5. Економічна думка Середньовіччя.

В епоху феодалізму суспільство складалося передусім з класу феодалів і класу селян. Про економічні погляди схоластів можна судити з висловлювань одного з найвидатніших представників цього методу – Фоми Аквінського (1225-1274 рр.), великого богослова, який написав за завданням Римського Папи роботу «Сума теології», яка узагальнює принципи католицького віровчення.

Суспільний устрій, у тому числі його економічна складова є результатом божественного приречення, тому існуючі господарські форми – власність, організація праці, навіть торгівля – необхідні й морально виправдані. Він апологував приватну власність, вважав натуральне господарство основою добробуту людей, а його продукти – природним багатством. Золото і срібло, на його думку, - штучне багатство, яке не може бути метою діяльності людини. Феодальна форма власності, система поділу праці природні й виправдують ієрархічну структуру і станову організацію феодального суспільства, як і право кожного стану на свою частку винагороди.

Цьому ж завданню присвячене і вчення про «справедливу ціну». Така ціна повинна, по-перше, покривати витрати, а по-друге, забезпечувати продавцеві можливість жити відповідно до свого положення у суспільстві. Таким чином, у ціні повинен був знайти відображення соціальний статус учасників обміну, що, зрозуміло, несумісне з поняттям ціни як чисто ринкової категорії. У Київській Русі утвердження феодальних порядків знайшло вираження у зведенні законів "Правда Русская" (XI - XII ст.). У ньому обґрунтовувалося право власності князів на майно, рабів та напіврабів, регулювалися торговельні й кредитні відносини. У середні віки з'явилися "Домострой" Сильвестра та інші дослідження, в яких розглядалися проблеми організації феодального помістя, регулювання відносин між паном і його кріпосним залежним, між господарством і зростаючим ринком.

1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи.

Історичні умови: 1) розвиток крупної феодальної земельної власності і виникнення особливих форм поєднання її об'єктів з безпосередніми виробниками; 2) зміна ідеології та суспільної свідомості під впливом християнства; 3) розвиток міст, ремесла, торгівлі; 4) виникнення централізованих держав.

Особливості економічних поглядів: 1) предметом досліджень є становлення і розвиток феодального устрою; 2) метод дослідження являє собою поєднання емпіризму з догматизмом релігійної етики і схоластикою; 3) головні твори раннього середньовіччя: "Салічеська правда" /4 ст./, "Капітулярій про вілли" /поч. 9 ст./, "Руська правда" /11 ст./; В них відображено: процеси розпаду общинного землеволодіння, закріпачення селянства, організації ранньофеодальної вотчини; господарські можливості натуральної форми господарства; різні права приватної власності.

Канонічні погляди:

Фома Аквінський (1226-1274 р.р.) – італійський монах, аристократ за походженням, канонізований католицькою церквою в 1323 р., систематизатор релігійної філософії. Головний твір: "Сума теологи". Основні ідеї: 1) власність є подвійним відношенням - управління і користування; 2) наявність власності є необхідністю підтримувати божественний порядок на землі. Теорія "справедливої ціни": 1) основа обміну - рівність корисності обмінюваних речей, яка вимірюється монетою; 2) продавати річ дорожче або дешевше, ніж вона коштує – несправедливо; 3) серед двох цін /дорожчою і дешевшою/ справедливою є та, що дає грошовий надлишок людині, яка більш значуща для суспільного життя; 4) гроші є мірою матеріального життя; 5) функції грошей – міра вартості й засіб обігу.

Соціальні утопії пізнього середньовіччя:

Томас Мор (1478-1533рр.) – видатний державний діяч, лорд-канцлер короля Англії. Головний твір: "Золота книга, настільки корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія". Головні ідеї: 1) критика феодального устрою Англії початку 16 ст., розкриття його основних соціально-економічних суперечностей /нерівність, зубожіння робітників; жадність багатіїв/ породжуються приватною власністю; 2) запропонував суспільство майбутнього, у якому: не існує приватної власності; наявна рівність і розподіл продуктів за "справедливими потребами"; обов'язковість трудової діяльності протягом шестигодинного робочого дня; відсутні гроші; контроль за виконанням робіт; свобода совісті, демократичні вибори посадових осіб.

Томмазо Кампанелла (1569-1639 рр.). Італійський революціонер, виходець із селянської бідноти, очолив повстання проти іспанського володарства. Головний твір: "Місто Сонця". Головні ідеї: 1) викриває суперечності феодального устрою, причиною яких є приватна власність; 2) пропонує нове життя у державі, яка зветься "Містом Сонця"; 3) влада у Місті Сонця належить Метафізику-первосвященику і трьом його заступникам – Пону /військові справи/, Сіну /духовна сфера, культура, наука/, Мору /матеріальне виробництво і приріст населення/; 4) основа суспільства у Місті Сонця – суспільна власність і обов'язкова трудова повинність; 5) немає індивідуальної сім'ї та індивідуального виробництва.