робота магістрантів-практикантів

Тему індивідуального науково-методичного завдання з вивчення наукової літератури з методики викладання іноземних мов магістранти обирають за допомогою керівника асистентської практики з методики викладання іноземних мов на початковому етапі асистентської практики. Після вибору теми магістрант здійснює пошук наукової літератури, опрацьовує необхідні літературні джерела та за результатами вивчення наукової літератури готує реферат (обсягом 12 – 15 сторінок) і стислу доповідь (2-3 сторінки) для виступу на підсумковій конференції про основні власні висновки з даного проведеного дослідження.

У ході групових семінарів та індивідуальних консультацій магістрант опрацьовує програму, методику та інструментарій науково-педагогічного дослідження за єдиною темою для магістрантів–практикантів даного року, складає індивідуальний графік виконання завдань даного дослідження. Теми досліджень та відповідні види робіт на період практики записуються кожним магістрантом в індивідуальному плані (розділ “Науково-дослідна робота”).

У процесі виконання науково-дослідної роботи магістрант звітується перед керівниками асистентської практики відповідно до індивідуального графіка виконання завдань. Наприкінці практики кожен магістрант-практикант подає звіт про результати проведеної науково-дослідної роботи .