Об'єкт ранньої превентивної роботи

46. У чому полягає актуальність ранньої превенції асоціальних проявів поведінки?

Дитинство є тим періодом, в якому закладається фундамент майбутньої особистості, тобто, всі норми моралі, правила поведінки, все те, що в подальшому їй пригодиться в житті. І тому важливо закладати позитивну, хорошу інформацію, оскільки:

• психіка дитини надзвичайно пластична і здатна змінюватися;

• спостерігається залежність від батьків і педагогів;

• у цьому періоді дитина володіє підвищеною лабільністю психіки, світосприйняттям.

І тому рання профілактика буде ефективною не з моменту перших проявів негативної поведінки, а з виявленням перших симптомів у стосунках і поведінці дитини і їх найшвидша ліквідація. Дослідженням доведено, що 3/4 важковиховуваних підлітків вже в першому класі проявляли нестійкість у психіці, багато з них опинялися у становищі ізольованих і віддавали перевагу позашкільній сфері взаємовідносин [89, с.102-113].

Рання превенція — це насамперед якомога раннє виявлення негативних проявів поведінки. У даному випадку — в дитинстві.

47. Які превентивні методи і прийоми більш доцільні для різних віко-вих категорій дітей-дошкільнят?

- до 3-х років — казкотерапія, ігри, малюнки, пояснення;

з 3-х до 4-х років — казкотерапія, ігри, малюнки, бесіди, вправи, мультфільми, асоціації;

5-6 років — ігри, бесіди, вправи, мультфільми, казкотерапія, позитивний приклад, порівняння;

- 6-7років — бесіда, тренінги, ігри, вправи, мультфільми, казкотерапія, мозкові штурми, завдання.

48. Які ознаки важковиховуваності?

1) недисциплінованість; 2) низька виконавча дисципліна; 3) злість і агресивність; 4) замкнутість; 5) впертість; 6) непокора позитивним впливам; 7) спрямованість особистості на окремі негативні види асоціальної поведінки; 8) конфліктність; 9) неадекватність самооцінки.

49. У чому сутність індивідуально-диференційованого підходу до пре-вентивної роботи з неповнолітніми правопорушниками?

По-перше, в індивідуальній роботі з правопорушниками обов'язковим є врахування особливостей психіки їх віку. У цей період чітко виявляються психічні відхилення, які можуть прийматися за хуліганські вчинки, розбещеність, аморальну поведінку. Такий підхід дозволяє виявити, коли негативна поведінка неповнолітнього є результатом значних відхилень від правових і моральних норм суспільства, небажання працювати над собою.

По-друге, диференційованість підходу до виховання правопорушників зумовлюється специфікою скоєних ними проступків, правопо- рушень, злочинів. Ступінь відхилення від моральних і правових норм у неповнолітніх, які скоїли правопорушення та злочини на грунті корисливих мотивів, є значним. Це потребує першочергової індивідуально-профілактичної роботи, спрямованої на подолання таких відхилень, як: корисливості, антигуманності, викривленого розуміння понять справедливості, чесності, стриманості; негативного ставлення до праці, навчання. Зусилля насамперед спрямовують у тих неповнолітніх, які вчинили хуліганство, на подолання упущень у їхній правосвідомості.

По-третє, умови проживання й виховання кожного є різними, що передбачає врахування потенційних педагогічних можливостей мікросоціального середовища індивіда.