Завдання для самостійної роботи:
Завдання 1. І. Перепишіть подані прислівники й запам'ятайте їх написання.
Без кінця, без наміру, без права; в далечінь, в ногу, в обріз, в цілому; до вподоби, до діла, до краю, до крихти, до лиха, до лиця, до останку, до пуття, до смаку, до смерті; за кордоном; з болю, з переляку, з радості, з розгону; на бігу, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на самоті, на світанку, на мить, на ходу, на щастя; під силу, під час; по двоє, по правді; у вись, у вічі, у поміч; через силу; як слід, як треба.
II. Складіть словосполучення з виділеними словами.
Завдання 2. Від поданих прикметників і числівників утворіть прислівники, поставте наголос і поясніть утворення їх.
Пильний, хатній, четверо, серйозний, поважний, двоє, приятельський, величний, грамотний, новий, актуальний, вогкий.
Завдання 3. Складіть речення, у яких би наведені слова виступали то прислівниками, то іменниками з прийменниками: збоку, услід, навіки, додому.
Завдання 4. Спишіть прислів'я та приказки. Вставте замість крапок прислівники, що в довід;. Назвіть розряд кожного прислівника.
1. Перший обов'язок у житті - ... служити Батьківщині. 2. ... стоїть та ... бачить. 3. Брехня ... на майдан виходить. 4. З чужої торби ... давати 5. Що можеш зробити..., не відкладай на... . 6. Роби не..., а... . 7. Хто любить холод, того ... жде голод. 8. ... народ, ... і ми. 9. ... чорний калач, ніж порожня торба. 10. Хто ... мух лає, на того вони ... насідають.
Довідка: Низько, високо, чесно, легко, швидко, сьогодні, як можеш, завтра, як треба, де влітку, там, взимку, найдужче, краще, найбільше.
II. Визначте форму прислівників краще, найбільше, найдужче. З якою метою вони використовуються в реченнях?
Завдання 5. Перекладіть фразеологізми українською мовою. Поясніть їх значення.
1. От добра добра не ищут. 2. Долг платежом красен. 3. Не жалея сил. 4. Между нами говоря. 5. Собственно говоря. 6. Сидеть сложа руки. 7. Не говоря ни слова. 8. Не в обиду сказано. 9. Высунув язык. 10. Положа руку на сердце.
Завдання 6. І. Порівняйте два речення.
Ми працювали і не думали про відпочинок.
Ми працювали, не думаючи про відпочинок.
ІІ. Пригадайте, яка форма дієслова називається дієприслівником (по рос. деепричастием).
Завдання 7. Прочитайте речення. Випишіть дієприкметники із залежними словами.
1. Святково настроєні, урочисті дуби наближались до самісінької лісникової хати. 2. На буряках та картоплі, присипаній соломою і застеленій сяк-так ряднами, сиділи всі Перепелиці. 3. У сутінках діти збираються біля розбитої війною хати, яку ніхто й не полагодив, і тепер стоїть вона пустою, та й починають гратися. 4. Небо теж наче вкрите голубуватим інеєм, і пахощами його свіжими пронизано все довкола. 5. Вершечки тополь схожі на списи, наставлені проти майбутніх снігів. 6. Сірий заєць, вражений цією непослідовністю в природі, цими примхами молодої зими, забився під загублений у полі сніжок (З творів Є. Гуцала).
II. Пригадайте з російської мови, що таке дієприкметниковий зворот (по-рос. причастный оборот) та коли він виділяється на письмі комами.
Завдання 8. І. Прочитайте текст. Випишіть дієслова, визначте їх вид і спосіб. Укажіть неозначену форму дієслів.
Так повелося з давніх-давен, що український народ усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб - це достаток, сіль - гостинність, честь - людська гідність. Упродовж століть український хлібороб з діда-прадіда витворив самобутню мораль господарювання на землі.
Можна без перебільшення, впевнено сказати, що хліб є вічним мірилом добробуту людей, символом національного багатства і миру. Недарма в народі кажуть: "Скільки не думай, краще хліба нічого не придумаєш".
Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились як до святині. Про нього народ створив багато повір'їв: пильнували, щоб хліб не падав додолу, а коли впаде, слід підняти, перепросити, поцілувати і з'їсти. Не позичали нікому з дому хліб, коли йшли вперше сіяти, бо не вродить. Якщо людина попросить у тебе хліба, переламай свій шматок надвоє, навіть якщо це в тебе останній.
Ніколи брила золота не переважить хліба. Є одна дуже давня і надзвичайно мудра народна казка про багатія, який був настільки скупий, що погодився продати душу дияволу, якщо той виконає одну умову: все, до чого він буде раз у раз торкатись, повинно перетворитися на золото. І ось уже довкола нього все стало золотим: він жив у будинку з чистого золота, сидів на золотих стільцях, спав на золотому ліжку...
А далі все було просто: він всього-на-всього захотів їсти. Сів багач за стіл, узяв хліб, а він умить став золотим. Так багач і помер з голоду. Ця казка переконливо свідчить, що хліб безцінний (3 журналу).
II. Визначте будову слів гостинність, перепросити.
III. Якого стилю текст і як це довести?
Завдання 9. І. Від наведених дієслів утворіть форми іншого виду. Назвіть засоби творення доконаного виду.
Проводити, вітати, виряджати, споруджувати, співати, виходити, відпочивати, агітувати, лежати, будити, відстоювати, мирити, хитатись, плавати, гнути, гриміти, давати, шукати, гризти, лізти.
ІІ. Поясніть правопис виділених слів.
Завдання 10. Прочитайте. Випишіть дієслова. Визначте постійні й непостійні граматичні ознаки кожного з них.
КНИЖКА ЖИТТЯ
Обтріпались листи... палітурки подерлись,
Облиняли малюнки й слова,
Всі думки, що у ній, вже поблідли й потерлись,
А вона все жива і жива.
Цвіллю безвіччя тхнуть пожовтілі сторінки...
Я гортаю її нашвидку —
П'яним роєм проходять окремі картинки,
Без ладу і зв'язку...
Погортав, продивився я більшу частину, —
Скоро, скоро кінець...
Але стій, почекай ще єдину хвилину,
Таємниці гонець!
Я знайшов прикінці кілька білих сторінок,
Кров'ю серця на них напишу —
Про життя будівничо-свавільного вчинок,
Чим живу і дишу... (В.Еллан-Блакитний).
II. Яка основна думка твору? Доведіть це рядками поезії
Безвіччя - вічність; свавільний - самовільний.
Завдання 11. Виконайте морфологічний аналіз слів.
Працювала, білів, розлилося, замріяний, битий, забутий, прочитавши, працюючи, зібравшись, згарячу, високо, надзвичайно.
Схема морфологічного розбору дієслова
Слово, яке аналізується.
Початкова форма, інфінітив.
Частина мови.
Вид (доконаний чи недоконаний), спосіб творення видової форми.
Перехідне чи неперехідне.
Спосіб (чи вживається у значенні іншого способу): дійсний, умовний, наказовий.
Час (майбутній, теперішній, минулий)
Особа чи рід, число.
Дієвідміна.
Синтаксична роль.