Определение таможенной стоимости
Для сплати митних платежів необхідно мати інформацію про вартість товарів (предметів). Слід мати на увазі, що МД містить інформацію як про фактурну, так і про митну вартість товарів (предметів).
Фактурна вартість, - вартість товарів (предметів), яка фактично сплачена (підлягає сплаті) або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів (предметів) і міститься в рахунку-фактурі згідно умовам зовнішньоекономічної операції. Така вартість відображається в МД в національній валюті України. В цілях визначення фактурної вартості валюта зовнішньоекономічного договору (контракту) перераховується в національну валюту України по поточному курсу НБУ на день подачі МД.
Однак необхідно враховувати, що формування ціни на товар у зовнішній торгівлі здійснюється під впливом багатьох факторів, основним з яких є прагнення усіх країн максимально повно виходити з власними товарами на зовнішній ринок. Для цього впроваджуються прямі та непрямі заходи зі стимулювання експорту (дотації у вигляді експортних відшкодувань та компенсацій, кредитування експорту, страхування ризиків тощо). Свою систему стимулювання попиту мають великі підприємства, які для виведення на нові ринки власної продукції пропонують різного роду знижки (дилерські, оптові, ексклюзивні тощо) та відстрочки з оплати (товарний кредит).
Усі ці фактори приховують реальну вартість виробництва товару та роблять неефективними тарифні бар'єри, які будує кожна країна, захищаючи внутрішній ринок. Саме для визначення реальної вартості виробництва товару за кордоном як основи для стягнення митних податків і зборів було запроваджено поняття «митна вартість» або. як прийнято її називати за кордоном, «дійсна вартість для цілей митної оцінки» (ст. VII Генеральної угоди і тарифів і торгівлі далі ГАТТ).
Згідно із загальноприйнятими міжнародними нормами, викладеними у ст. VII та відповідних додатках до ГАТТ. митна вартість це оцінка ввезеного товару в країні імпорту, яка здійснюється на підставі нормальної ціни в країні експорту, тобто ціни на такий або аналогічний товар, який продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції (п. 2 (b) ст. VII ГАТТ), чого, внаслідок перелічених вище факторів, на сьогодні не існує. Як бачимо, для цілей митного оподаткування головне не купівельна вартість, а рівень цін, який склався на товар у країні експорту.
Виходячи з вищенаведеного, з метою нарахування митних платежів, а також для встановлення вартості товарів в митних цілях, включаючи стягнення штрафів і застосування інших санкцій за порушення митних правил, а також в цілях митної статистики повинна бути визначена митна вартість товарів(предметів). Митний кодекс визначає митну вартість товарів як заявлену декларантом або визначену митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначену на момент перетину товарами митного кордону.
Загальновизнані міжнародні методи розрахунку митної вартості в Україні реалізовані в ст. 57-66 Митного кодексу України.
Основним методом визначення митної вартості при експорті є метод за ціною угоди з коригуванням контрактної вартості товару на вартість за умовами поставки «на кордон України». Тобто при умовах поставки товарів (за «Інкотермс») DАР/FОВ, СІF/СІР факт пропуску на кордоні України (або порт відправлення) митна та фактурна ( контрактна) вартість експортних товарів співпадатиме.
В разі встановлення законодавчих обмежень на формування експортної ціни (індикативні піни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань, тощо) митна вартість визначається з урахуванням цих цін (де-факто - не нижче цих цін).
Якщо товари експортуються на підставі договору, що відрізняється від договорів купівлі-продажу чи міни, митна вартість визначається на підставі ціни, що підтверджується документами про вартість товарів.
При імпорті митна вартість може бути визначена за допомогою одного з 6 методів. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи 4 і 5 можна використовувати (якщо неможливо застосувати метод 3) у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст. 57.7 Митного кодексу України).
Основним методом є перший - «За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються», тобто приведення фактурної (контрактної) вартості до вартості за умовами поставки «на кордон України» (за «Інкотермс» - DАР/FОВ, СІF/СІР).
Згідно даному методу ціна контракту коректується з урахуванням наступних витрат:
витрати на доставку товарів до місця ввезення на митну територію України (транспортування, вантаження, вивантаження, перевантаження і перевал товарів, страхові суми);
комісійні і брокерські винагороди, вартість контейнерів і іншої оборотної тари, вартість упаковки і робіт, пов'язаних з нею;
частина вартості таких товарів і послуг, які надаються покупцю безкоштовно або за пониженою ціною, якщо вона не була включена в заявлену ціну;
ліцензійні і інші платежі за використовування об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів:
відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі або використовування товарів, що поступає продавцю.
Наприклад, при імпорті товару па умовах поставки «ЕХW (франко-завод) склад продавця» витрати доведеться додавати, а при умовах поставки DAP (доставлено, податки не сплачено) митниця за місцем акредитації покупця» віднімати..
