Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відхилення у поведінці.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.28 Mб
Скачать

84. Які шляхи превенції адиктивної поведінки?

  1. Високий рівень просвітницько-інформаційної роботи про негативний вплив алкоголю, наркотиків, тютюну, токсичних речовин.

  2. Пропаганда здорового способу життя серед дітей, підлітків і молоді.

  3. Активізація виховної роботи за місцем проживання, виховання,навчання, праці.

  4. Формування громадської свідомості населення.

  5. Сприяння самореалізації кожної особистості.

Превентивна робота з неформальними об'єднаннями

85. Яка сутність поняття «неформальне об'єднання»?

Поняття «неформальна група» вживається у контексті малої групи, хоча б одним з членів якої виступає вихованець формального колективу. Неформальні групи можуть бути організовані як у рамках формальних колективів, так і поза ними. Вони утворюються на основі просторової близькості (сусіди), спільності інтересів, особистої симпатії.

86. Які причини створення неформальних об'єднань?

Загалом, причинами створення неформальних об'єднань є: прагнення проявити незалежність, самостійність; бажання задовольнити потреби та інтереси; необхідність у спілкуванні; як форма прояву індивіда; пошук відчуття захисту, комфортності; доступ до інформації, яку неможливо отримати вдома, у формальному колективі; спілкування у межах неформального об'єднання й поза ним; прагнення до отримання гострих відчуттів.

87. У чому полягає актуальність превентивної роботи з неповнолітні-ми неформальних об'єднань?

Акцентуація на необхідності посилення превенції серед неповно-літніх-членів груп неформального характеру обумовлена рядом особливостей:

  • по-перше, неповнолітні, середній вік яких становить 15—17 років, посідають межу між двома віковими категоріями і це ускладнює процес соціалізації молодших;

  • по-друге, розмежування підліткового і юнацького віку можна вважати умовним через динамічність процесу розвитку й формування особистості кожної з груп;

  • по-третє, перед ними постають проблеми професійного й соціального визначення, до них ставляться подібного ступеня складності вимоги у навчально-виховному процесі, соціалізації;

  • по-четверте, організація виховання особистості потребує індивідуального підходу з урахуванням усіх факторів впливу, чого, як правило, немає у практичній діяльності;

  • по-п'яте, завуальованими є самі стосунки у підлітково-юнацьких неформальних об'єднаннях;

  • по-шосте, спостерігається зростання показників агресивності, аморальності саме серед неформальних об'єднань неповнолітніх;

  • по-сьоме, за останні десятиріччя майже вдвоє зросла злочинність серед неповнолітніх і особливо групова та вчинення тяжких злочинів, пов'язані з проявом жорстокості, насильства.

88. Які психолого-педагогічні особливості членів неформальних об'єднань підлітково-юнацького віку?

Психолого-педагогічні особливості осіб підліткового і юнацького віку та груп неформального характеру, створених ними, характеризуються рядом особливостей. Розмежування підліткового і юнацького віку можна вважати умовним. Підлітковий вік — етап від 10 до 15 років, що відповідає початку переходу від дитинства до юності. Цей період у житті людини відноситься до числа кризових, що пов'язано зі змінами уявлень, переконань, свідомості, діяльності, системи взаємовідносин. Основу формування нових психологічних і особистісних якостей неповнолітнього цього віку складає спілкування, діяльність, дозвілля. Для підлітків характерним є орієнтація поведінки на норми й цінності дорослих, розвиток самооцінки і самосвідомості, інтересу до себе як особистості, своїх можливостей та здібностей. За неналежних умов для індивідуалізації і позитивної реалізації своїх можливостей самоутвердження підлітка може приймати викривлені форми і призводити до відхилень у поведінці. Характерна для їхнього віку імітація поведінки інших осіб тривожить у тому випадку, коли наслідуються негативні риси характеру та асоціальні норми поведінки. Для їхнього віку характерним є високий рівень конформізму, тобто готовності до прийняття групових норм, зміни поведінки чи переконань у відповідності з її позицією.

Юнацький вік — період з 15 до 18 років. У цей час продовжується формування життєвої позиції, ціннісних установок, світогляду. Важливим аспектом юнацького віку є намагання самоутвердитись, а також зусилля самого неповнолітнього, спрямовані на самовдосконалення. З огляду на це, потрібно ретельно слідкувати, щоб ці форми не набули викривленого характеру. Оскільки заради цього неповнолітні можуть йти на порушення моральних і правових норм, можуть втягнутися у діяльність неформальних об'єднань асоціального спрямування.