Дієслівні частини мови. Правопис особових закінчень дієслів. Дієприкметник. Дієприслівник. Прислівник. Правопис.

Контрольна питання:

1. Дієслово як самостійна частина мови, його значення, граматичні ознаки.

2. Творення і правопис дієприкметників.

3. Творення і правопис дієприслівників.

4. Прислівник як самостійна частина мови, його значення, граматичні ознаки.

5. Повний морфологічний аналіз дієслів, дієприкметників, дієприслівників, прислівників.

Література:

Дивись список рекомендованої літератури.

Додаткова:

1. Передрій Г. Дієслово // Дивослово. – 1994. - № 4.

2. Передрій Г. Дієприкметник // Украхнська мова й література в школі. – 1993. - № 11.

3. Передрій Г. Дієприслівник // Українська мова і література в школі. – 1993. - № 12.

4. Сукомел Ч.О. Вивчення перехідних і неперехідних дієслів // Українська мова і література в школі – 1982, - № 2.

5. Сидоренко В.С. Вивчення способів дієслів // Українська мова і література в школі. – 1985. – № 3.

Дієслівні частини мови. Правопис особових закінчень дієслів. Дієприкметник. Дієприслівник. Прислівник. Правопис.

Мета: поглибити знання студентів про дієслівні частини мови, їх ознаки шляхом виконання письмових завдань, виробляти вміння та навички визначати та аналізувати запропоновані слова та їх форми, вчити застосовувати набуті слова в професійній роботі.

Обладнання: підручники, схеми, таблиці, збірники вправ, тексти для аналізу.

Список рекомендованої літератури:

1. Потапенко О.І. Збірник вправ та завдань з української мови. – К.: Освіта, 1992.

2. Пентилюк М.І., Іващенко О.І. Українська мова. Підручник-комплекс. – К.: Ленвіт, 2001.

3. Коць Л.М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові. – К., 1984.

4. Загнітко А.П. теоретична граматика української мови. Морфологія – Донецьк, 1996.

5. Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К., 1982.

6. Сучасна українська літературна мова /За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

7. Передрій Г.Дієслово // Дивослово. – 1994. - №4.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Прочитайте текст. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте частини мови у першому реченні. Назвіть спільні та відмінні риси дієслова та іменника, прикметника, числівника, займенника.

Пильно вд..вляючись, вслухаючись, ховаючись то за кущами, то за руїнами, перет..наючи хутко чисті, спорожнілі, прибрані, ро..чищені, змиті вулиці — смач­но пахло скропленим водою асфальтом,— він пр..йшов на схили в..сокого бер..га великої ріки. Зійшов місяць і освітив зрубані одним помахом вел..тенського меча верхівки д..рев, вони не впали, їх просто не було, не було ніде, вони щезли. Тільки згори було видко плоску рівнину в..рхівок д..рев, які колись вит..налися знизу вище горба. Запаморочливо пахла зел..нь і горіла сира кл..нина. (В. Ковтун.)

II. Знайдіть у тексті особливі форми дієслова та поясніть способи їх творення.

Завдання 2. І. Перепишіть текст. Поясніть у ньому прислівники, які ма­ють ступені порівняння. Свою відповідь поясніть за допомогою прави­ла: спільні і відмінні риси у творенні ступенів порівняння прислівни­ків та прикметників.

У вікна світило ясне сонце, очі сліпив білий, аж си­нюватий сніг. На тину весело посвистували червоногруді снігурі, та тонко видзвонювали молоти в колгоспній кузні. Тільки в хаті хворої учительки було якось тихо і незвично. Одноманітно цокали ходики... Ольга Петрівна мрійно дивилася у вікно, наче слухала рівний гомін села, що іноді долітав у хату. (В. Кучер.)

II. Визначте стилістичну роль прислівників у цьому тексті, поясніть їхній правопис.

Завдання 3. І. Складіть речення так, щоб в одному випадку подані слова виступали прислівниками, в іншому — однозвучними з ними словами. Поясніть написання прислівників.

Зверху, удень, назустріч, по-осінньому, по-своєму, напам'ять.

II. Розберіть прислівники за будовою; зробіть словотвірний аналіз слова назустріч.

Завдання 4. І. Прочитайте. Перепишіть, визначте дієвідміни дієслів.

ЗЕМЛЯ

Осіннє листя золотаве

на стежку падає з гілля...

Ніде не пахнуть так отави,

як на землі, де виріс я,

де мріяв і вдивлявся ніжно

в далекі зорі... І цей раз

я не віддам цю землю грішну

ні за Венеру, ні за Марс!

(М. Терещенко.)

II. Напишіть твір-роздум, взявши епіграфом слова Платона Воронька: «...А сонях, влюблений у сонце,

Лиш посміхався крадькома.

І ощасливлена бджола

Солодкий сміх його пила».

