8. Господарська діяльність в первісній історії України

Перші люди на території Українських земель з'явилися 1,5 млн. років тому в період палеоліту. Селилися, в основному, в південній частині України, оскільки клімат був холодним. Вони уміли виготовляти з каменя знаряддя праці: гострокінечники, скребла, рубала. Полювали на мамонтів, зубрів, лосів, ловили птахів, займалися рибальством, збиральництвом. На території України палеоліт продовжувався від появи людини до 9 тисячоліття до наший ери.

Мезоліт /9‑6 тисячоліття до н.е., середнє кам'яне століття/ – клімат змінився, наступив післяльодовиковий період. Крупні звірі вимерли. Люди полювали на дрібних звірів і птахів. Великого поширення набуло рибальство за допомогою вудки і сіток, ловля раків, збирання молюсків. Почалося приручення тварин. З'явився перший вид транспортних засобів – водний (плоти, човни). Вироблено лук, стріли, гарпун. Для мезоліту характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З'явився макроліт – кам'яні знаряддя для обробки дерева.

Протонеоліт /перехід від мезоліту до неоліту/ характеризувався виснаженням мисливських ресурсів, кризою привласнюючого господарства, зародженням відтворюючого господарства. Зароджується землеробство, з'являються перші постійні поселення.

В період неоліту (6‑4 тисячоліття до н.е.) утворюється відтворююче господарство. Удосконалюється техніка обробки каменя: пиляння, свердління, шліфування. Виникає наземний транспорт; лижі, сани, волокуші. З'явилося прядіння і ткацтво.

Епоха мідного століття /середина 4 тисячоліття до н.е. – 2 тисячоліття до н.е./ на території України зафіксувалася у трипільській культурі. Трипільці обмінювали хліб і худобу на коней у кочових племен. У інших племен перейняли способи виробництва кераміки.

За мідним століттям настав бронзовий період, що охопив в Україні 2 тисячоліття до нашої ери. У цей період знаряддя праці виготовляються з бронзи, відбувається відособлення племен тваринників, розвивається землеробство, городництво, з'являються ремесла, обмін стає постійним і носить регіональний характер. З початком 1 тисячоліття до н.е. бронзові знаряддя праці поступово витісняються залізними.

Залізне століття /12‑8 ст. до н. е./ охарактеризувалося розповсюдженням залізних знарядь праці, що було обумовлене наявністю покладів залізняку, а також більшою продуктивністю залізних знарядь праці в порівнянні з бронзовими. Разом із землеробством і кочовим тваринництвом, високого розвитку досягають ремесло і торгівля.

9. 1.Господарство Стародавньої Греції.

Античне рабство (1 ст.до н.е. – 1 ст. н.е.) характерне для Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

Стародавня Греція. Продуктивні сили – удосконалення агротехнічних заходів /трипілля, удобрення вапном, борона з дерев’яними зубами, молотильна дошка/. Форми господарювання – ранній розвиток ремесла й торгівлі, відокремлення ремесла, сільське господарство /пшениця, ячмінь, виноградники, оливкові гаї, сади, бджільництво/, металургія, обробка каменю, ткацтво, будівництво жител, кораблебудування, мореплавство, колонізація. Економічні відносини – боргове рабство, руйнування общини родовою аристократією, використання рабської праці різнобічне й продуктивне, поява грошей, торгового капіталу. Соціальний устрій – антична громада /вільні землевласники, а раби – безправні/ виступала переважно як місто-поліс /експлуатувало село/.