Більш докладно перелік витрат, які необхідно враховувати (віднімати або додавати до фактурної вартості) при визначенні митної вартості розкрито в ч.10 ст. 58 Митного Кодексу України. Ст. 58 ч. 11 Митного Кодексу визначає також перелік витрат, які не включаються до митної вартості за умови можливості виділити їх з ціни товару.
При використовуванні методу «За ціною угоди щодо ідентичних товарів» підставою визначення митої вартості товарів приймається ціна угоди щодо ідентичних товарів, при умові що вони:
- продані (відчужені) для ввезення на територію України:
- увезені одночасно або максимально наближений період до ввезення оцінюваних товарів;
- увезені приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах.
Під ідентичними розуміються товари, схожі по всіх ознаках з оцінюваними товарами, зокрема по фізичних характеристиках, якості і репутації на ринку, країні походження, виробнику.
Розрахована по цьому методу митна вартість повинна бути скоректована з урахуванням витрат, по аналогії з методом її визначення за ціною угоди щодо товарів, що імпортуються.
Якщо для цілей цього методу існує декілька угод з різними цінами щодо ідентичних товарів, то для визначення митної вартості товарів, що імпортуються, застосовується найнижча з них.
Метод оцінки «За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів» відрізняється від методу оцінки ідентичних товарів наступними особливостями: подібними (аналогічними) вважаються товари, які хоча і не є схожими по всіх ознаках, але мають аналогічні характеристики і складаються з аналогічних компонентів, завдяки чому виконують ті ж функції, що і оцінювані товари і вважаються взаємозамитними; для визнання товарів подібними (аналогічними) враховуються якість, наявність торгової марки і репутація на ринку, країна походження і виробник.
Основні положення для визначення митної вартості за ціною на ідентичні та аналогічні товари:
1) декларант сам визначає джерела отримання інформації про поставки ідентичних або аналогічних товарів та документально її підтверджує (ч. ст. -- Митного Кодексу України);
2) основою для отримання цінової інформації про поставки ідентичних або аналогічних товарів для перевірки правильності її визначення декларантом, для митного органу є інформація цінової бази даних Держмитслужби (ст. -- Митного Кодексу України) або встановлені Держмитслужбою контрольні показники митної вартості товарів (наказ Держмитслужби від 21.11.2005 р. № 1135):
3)у разі ввезення ідентичних (аналогічних) товарів на інших комерційних умовах або в іншій кількості, при визначенні митної вартості повинні враховуватися ці умови та розбіжності (ч. - ст. --, ч. - ст. -- Митного Кодексу України):
4)товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою виробником товарів, які оцінюються (ч. ст. Митного Кодексу України):
5) як ідентичні (аналогічні) товари не можуть використовуватися товари, якщо роботи з їх створення (проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн тощо) проводились в Україні (ч. ст. 61 Митного Кодексу України).
Методи віднімання (додавання) вартості зводяться до коригування вартості до митної.
Визначення митної вартості товарів за методом оцінки «На основі віднімання вартості» здійснюється у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території України у незмінному стані.
У разі застосування методу віднімання вартості береться реалізаційна ціна на ідентичні (аналогічні) товари, яка склалася на внутрішньому ринку, після чого віднімаються витрати до моменту перетину кордону.
У разі застосування методу «На основі додавання вартості» митна вартість розраховується шляхом складання:
вартості матеріалів і витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;
загальних витрат,. характерних для продажу (відчуження до України з країни вивозу товарів того ж вигляду;
прибутку, звичайно одержуваного експортером в результаті поставки до України таких товарів.
До одержаної ціни додають вся решта витрат, характерних для імпорту певного виду товарів (по аналогії з першим методом).
Резервний метод застосовується, коли неможливо застосувати перелічені вище методи.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів із використанням резервного методу здійснюється на основі законів України і має відповідати принципам та положенням статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року.
Технічно визначення митної вартості товару здійснюється шляхом її декларування митному органу разом (під час) декларування товару. Тобто при поданні митної декларації на товари (пасажирської митної декларації для громадян або вантажної митної декларації дія підприємців) у ній зазначається (декларується) митна вартість товару, загальна митна вартість усіх товарів у МД, митна вартість кожного окремого товару.
У деяких випадках, крім простого декларування митної вартості у МД, необхідно подавати розшифровку методики її визначення, так звану декларацію митної вартості. Згідно з ч. 5 ст. 52 Митного Кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику..( Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення Наказ Мінфін України, від 24.05.2012 № 599)
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у ч. 10 ст. 58 Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у ч. 11 ст. 58 Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов’язані між собою.
4) якщо вартість товарів (тобто ввезення й вивезення), які підлягають обкладенню податками та зборами (обов'язковими платежами), за угодою, вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро. Враховуючи, що на сьогодні єдиною зовнішньоекономічною операцією на суму 5000 євро, де не сплачується нічого (навіть митних зборів) є ввезення гуманітарної допомоги, вказане положення стосується усіх експортних та імпортних операцій
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Згідно з положеннями Митного Кодексу України декларант самостійно визначає метод обрахунку митної вартості та декларує її митниці.