III. Поясніть, якого стилістичного забарвлення вашому твору надають дієслова. Вкажіть їх вид і час.

Завдання 5. Прочитайте текст. Знайдіть дієприслівникові звороти. Ви­значте головну думку тексту.

Мова постійно змінюється. В ній з'являються нові слова й мовні звороти, а старі, відживаючи своє, зникають.

Деякі нові слова швидко стають модними і дуже поширюються. Але не всі так звані модні слова гарні і відповідають духові рідної мови. Спочатку ці нові слова надають мові більшої виразності, однак потім, поширюючись, перетворюються на банальність. Тому, вживаючи ці слова, треба бути дуже обережними.

Те саме можна сказати і про прислів'я та афоризми. Якщо їх доречно вживати, вони збагачують мову, роблячи її яскравою, барвистою, цікавою. В деяких прислів'ях та афоризмах криється велика мудрість. Але якщо зловживати ними, то вони зрештою швидко набри­дають і роблять мову нудною і одноманітною. (За І. Томаном.)

Завдання 6. Прочитайте. Яка ідея цього вірша? Перепишіть, зробіть морфологічний розбір прислівників.

Маленьке — не смішне,

Адже мале і зерно,

Що силу велетням і геніям несе.

Мале тоді смішне,

Коли воно мізерне,

Коли себе поставить над усе.

Але скажіть, хіба такого мало,

Хіба такі випадки не були,

Коли мале, як прапор, піднімали

І йшли за ним народи, як осли!

І чи тоді мізерне та смішне

Не оберталось раптом у страшне?

(В. Симоненко.)

Завдання 7. Прочитайте текст. Випишіть у дві колонки форми неперехідних і перехідних дієслів. Доведіть правильність виконаної роботи.

Сонце схилилося на захід і не пекло вже так дошкульно, як раніше. Тихий вітер подихав із-за Беєвої гори, приносив із степу свіжий запах трав і денну прохолоду минилівського лісу, що зеленів на горбах. Сивий полив і листатий подорожник кущилися обабіч дороги, злегенька припорошені пилом. Зелені хліба котили хвилі з горба на горб, з горба на горб, як море в легкий бриз. Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно. Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету; шуліка, розпластавши крила, висів непорушне у синім небі. Ластівка жадібно тяглася губами до зеленої травички і нарешті запаслася. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста, що ріс недалеко від лісу над дорогою, і, розстебнувши гімнастерку, ліг на траву (Григорій Тютюнник).

II. Доберіть синоніми до слів дошкульно, душно, непорушна.

III. Розберіть як частину мови слово ластівка.

Обабіч - по обеим сторонам; шуліка - коршун; дошкульно - чувствительно, хлестко; незважаючи на - несмотря на.

Завдання 8. Перекладіть українською мовою. Підкресліть дієслова минулого часу. Порівняйте їх написання в обох мовах.

Осень пришла внезапно и завладела садами и реками, лесами и воздухом, полями и птицами. Все сразу стало осенним.

В саду суетились синицы. Они висели вниз головами на ветках и заглядывали в окно из-под листьев клена.

Каждое утро в саду собирались перелетные птицы. Под свист, клекот и карканье в ветвях поднималась суматоха. Только днем в саду было тихо: беспокойные птицы улетали на юг.

Начался листопад. Листья падали дни и ночи. Они то косо летели но верху, то отвесно ложились на сырую траву. Леса моросили дождем облетевшей листвы. Этот дождь шел неделями (К.Паустовский).

Внезапно - раптово, несподівано; моросить - мрячити, мжичити.

Завдання 9. Від поданих слів утворіть дієслова. Назвіть словотворчі префікси і суфікси.

1. Оголошення, керівник, голос, телеграф, сідло, весло, зима, ніч, лист, салют. 2. Синій, зелений, червоний, молодий, мужній, добрий, дешевий, повний, рідкий, товстий.

Завдання 10. Прочитайте речення. Випишіть дієприкметники, визначте їх граматичні ознаки (прикметника і дієслова).

1. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. 2. Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої. 3. На галявину вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється. 4. Ясне сонце випливає на небо, зриває з землі темне запинало мороку відкриває безкраю далечінь степу, вкритого росяною тирсою, позолочує високі могили, кида дивовижні тіні від чумацьких маж, вітає мальовничо розташова­ний табір. 5. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка. 6. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, укриті шкурами, закурені в далекій дорозі. 7. Ой, знає він чимало пригод, той кремезний, як з криці вилитий, бувалий отаман. 8. Тихо, поволі, нога йогою, пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі (3 творів М.Коцюбинського).

Сутінь - сумрак; галявина - поляна; сарна - серна; рясно - густо, обильно; гущина - чаща, гуща; запинало - занавес; валка - обоз.

