10. Які принципи превентивної педагогіки є найбільш актуальнимиу превентивній діяльності?

1. Об'єктивності, тобто незалежність від зовнішніх факторів та протистояння впливу на результати власних незнань, перенесення власного життєвого досвіду.

2. Верифікації соціальної інформації, встановлення її достовірності.

3. Системності, враховуючи поліказуальність проблем.

4. Причинної обумовленості соціальних явищ, оскільки асоціаль-на дія індивіда може бути викликана рядом причин.

5. Конфіденційності.

6. «Ненанесення шкоди».

7. Зв'язку теорії з практикою суспільного життя.

11. Які особливості превентивної діяльності?

1. Превентивна діяльність характеризується рядом особливостей.

2. Необхідною є діагностика рівня правосвідомості неповнолітніх. Це вимагає аналізу розуміння ними окремих понять, глибини їх сформованості. Потрібним є постійне психолого-педагогічне вивчення кожної дитини.

3. Дуже важливим є урахування факторів зовнішнього впливу на неповнолітніх, їх рівня і якості (формального і неформального оточення, членів сім'ї).

4. Превентивна діяльність потребує диференційованого підходу в кожній конкретній ситуації, тобто, урахування: специфіки категорії особи; особливостей життєдіяльності індивіда у різних сферах; зовнішнього впливу на кожного індивіда залежно від умов його виховання й проживання, психолого-педагогічної характеристики, очікуваних результатів профілактично-реабілітаційної роботи.

5. Варіативним є самий механізм превентивної роботи, що обу мовлене специфікою проблеми, індивідуальними особливостями осо би, з якою проводиться превентивна робота, специфікою умов, обстл вин її проживання, навчання, загалом життєдіяльності. Це потребу» знань шляхів превенції з урахуванням вихідного соціального стану індивіда, форм, методів надання соціально-правової й психолого-пс дагогічної допомоги.

6. Превентивна діяльність вимагає здійснення заходів і форм на основі прогнозу, що свідчить про професіоналізм, високий фаховий рівень педагога.

7. Як правило, превентивна діяльність має комплексний характер, спрямована на нормалізацію стосунків індивіда, його соціально-правового статусу, корекцію відхилень у правосвідомості, ресоціаліза-цію.

8. Превенцією повинні займатися всі соціальні інститути, починаючи з сім'ї і до органів державного рівня.

9. Шляхами запобігання негативних поведінкових явищ є насамперед формування правильних ціннісних орієнтацій особистості, починаючи з раннього дитинства.

12. Яке місце і роль превентивної педагогіки у практичній діяльностіпедагога?

Превентивна педагогіка є основою як теоретичної, так і практичної підготовки фахівця до діяльності з індивідом, що зазнає впливу негативних факторів і проявляє негативізм у поведінці. Вона допомагає практично організувати дії людини в складних життєвих ситуаціях. Педагог попереджує негативні явища, процеси, які не відповідають нормам соціуму.

13. Які практичні напрями здійснюються у рамках ранньої превен-ції?

Превентивна діяльність з попередження ранніх відхилень у поведінці охоплює такі напрями: просвітницько-інформаційний; діагностика рівня правосвідомості й дотримання суспільних норм окремими індивідами, групами індивідів; правове, моральне, духовне виховання; індивідуальна робота з особами, які потребують посиленого виховного впливу, уваги; організація виховання у формальних колективах; усунення негативного впливу неформальних об'єднань; робота з батьками, близькими тих осіб, які потребують педагогічної допомоги і підтримки; профілактика порушень прав дітей у їх мікросоціаль-ному оточенні; соціально-правовий захист індивіда.