5.4. Праця як засіб перевиховання

Праця як найбільш дійовий засіб перевиховання дає можливість неповнолітнім усвідомити себе корисними членами суспільства, вчить їх берегти знаряддя і продукти праці, поважати трудовий колектив, викликає почуття гордості за результати своєї праці.

Велике значення у процесі перевиховання має продуктивна праця, тому що вона дозволяє побачити і відчути результати своєї праці. У продуктивній праці у неповнолітніх формуються трудові вміння і навички, виховується дисциплінованість, колективізм, взаємодопомога та інші позитивні моральні якості. Спостереження за роботою вихованців, які створюють матеріальні цінності, переконує, що така робота сприяє формуванню у них почуття обов'язку, наполегливості у подоланні труднощів, розуміння необхідності участі в трудовій діяльності, розвиває почуття відповідальності за виконану роботу, піднімає їх у власних очах, змінює ставлення до себе, підвищує вимогливість до своїх учинків.

Педагоги загальноосвітніх шкіл помітили, що важковиховувані учні, неповнолітні правопорушники, проявляють потяг до фізичної праці в навчальних майстернях, у технічних гуртках. «У загальноосвітній школі, — пише Л. Зюбін, — давно помітили, що важкі, погано встигаючі і недисципліновані підлітки часто добре працюють у навчальних майстернях. Більшість з них охоче займаються фізичною працею, частина з них намагається поєднати фізичну працю з розумовою, розв'язуючи навчально-виробниче завдання. Чому так виходить? Та головним чином тому, що діти розуміють суть своєї діяльності, бачать її результати і тому почувають себе корисними в колективі. Адже їх так часто сварять, а інколи й карають за погану успішність! А в майстерні вони досить швидко із меншими труднощами оволодівають необхідними уміннями і навичками [47, с. 24].

Трудова діяльність неповнолітніх найбільш ефективна у перевихованні за певних умов:

1. Передусім трудова діяльність неповнолітніх має підпорядковуватись навчальним і виховним завданням школи, тісно поєднуватись з навчальними предметами політехнічного циклу, пробуджувати інтерес до теоретичних знань і застосування їх на практиці. Це вимагає тісного контакту між учителями трудового навчання та вчителями інших навчальних предметів.

2. Організовуючи трудове виховання важковиховуваних, важливо мати на увазі, що «усяке складне виробництво вже тим добре, що дає простір для задоволення смаків і нахилів». З позиції сьогоднішньої педагогіки і психології ми називаємо це можливістю застосувати і розвивати свої творчі здібності, які приносять людині велике задоволення роботою.

3. Трудова діяльність йде на користь перевихованню неповнолітніх передусім за умови, якщо вона має систематичний характер. Не сприяє перевихованню неповнолітніх трудова діяльність, яка має «авральний характер». На жаль, нерідко можна спостерігати, як через відсутність планування праці відривають вихованців від навчання заради виконання «термінової» роботи, яку можна було б виконати своєчасно, без шкоди для навчання.

4. Велике виховне значення має вимогливість до неповнолітніх щодо дотримання ними навичок культури праці: утримання в чистоті і порядку робочого місця; планування своєї роботи і намагання працювати за планом; дотримання встановлених для даної роботи ступеня точності і норми часу; ретельна і акуратна обробка виробу; дбайливе ставлення до обладнання й інструментів; економне витрачання матеріалів та енергоресурсів; використання раціональних прийомів роботи.

5. З метою виховання у неповнолітніх творчого підходу до праці варто продумувати список «вузьких місць» у роботі навчальної майстерні, підсобного господарства, в якому вказувалось би на ті ділянки роботи, які вимагають удосконалення шляхом раціоналізації і винахідництва з боку вихованців.

6. У процесі трудової діяльності важливо давати можливість школярам, окрім виготовлення планової продукції, задовольняти свої особисті потреби — виготовлення речей за власним вибором (рамки для фотографій, вішалки, скриньки та ін.). У таку роботу неповнолітні намагаються вкласти всі свої знання і вміння, домагаються естетичного оформлення. Тому такі бажання вихованців варто задовольняти.

7. Естетичний бік праці має особливе значення для виховання моральних якостей у неповнолітніх у процесі їх трудової діяльності. Якщо вчитель трудового навчання недооцінює цього питання, недостатньо звертає на нього увагу, виготовлені вихованцями вироби мають непривабливий вигляд. Такі вироби викликають в них незадоволення своєю роботою, породжують невпевненість у те, що вони здатні на щось краще, а тому втрачається зацікавленість у роботі, з'являється байдужість до неї. Ось чому не слід допускати моментів, коли вихованці несумлінно і неякісно обробляють свої вироби.

8. Дійовим засобом перевиховання у трудовій діяльності є організація змагання вихованців. У змаганні проявляється їх активність, самостійність й ініціатива. Активність неповнолітніх залежить від того, наскільки умови змагання зачіпають їх інтереси, як організовано облік і підсумки змагання, як вони доводяться до відома вихованців. Систематичне підведення підсумків змагання, розподіл місць спонукають вихованців переживати за свій колектив, за своє власне місце в ньому. Досвід переконує, що вдало організоване трудове змагання значно підвищує зацікавленість і активність учнів у праці, поліпшується трудова дисципліна, краще зберігаються обладнання та інструменти.

9. Досвід переконує, що велику шкоду перевихованню неповнолітніх приносить покарання працею. Це стається тоді, коли покарання несправедливе, праця безглузда або завдає підлітку фізичних чи моральних страждань. Коли ця міра використовується невміло, непродумано або часто, вона викликає у вихованців неприязнь до певного виду праці або праці взагалі.