Завдання 11. Від поданих дієслів утворіть усі можливі дієприкметники та дієслівні форми на –но (-ено), -то.

Збудувати – будувати; перевірити – перевіряти; закрити – закривати; пріти – напріти; терпіти – потерпіти.

Завдання 12. Прочитайте. Виділіть дієприслівники й охарактеризуйте їх граматичні ознаки.

1. Володимир, розмістивши синів по землях, тримав коло себе Бориса, явно бажаючи передати йому після себе Київське князівство. 2. Феодосій. зробившись ігуменом, виявив у значній мірі талант організатора і керівника. 3. Чернігів, утративши надію на Олега, здався, і в цьому місті посадили Володимира Мономаха. 4. Повернувши додому й одужавши від ран, Данило і знову заходився розширяти свої володіння. 5. Михайло недовго втримався в Галичі. Вирушивши у своїх справах до Києва, залишив у Галичі сина свого Ростислава. 6. Княгиня, повернувшись до Києва, принесла радісну звістку киянам, що Володимир схиляється на мир. 7. 1113 року помер Святополк, і кияни, зібравшись на віче, обрали Володимира Мономаха своїм князем (3 творів М. Костомарова ).

Завдання 13. І. Прочитайте. Випишіть усі дієслівні форми. Знайдіть дієприслівники і зробіть їх граматичний розбір за такою схемою:

Порядок розбору

1. Особлива форма дієслова. Загальне значення.

2. Граматичні ознаки (початкова форма - інфінітив, вид, засіб творення).

3. Синтаксична роль.

Ми довго ждали цієї зустрічі, мріяли про неї, блукаючи з худібкою по цупких пирієвих межах, та ось хліба поскошувано, степ відкрився, пускай по стернях корів куди хоч, наше пастушаче плем'я поєдналось нарешті. Оце життя, можем здійснити тепер будь-яку мрію: тож уперед до Романового колодязя, де та стоїть, що росою та зорею вмита! Зібравшись цілою ватагою, помітно піднесені духом, вирушаєм до дядька Романа, щоб набрати воду з його колодязя і торкнутись поглядом Надьчиної краси. Обвішані баклагами, ропавками, наближаємось зі степу соромливо зніченим, але ж, нівроку, щасливим гуртиком, а вона, Романова Надька, молода мати, забачивши нас, уже вийшла, зупинилась у вільній, природній поставі під колодязним журавлем і, тримаючи на руках своє мале, привітно вичікує нас (О. Гончар).

ІІ. Доберіть заголовок. Перекажіть зміст прочитаного.

Завдання 14. 1. Прочитайте вірш, дотримуючись орфоепічних норм.

ПРИЇЖДЖАЙТЕ ЧАСТІШЕ ДОДОМУ

Приїжджайте частіше додому,

Щоб не мучила совість потому.

Ні грошей не привозьте, ні слави,

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Пригадайте дитинства стежини,

Поцілуйте батьківські сивини,

Зачерпніте водиці з джерельця,

Прихилітеся серцем до серця.

Бо не вічні ні батько, ні мати,

Завтра можете їх не застати...

Щоб не мучила совість потому,

Приїжджайте частіше додому (М.Луків).

Завдання 15. Згрупуйте прислівники за способами творення. Розставте правильно наголоси.

Близько, потім, вдвоє, звідти, швидко-швидко, гуртом, крадькома, мовчки! рясно, наполовину, пошепки, щиро, обережно, знадвору, наприклад, пасилу, здалека, нарівні, мілко, додому, співуче, стиха, ніде, навприсядки, десь, жартома, по-сільськи, захоплено, смерком, по-друге, дорогою, вдома, двічі, завчасно, вперше, хвилююче, згори, спочатку, нанівець, пізно, цікаво, відтіля, аніякі вприглядку, любо-дорого.

II. Визначте, від яких частин мови утворені прислівники. Виділіть префікси і суфікси за допомогою яких вони утворені.

Завдання 16. Перепишіть. Розкрийте дужки. Поясніть написання прислівників.

1. Там, у літеплах, ми побовтаємося до(схочу). 2. Раз(у)раз набігає доні, іноді просто злива бурхає (на)встіч, затуманює скло машини, потім (в)раз ніби розвидниться, навіть проблисне (по)переду блакитний клаптик неба (З творів О. Гончара). 3. Сизе полум'я віхтем знялось (в)гору серед червоного жару (Панас Мирний). 4. Злітає ластівка (у)гору, над осокорами летить, де чашу вечора прозору (по)вінця налива блакить (Л.Дмитерко). 5. Легенький вітер підсушував землю, і жайворонок (по)весняному виспівував радісні пісні (М.Лазорський). 6. (Мимо)волі перехоплювало подих від крутизни високих шпильчастих вершин, від духмяних пахощів (П.Гуріненко).