3.2. Психічний стан важковиховуваного учня

Ефективність виховного впливу, його результати залежать не тільки від урахування особливостей учня, а й від урахування психічного стану, в якому він перебуває під впливом оточення. Якщо в учня позитивний психічний настрій, його діяльність продуктивніша, він краще сприймає виховні впливи. Так, у стані надії вихованець оптимістичніше дивиться на своє становище й життя, в стані відчаю — все сприймає в темних барвах.

Глибина психічного впливу на свідомість, волю, емоції вихованця, зміст його психічного стану залежать від багатьох об'єктивних (ставлення до нього педагога, батьків, членів колективу) і суб'єктивних (темпераменту, характеру) факторів.

Знаючи психічний стан вихованця, педагог визначає зміст і методи виховного впливу на нього, передбачає його реагування на ці впливи, запобігає різним конфліктам, створює сприятливі умови для виникнення бажаного психічного стану.

Наші дослідження переконують, що майже в усіх важких учнів (96%) спостерігається негативний психічний стан. Не спостерігається такого стану тільки у найбільш педагогічно занедбаних, які вже зви-клися із своїм становищем у класі.

Важковиховувані учні здебільшого байдуже ставляться до товаришів, шкільного життя. Вихід з такого психічного стану — в залученні учня до цікавої діяльності.

Багато вихованців перебувають у стані страху й тривоги, що зумовлюється в основному незнанням того, яке покарання чекає на них за скоєний ними негативний вчинок. Іноді страх і тривога посилюються тим, що їх лякають відправленням до спеціального виховного закладу, перекрученою інформацією про життя і діяльність у ньому. У неповнолітніх з'являється бажання більше дізнатися про ці заклади. Вони шукають знайомств серед ровесників, які вже побували у спеціальних виховних закладах.

З приводу переживання важкими учнями почуття страху і тривоги варто навести фрагмент повісті Стріндберга «Син наймички», в яко-му описується самопочуття школяра Иогана: «Він вважав перші роки навчання у школі не школою життя, а школою пекла. Вчителі, здавалось, тільки для того й існували, щоб мучити учнів, а не виховувати їх; взагалі все життя, здавалось, давило на людину, як тяжке страшне страхіття, бо вчи не вчи уроки, результат однаково був один... Часом життя здавалось йому місцем ув'язнення, де люди відбували термін покарання за злочини, здійснені ще до їх народження. Ось чому він завжди відчував, що совість у нього нечиста. Через постійний страх школа стала для Иогана постійною мукою».

Вважаємо, що не один важкий учень сьогодні почуває себе подібним чином...

Страх і тривога змінюються сподіваннями на краще. В такому разі корисні індивідуальні бесіди про те, як краще взяти себе в руки, змінити свою поведінку. В більш педагогічно занедбаних учнів, які втратили віру в свої сили, страх і тривога переходять у стан безнадійності, що ускладнює виховну роботу з ними. Необхідно переконувати їх у тому, що вони можуть стати справжніми людьми, створювати ситуації, в яких вони могли б долати труднощі, бачити для себе перспективу.

Окремих учнів мучить почуття сорому перед батьками, вчителями і товаришами за свої негативні вчинки. Вони шукають виходу із свого складного становища, вони потребують допомоги порадою, дією. Якщо вони дістануть таку допомогу з боку педагога, з'явиться прагнення до корисних справ, якщо ж у таку хвилину порадниками будуть погані ровесник або дорослий, вихованці оздоблюються, стають агресивними. У компанії подібних до себе переживання почуття сорому знижується, учень заспокоюється, тому що всі навколо виправдовують його поведінку. Педагог повинен так організувати роботу з даною категорією вихованців, щоб вони завжди відчували свою провину перед сім'єю, школою і суспільством, щоб у них не згасало почуття сорому.

Важковиховувані учні здебільшого намагаються виправдати свої негативні вчинки, перекласти провину на інших, вважають себе жертвою несправедливості педагогів, батьків і всіх, хто їх оточує. Таким чином, вони заступають собі шлях до виправлення. Школа повинна проводити постійну роботу з формування у вихованців правильного ставлення до реагування педагогів на допущені ними вчинки. При цьому важливо знати, як оцінюють вихованці свою поведінку, вимоги педагога.

Нерідко окремі учні виявляють агресивність, спрямовану проти себе або інших учнів чи дорослих. Причиною такого стану може бути незадоволення існуючими в школі порядками, необхідністю дотримувати дисципліни. Такі вихованці не можуть змиритися з вимогами шкільного режиму, незвичними обмеженнями і знаходять вихід у протидії, погрозах, образах, бійках тощо. Щоб зняти агресивність окремих вихованців, треба передусім виявити її причини.

Ось що написано в шкільній характеристиці колишнього учня шостого класу однієї з шкіл Запоріжжя Леоніда Ц., який був вихованцем Бережанського спецпрофтехучилища. «...Леонід став відбирати у дітей гроші біля шкільного буфету, а також біля хлібної та інших крамниць, біля кінотеатру. Відбирав гроші в дітей, яких батьки послали за покупками. Боячись розправи, діти вдома не признавались, куди насправді дівались гроші, а заявляли, що загубили їх... Мати одного з учнів, який признався їй, що гроші в нього забрав Леонід, намагалася відібрати гроші, то він так розгнівався, що в присутності вчителів, директора і матері став бити хлопчика. Його не змогли втримати кілька старшокласників. Він бив усіх підряд ногами, кулаками, головою. Після цього тривалий час батьки приводили до школи і зустрічали хлопчика, якого всюди переслідував Леонід... На уроках робив те, що йому заманеться. Міг ходити по класі і бити учнів, вихоплювати ручки, зошити, міг стріляти по дошці з гумки, спочатку кульками з паперу, а потім принесеними камінцями. Міг виготовляти «заряди» (магній з марганцем) і стріляти в класі або на подвір'ї школи, міг свистіти в класі або в коридорі... Часто влаштовував бійки в класі... обізвав «падлом» і з кулаками кинувся на директора школи... кидав совком у заступника директора школи... вибив вікно в учительській...» Ось неповний перелік агресивних дій Леоніда.

Психічні стани людини різко проявляються у чистому вигляді, частіше спостерігається певна їх сукупність. На кожному етапі життя й діяльності індивіда може переважати один із них. Психічний стан може змінюватися залежно від навколишніх умов. Вихованці не залишаються байдужими до бесіди педагога, до оцінки на уроці тощо. Добре знаючи учня, можна завбачати, який психічний стан викличе той чи інший фактор. Виходячи з цього і добирають засоби впливу, які викликали б потрібний позитивний стан і запобігали небажаному.

Щоб перебудувати внутрішній світ особистості важкого учня, треба чітко уявляти, які якості потребують зміцнення, які треба сформувати, що варто усунути, в чому причини моральних недоліків даної особистості, як вони проявляються. При цьому важливо знати те позитивне, що є в учня, на що можна орієнтуватися в роботі з ним.