Вирішення проблем дисципліни на уроках (за м. Равчиною)

Проблема поведінки учнів, порушення дисципліни в класі завжди актуальна для вчителя. Порушення дисципліни, складну поведінку школяра слід розглядати як дію чи сукупність дій, які заважають чи блокують процес організації продуктивного навчально-виховного процесу, пізнавальної діяльності класного колективу. Порушення дисципліни на уроці часто зумовлені втратою інтересу учнів до навчання, нерозумінням його особистісного сенсу. Окремі учні порушують поведінку, тому що не знають, чим займатися або не можуть виконувати поставлені вимоги тощо.

Регулювання складної поведінки потребує використання різних методів педагогічного впливу залежно від її специфіки та особливостей обставин. У практиці педагогічної діяльності зустрічаються учні, які виявляють ненавмисну, імпульсивну поведінку, недоречну для їхнього навчання (постукування олівцем по парті, гризіння олівця, посвистування тощо). Така поведінка не порушує хід навчального процесу та не відволікає учнів від роботи. Ефективний метод впливу на такі дії — це ігнорування поведінки. Ігнорування таких спонтанних дій доцільне за умов, якщо вони: трапляються іноді; виникають через незвичні обставини (радісна подія чи навпаки, неприємності); не впливають на навчання учнів; не поширюються серед інших.

Нерідко учні виявляють поведінку, що нескладна за суттю, але впливає на їхнє навчання (наприклад, учень щось малює на уроці, пише і передає записки). За таких умов доцільними є натяки вчителя у формі певних сигналів, що повідомляють учневі про порушення поведінки та орієнтують на припинення таких дій. Вчитель застосовує жести, міміку: встановити довготривалий візуальний контакт; підняти палець до губ, щоб скерувати учнів до тиші; підійти ближче до учнів; підсилити голос; зробити паузу, дивлячись на учня. Невербаль-ні засоби доцільно поєднувати з вербальними натяками.

Якщо учні тривалий час відволікаються від навчальної діяльності, важливо переорієнтувати їхню увагу на інформацію, що обговорюється в класі, й залучити неї порушників дисципліни. Доцільно ставити питання, що стосуються'обговорюваних проблем (наприклад, «Яка твоя думка, Іванку? Поділись з нами»). У напружених ситуаціях на уроці доцільно використовувати гумор. Але він повинен бути доброзичливим.

Однією з причин порушення дисципліни на уроці може бути незайнятість окремих школярів у процесі колективної пізнавальної діяльності класу. У такому разі перед вчителем постає завдання активного залучення всіх учнів до активної пізнавальної діяльності, подолання перешкод, які цьому заважають. З цією метою педагог повинен: чітко визначати з учнями мету виконання кожного виду діяльності під час заняття; домагатися розуміння ними того, що мають робити; на кожне заняття планувати й бути готовим обрати й організувати доцільні види діяльності; організовувати діяльність на достатньо складному рівні; застосовувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності учнів для активного їх залучення до процесу навчання.

Для перегляду учнем своєї поведінки на занятті можна використовувати прийоми критичного аналізу поведінки та підбадьорювання особистості учня. Критика не повинна принижувати і висміювати особистість. її доцільно застосовувати в індивідуальній бесіді з учнем без свідків, а в окремих випадках у присутності однокласників. Критиці має піддаватися не особистість учня, а його поведінка, її причини. Під час критичних зауважень треба показати учневі вихід із становища, підбадьоривши його.

Дотримання дисципліни і порядку учнями на заняттях значною мірою залежить від чіткості встановлених правил поведінки, єдності вимог усіх педагогів до учнів. Тому з перших днів перебування учня в школі потрібно вивчити з учнями ці правила. Педагоги повинні домагатися розуміння учнями норм поведінки, чому вони повинні виконувати відповідні правила, і як недотримання їх впливає на інших [94, с. 336-341].